Чи не забагато честі норкам?

30 липня 2013 року відбулися громадські слухання в с.Яблунів Канівського району стосовно будівництва норкової ферми з поголів’ям основного стада 150 тисяч самок.

Замовником будівництва виступило ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (торгова марка «Наша Ряба»). Для майбутнього розташування цього об’єкта обрано майданчик поряд із селом Яблунів на орних землях, що належать пайовикам. Загалом під забудову планується використати до 105 гектарів землі.

Розпочала громадські слухання голова села Валентина Берегова. Головуючим на зборах було обрано депутата Канівської райради Леоніда Грищенка. Представник організації забудовника Василь Бежинець надав інформацію про перспективи, що очікують селян у разі, якщо вони нададуть згоду на таке будівництво. Виступила також і представник проектної організації, яка продемонструвала план-схему майбутньої ферми.

Але після доповідей селяни хотіли почути конкретні відповіді на питання: скільки буде використовуватися питної води із свердловин, чому ферма має розміщуватися у безпосередній близькості до села та чи можна її перенести далі, скільки мешканців Яблунева отримають роботу та яка буде їхня заробітна плата, чи буде сморід від ферми та які екологічні наслідки її діяльності? На жаль, чітких, вичерпних відповідей на всі запитання селяни не почули.

На слуханнях виступив депутат Канівської міськради Володимир Коржов, який зазначив, що хоча ферму планується збудувати на землях Яблунівської сільради, цей об’єкт буде розташований в безпосередній близькості і від Канева. Тому мешканці міста також хочуть бути проінформованими про всі особливості об’єкта й отримати право голосу в процесі прийняття рішення про таке будівництво.

У виступах головного ветлікаря району Юрія Бовшика, депутата райради, колишнього голови Канівської РДА Олексія Гики, представників «Нашої Ряби» та частини селян (які за тиждень до слухань відвідали з оглядинами діючу норкову ферму у Переяслав-Хмельницькому районі) домінуючою була думка про те, що питання слід вирішити позитивно.

Але не все так просто. Для прикладу: за рік планується використовувати близько 90 тис. кубометрів води для потреб звіроферми, в той час як Канів із населенням 26 тис. жителів використовує за рік близько 80-85 тис. кубометрів води. Чи не забагато честі для норок, які «питимуть» більше ніж всі люди, які живуть у Каневі? До того ж, ці норки приноситимуть найбільші прибутки не місцевим жителям, а конкретним особам, у власності яких буде знаходитися підприємство.

Чому не можна відразу спроектувати водозабір з Дніпра, щоб не використовувати воду зі свердловин, запаси якої обмежені?

Однак на слуханнях ніяких навіть обіцянок врахувати пропозиції не було. Більше того прозвучала чи не ультимативно теза: або давайте дозвіл на будівництво, або підемо в інший район.

Після дебатів учасники слухань таки дали згоду (95 голосів «за», 4 – «проти», 15 осіб із числа зареєстрованих не голосували) на будівництво норкової ферми з поголів’ям основного стада 150 тисяч самок. 

На додачу до смороду від курятників «Нашої Ряби» та «Укршампіньйону» тепер матимемо ще й «цілющі аромати» від норкової ферми.

А де ж туристична Мекка? Де духовна столиця України? Це що — своєрідний подарунок українцям до 200-річчя Тараса Шевченка?

Це рішення приймається без участі мешканців міста, а тому ми вимагаємо проведення громадських слухань також і в міській громаді Канева – з питання будівництва в с.Яблунів Канівського району норкової ферми.

Володимир Коржов,

депутат Канівської міської ради,

голова Спілки Підприємців Канівщини,

Яків Прогнімак,

голова громадської організації «Фонд розвитку «Шевченків край»

газета ВІКА №35, серпень 2013