Відкритий лист щодо реконструкції Шевченківського Національного заповідника

Шановні канівчани!

Ми стаємо з Вами свідками небувалого зростання громадянсько-патріотичної самосвідомості і загальної турботи про державні справи.

2014 рік – рік 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка. Коли десять років тому вийшли перші Укази Президента та Постанови уряду України ми вірили, що всі сприятливі і несприятливі умови допоможуть реалізувати задумане, щоб гідно відзначити ювілей.

Слова національний поет і пророк у нас говорять усі. На правах Божої людини він говорив правду і передбачив шлях України на віки. Його заповіти і через двісті років актуальні для українців.

За десять років підготовки до ювілею змінилося три президенти, п'ять міністрів культури, п'ять генеральних директорів.

Аналізуючи, що зроблено для гідного відзначення ювілею Т.Г. Шевченка приходять на згадку слова із твору "Невольник"…

А в третього, як у старця

Ні хати, ні поля

Тільки торба, а з торбини

Виглядає доля.

Все, що зроблено за довгих десять років – це знущання над Шевченком і Україною Шевченка.

З одного боку Тарас Шевченко має багато друзів, прихильників, захисників.

Але те, що зроблено для увіковічення його слави, для його возвеличення несумісно з кількістю отриманих за це нагород, звань і потрачених коштів.

За десять років підготовки названо прізвища трьох будівельників, які якісно виконали роботи: Добрянський Станіслав Павлович, Семьошкін Петро Миколайович – підсилення фундаментів, і Куценко Олександр Степанович – реставрація комплексу сходжень та фонтан "Лілея".

Все інше уже сьогодні потребує термінового ремонту. В організації робіт була відсутня будь-яка системність і дотримання технології.

Все робилось хаотично і за принципом "та якось буде". Викладені фотографії тому свідчення. Реконструкція музею привела до того, що ми втратили пам'ятку архітектури.

Найбільше дісталося Тарасу від верхоглядів, які стягли Шевченка–генія з вершини до свого рівня.

Тут доречно згадати українське прислів'я "кому що, а курці – просо". Всі бігали з метою допомогти гідно зустріти ювілей Т.Г. Шевченка, скільки було указів, постанов, рішень. А слів – у дні його пам'ятних дат. А за словами ніяких дій. Тільки фотографії у газетах і на екранах. В черговий раз скористаюсь словами Тараса:

"Дурний свій розум проклинаю

Що дався дурням одурить"

Шевченківський національний заповідник це великий культурно-мистецький комплекс. З 2008 року у його складі музеї: "А.П. Гайдара", "Народного декоративного мистецтва" та "Історії Канева". За сім років там теж нічого не зроблено. Викладені фотографії – свідчення повної байдужості до національної культурної спадщини.

Особливе обговорення викликає нова експозиція у музеї Т.Г.Шевченка і як правило всі каміння летять в бік працівників музею та Л.П. Скорик.

Проте, ще у 2009 році наукові працівники спільно з інститутом літератури Академії наук України розробили свою концепцію, яку у 2010 році 19 березня протокол №36 "Науково-методична рада з питань охорони культурної спадщини " міністерства культури відкидає, як і інші та надає перевагу концепції Л.П. Скорик протоколом тієї ж ради №37 від 28 травня 2010 року.

То хто ж винен?

31 травня 2010 року концепція нової експозиції затверджується наказом Міністра культури.

Через два місяці її відкривають, експозиція – це твір мистецтва, для її розробки потрібен час, аж ніяк не два місяці. За скільки зробили – те і маємо І знову звернемося до слів Тараса Шевченка:

"Не так тії вороги,

Як добрії люди,

І окрадуть жалкуючи,

Плачучи,  осудять"

Науково-методична рада Шевченківського заповідника на основі аналізу записів у книзі відгуків своїм рішенням, протокол №11 від 6 травня 2014 року вирішила на основі відкритого конкурсу створити нову експозицію під контролем і за участю наукових працівників музею, та громадськості. Чи ж всміхнеться доля?

Колектив Шевченківського національного заповідника схильний вірити у свою, і українського народу, перемогу.

З повагою, Генеральний директор ШНЗ Василь Тулін.

Додаток: Галереї фотографій

музей Т.Шевченка,

Літературна Канівщина

Музей народного декоративного мистецтва

Історичний музей

Недоробки: Могила Т.Г.Шевченка

Недоробки: Будинок музею Тараса Шевченка

Недоробки: Тарасова світлиця

Недоробки: Канів від давнини до сучасності

Недоробки: Літературна Канівщина

Недоробки: Господарський двір

Недоробки: Підземний туалет