Існує помилкове судження, що висока оплата праці чиновників убезпечує суспільство від корупції і казнокрадства. Це найбільша помилка громадської думки, якщо не сказати найбільша нісенітниця.
Єдина гарантія від злодійства і хабарництва чиновників – це обґрунтований страх, що будь-яке зловживання коштуватиме йому, як мінімум, посади. І тільки вироблення суспільством саме такого механізму боязні втрати щонайменше може врятувати державу від корупції. Перше, з чого треба починати, – це подолання безконтрольності влади в державі і знищення корупції чиновницького апарату. Суспільство має усвідомити, що знищення корупції є головною умовою його виживання.
Це перша умова переходу до системи безперервного народовладдя. У сиву давнину народні збори грецьких полісів, народне віче Новгорода у будь-який час могли відкликати обраних раніше осіб і обрати нових.
Великий Новгород не раз виганяв своїх князів, коли ті починали запускати руку в скарбницю.
Зі зростанням території держави народні збори з тими засобами зв’язку, які мало суспільство, не могли вже збиратися часто, і безпосереднє народовладдя було замінене представницькою владою з термінами обмеження повноважень.
Характерно, що вже тоді існувало побоювання, що представницька влада відбере владу в народних зборів, і, можливо, саме з цієї причини римляни обмежували виборну владу магістрату одним роком.
Безперервне народовладдя характеризується тим, що виборець має право і можливість багаторазово використовувати свій голос, тобто віддати його, забрати і знову віддати стільки разів, скільки вважає потрібним.
З розвитком комп’ютерних технологій процес багаторазового голосування можна зробити максимально дієвим – після виборів різного рівня народні обранці стежитимуть за своїм рейтингом на моніторі комп’ютера, до якого стікатиметься інформація від громадян про якість роботи голови сільради і міського голови, народного депутата і депутата районної ради тощо.
Далі http://www.pravda.com.ua/columns/2014/10/6/7039857/
|