«Шевченко –наше все»

Дорогі канівчани!

        Еталоном поведінки, шкалою моральних цінностей для людини завжди була совість. Але несправедливість соціальних умов спотворила взаємини людей, продовжує роз’єднувати  і розмежовувати їх, відкидаючи можливість взаємопорозуміння і взаємопрощення. Очевидно, людська моральність не завжди встигає пристосовуватися до стрімко мінливих умов життя і ми нерідко і непомітно для себе втрачаємо якості, без яких не можна  бути морально повноцінною людиною.

        Сьогодні, коли ми відверто говоримо про негативні процеси у нашому суспільстві ми все частіше звертаємось до Тараса Шевченка, до його творів за порадою. Вимір людського добра  і любові до України винесений із його творів не загубився в плині часу, серед  велелюддя та зливи останніх вражень. Своєю незвичною чутливістю до долі рідного краю він і сьогодні об’єднує нас, гуртує. У світі мистецтва і політики не дуже багато особистостей з такою незвичайною долею і  своїм впливом на людей через роки, десятиліття, віки. Шевченко завжди сучасний. Саме тому і діяльність Шевченківського національного заповідника у полі зору суспільства, у центрі дискусій.

       Думаючи над тим, чому сьогодні так гостро обговорюється експозиція музею Тараса Шевченка, приходиш до висновку, що з 2004  по 2010 рік громадськість була виключена з процесу розробки експозиції і зовсім непоінформована.

       Коли ми говоримо про Шевченка, як першооснову нації, те що об’єднує  нас людей найрізноманітніших думок і смаків, то ми мали б знати що буде і якою  буде експозиція. Побачене сколихнуло і викликало пристрасні емоції, як негативні так і позитивні.

       Звичайно, все вище сказане особливо турбує науковий колектив Шевченківського національного заповідника, який приклав багато зусиль до розробки концепції нової експозиції. Концепція  була розроблена спільно з вченими Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка національної академії наук України. Науковці заповідника та  академії наук проникли в глибинні таємниці  творчості Шевченка, розкрили з найбільшою повнотою суть його творчості і життя заради України, філософське осмислення його суті.

         Нова концепція та тематична структура експозиції музею Т.Г. Шевченка була схвалена на спільному засіданні вчених інституту літератури ім.  Т.Г. Шевченка, Черкаського національного  університету ім. Богдана Хмельницького та  науковців Шевченківського національного заповідника 29 січня 2009 року (протокол додається).

        В цілому нова концепція експозиції була позитивно оцінена науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини міністерства культури України 19 березня 2010 року.

        Але вже в травні 2010 року таж науково-методична рада прийняла рішення на користь концепції, що розроблена Скорик Л.П. (протокол додається).

       Пройшло чотири роки. Крім глобальних причин, що привели до змінних цінностних орієнтирів, колектив наукових працівників Шевченківського національного заповідника після багатьох обговорень прийняв рішення про необхідність розробки нової експозиції, повернення до першооснов. Ми свідомі в тому, що громадськість має брати в цьому участь (протокол додається).

       Ми запрошуємо Вас до відвертого і конкретного аналізу наших розробок і роботи.

       Шановні  канівчани! Ми хочемо, щоб Ви зрозуміли, знищення нашої концепції експозиції стосувалося  не тільки, конкретно, колективу Шевченківського національного заповідника, як не дивно це звучить. Вирубане під корінь українське в Україні. Колективу науковців Шевченківського національного заповідника треба повернути відчуття свободи, віру в яку ми втратили.

       Ми надіємося на Вашу підтримку і розуміння.