Телеканал «Интер» решил, что лучшим подарком к Дню Незалежности будет унижение русского населения
14.08.2010 09:43:54
С 10 августа украинцы могут послушать гимн Украины на 14 языках мира — русском, белорусском, идише, армянском, грузинском и даже на языке рома (цыган)... Крутит ролики телеканал «Интер», который их и создал — ко Дню Независимости.
Клипы — с сюжетом. В еврейском, например, все начинается с урока в школе. «Скажи пожалуйста, Йоси, что случилось в тринадцатый день месяца А в в 5751 году от сотворения мира?» — спрашивает учитель. «Наша родина Украина стала независимой» — с надрывом отвечает мальчик. «С днем рождения, Украина!» — говорит учитель, после чего все поют гимн. По ходу ролика на экране появляется надпись: «Украина — родина для 103 тысяч украинских евреев».
В «армянском» ролике сидит сапожник, печалится, мол, сегодня заказов нет, завтра нет, что делать? А жена ему отвечает — дескать, а ты посмотри на следующую неделю — там их полно. Потому что в праздник, День Независимости, люди хотят быть с обновками.
В грузинском — отец в День Независимости фотографирует свое семейство — правда, трафарет (в грузинском колорите — застолье, люди держат в руках рога с вином) поставил вверх ногами. В конце через трафарет просовывается рука с маленьким украинским флажком, папа фотографирует семью, а затем все они поют гимн.
«Я старался подобрать образ, с которым у нас ассоциируются те или иные нации. Скажем, венгры ассоциируются с гуляшом, армяне — с сапожниками, до сих пор в Киеве большая часть диаспоры занимается сапожничеством, — рассказал нам сценарист роликов Марк Гресь. — Перед написанием я общался с общинами — еврейской, армянской и так далее. Ведь я не хотел принизить ничью национальную гордость». Режиссером выступила его сестра Анна Гресь. А переводили гимны на украинский сами представители этнических ансамблей, которые задействованы в роликах.
В этом интервью сценарист с украинскими корнями Марк Гресь скромно умолчал о том с чем ассоциируются у него представители русского населения. Для этого нужно посмотреть «гениальное творение» интеровцев. Начинается сюжет с того, что утром просыпается заросший мужик в тельняшке (???), явно с бодуна, чешет пузо. Девка в сарафане подносит ему миску с рассолом. Потом появляется "сброд блатных и шайка нищих" - какие-то бабы в задрипанных сарафанах, здоровенный парень с гармошкой. Все радостные. Гармошка рвётся. Мужик в тельнике орёт: "19-й праздник, 19-я гармошка!"
Парню вручают новый баян. Тут все эти убогие начинают петь. Лица крупными планами - впечатление, что специально дебилов набирали (это в отличие от колоритных и красивых цыганок, армянского хора!).
Отъезд камеры, общий план - стоит сброд, посреди - заросший мужик в тельняшке и поют про еще не умершую Украину…
а куды ж правды деть ? именно с таким российским пьяным будуном, гармошкой, рассолом и тельняшкой и ассоциируются у меня кацапы.
Только я поставил бы для них фоном не какую-то непонятную речку, а ихнее, родное - покосившуюся черную деревянную избу с кривым завалившимся забором, двор заросший бурьяном и пьяненький мужичок, тринькающий на балалайке. это было бы правдиво. А на Москву нечего смотреть, Москва, Питер - это не Россия. 80 % кацапов живет в деревнях. Вот отьедтье от Москвы километров 300, и в какую-то деревеньку загляните, где-то под Рязанью. И вам покажется, что в клипе еще и здорово преукрашено все.
а почему кацапы любят тельняшки - х.з, но это правда и очень типично.
Да при чем тут народ (кацапы или не кацапы), если руководство у них такое. Не надо путать я... с легкими.
У нас кстати руководство страной тоже удалось, получается, что и мы такие, каких правителей выбрали
етро І: «Сия сарынь ничем, кроме жесточи унята быть не может».
Лызлов.А.И: Где-то к 1692 написал труд: «Скифская история». Но она была издана только в 1776 году издателем Н.М.Новиковым, за что, Катериной 11 он был посажен в тюрьму. В этом труде Лызлов.А.И писал: «Монголы, пришедшие в 1237 году в Суздалъскую землю,- вовсе не монголы, а восточные и южные соседи Московии и Волжской Булгарии — татары, вернее «тартары».
«Жители Московии — обособленый самобытный народ, ничего общего не имеющий с русскими, т.е. Киевской Русью, литвой, поляками и т.д.».
Емілія Ільїна: «Яка Росія в 12 столітті? Навіщо ж присвою-вати чуже? Олег, І’ор, Ольга, Володимир, Ярослав Мудрий, Мономах, Повість временних літ, Нестор, Київська Русь, Київ-усе це належить Україні».
«Ми, росіяни, російська імперська сила, приєднали Україну, і ось уже четверте століття тримаємося за неї, випо-мповуючи з неї всі національні цінності українського народу; розграбували українську історію, витоптали її, перетворили в пустелю…Протягом століть ми грабували українську культу-ру».
Ю.Шевельов: «Ми повинні відкинути як найрішучише гадку про те, що Київщина з давніх часів була заселена не предками сучасних малоросів, а предками сьогочасних представників інших руських народностей. Шукати в Х-ХІ віках над Дніпром великоросів це річ цілком даремна, бо
ж великоруська народність походження нового і було справою нових різностороніх впливів, які виникли після розриву з Києвом».
В.Ключевський: «Після розриву з Києвом було започатко-ване «образование великорусского племени, начавшееся в 13–14 веках».
Катерина ІІ«…Щоб зберегти імперію, нам не досить знищи-ти лише самоуправління України. Треба знищити все, що відрізняє українців від москвинів: українську культуру, українські національні традиції та звичаї, а насамперед і най-головніше -українську мову».
К.Кавєлін: «Начнём с того, что мы (московыты) прожили не тысячу лет, а гораздо меньше.Раскроем нашу первую лето-пись…Составитель её, знает малоросиян и перечисляет раз-ные отрасли этой ветви русского племени. Но примечатель-но, что великоросов он вовсе не знает потому, что их ещё не существовало. По летописи, там где сейчас живу великоро-сы, жили финские племена.
О.Герцен: «Що буде, коли Україна, яка памятає всі утиски москалів і кріпацтво, і рекрутчину, і безправя, і грабунки, і кнут не захоче бути з Московією? На мою думку, питання це розвязується дуже просто. Україну треба в такому випадку визнати вільною і незалежною країною, і судячи по тих стра-жданях які вона отримала від нашого деспотизму, можемо чекати, що при першій можливості Україна відійде від нас».
П.Чаадаєв:«Де наші московські мудреці, мислителі? В усьому світі лише ми, москвини, на дали культурному світові нічогісінько вартісного, нічого доброго його не навчили. Ми москвини, не дали жодної творчої ідеї до скарбниці світової культури, нічим не допомогли поступові людської культури. Та як же вона могла дати якусь ідею? Всяку ж бо ідею народ-жує вільна думка вільної людини. Тому-то на Заході створив-ся тип незалежної людини, а в Московщині тип раба і деспо-та в тій самій особі..»»
В.Розанов: «Ми, москвини, споїли киргизів, черемисів, бу-рятів та інших, пограбували Вірменію та Грузію, заборонили навіть Богослужбу грузинською мовою, ожебрачили багатю-щу Україну. Європі ми дали анархістів: П.Кропоткіна, М. Ба-куніна, апостолів руїни і катівства Шігальова, С. Нєчаєва, В. Леніна і т.п. моральний бруд».
«…Московщина -це потвора, що нею навіть пекло гидилося б і виригнуло на землю».
«…Не народ а пекельна потвора»
А.Толстой: «Є дві Русі. Перша Київська має своє коріння у світовій, а щонайменше в європейській культурі. Ідеї добра, честі, свободи, справедливості розуміла ця Русь так, як розу-мів їх увесь західний світ. А є ще друга Русь-Московська. Це Русь Тайги, монгольська, дика, звіряча. Ця Русь зробила сво-їм національним ідеалом криваву деспотію і дику запеклість. Ця московська Русь з давніх давен була, є, і буде цілковитим запереченням всього європейського і запеклим ворогом Європи».
Л.Толстой: вважав «Наука-порождение праздного любопы-тства», а любов до батьківщини «Нечто отвратительное и жалкое»…«Капіталістичний лад треба знищити, замініючи його на соціалістичний. Національний сепаратизм треба зни-щити, замінюючи його космополітизмом»…Всілякі релігійні забобони треба знищити, замініючи їх на розумову свідо-мість»…«Венера Мілоська викликає огиду, а квартет Бет-ховена- заворот голови».
Л.Толстой: «Інтелігенція не потрібна народові, вона парази-тична, обдурює і визискує народ».
Л.Толстой: «…В Росії ніколи не буде революції проти царя і деспотизму, але буде тільки проти земельної власності…»
А. Масаінов: « А зізнаймося щиро:
-ми, москвини, є народ небезпечний, бо маючи азійську кров, ми жорстокі від природи,
-виховані на великих обширах і надзвичайно витривалі, ми, москвини, є кочовиками, загарбниками і галапасами на тілі наших сусідів
-ми, москвини є пихаті, заздрі, напівцивілізовані, але зарозу-мілі, хворі на манію своєї нібито вищосі. Ми, москвини, всіх неневидимо і нічого не шануємо. В історії вічним нагадуван-ням цього залишається наша рідна ЧЕКА». А.Масаінов:«Якщо би ми оцінювали моральні ідеали нашого народу за піснями, що їх він створив, то …. жах. Прочитайте велику збірку «Великорусских народних песен».
В.Ленін: «Такої дикої, такої темної країни, як наша Москов-щина, вже давно немає в Європі».
В.Ленін: «На Россию мне наплевать, ибо я большевик».
В.Ленін: «Вся русская интелегенция — это не мозг нации, а просто г…о».
В.Ленін: «Русские ленивы, безвольны и глупы….надо рус-ского дикаря учить з азов».
А.Бельмонт пише: «Ф.Достоєвський пише нібито романи. Ні це не романи, с жахливий, пророчий, чаклунський літопис, і свій роман «Бєси» він називає майже історичним нарисом»
О.Герцен:«…Якщо наші московські соціалісти матимуть ко-лись державну владу у своїх руках, то вони своїм катівством значно перевищать царську охранку».
«…Народ дикунів та виродків людських»
В.Соловйов: «У нашому московському псевдохристиянсько-му суспільстві з'явився новий іслам, лише не стосовно до Бо-га, а до держави. Ми, москвини віримо в державу, як у над-людську силу, супроти якої людина безсильна. Ми вважаємо великим, неспокутним злочином сумніватися у праві держа-ви робити з нами все, що вона забажає».
Є.Соловйов: «В історії московщини ніколи не було особис-тої вільної праці, вільного особистого почину. Особа завжди була обплутана, обмежена до краю, рабськи упокорена прим-хами не лише влади, а й суспільства. В історії московщини ми бачимо лише мовчазний народ, що не рахує своїх жертв, що копає собі могилу, щоб московщина могла йти до своєї мети».
Олександр ІІ: «Я охоче дав би конституцію, як би не боявся, що наступного дня розпадеться наша імперія»
К.Лєонтьєв московський критик: «…Люблячи свою Мос-ковщину, я часто думаю, що всі наші московські гидоти по-роджують потребу деспотії, бо наш народ стоїть морально значно нижче за сусідні європейські народи».
«…Всі ці огидні особисті наші недоліки, викликають потребу деспотизму…Не бачу я в руських людях тієї якоїсь моралі, любові…Я, признаюсь, не розумію тих, які твердять про ро-динність нашого народу. Майже всі чужоземні народи, не лише німці й англіці, але й українці, греки, болгари, серби, ..значно родинніші від нас великоросів».
Г.Федотов: «Історія і сучасність доводять, що деспотія в Московщині мала і має свої корені в самій духовності мос-квина. Тому немає і не може бути в Московщині жодної власної сили, яка б могла б ту деспотію розхитати».
Полковник І.Богун попереджав:«У Московщині панує най-огидніше рабство. Там немає і бути не може нічого власного, бо все є власністю царя. Московські бояри титулують себе «рабами царськими». Увесь народ московський є рабом. У Московщині продають людей на базарі, як у нас худобу. Приєднатись до такого народу- це гірше, як скочити живим у вогонь»
Ф.Достоєвський:«Найбільшою силою Московщини було те, що європейці не знали нас, москвинів».
«…Народ, який блукає по Європі і шукає, що можна зруйну-вати, знищити лише заради розваги».
И.Аксаков: «Ох, як тяжко жити в Московщині, в цъому смердючому середовищі фізичного і морального бруду, під-лоти, брехні, крутійства,, злодійства хлібосольних хабарни-ків, гостинних шахраїв, добрячих падлюк, побожних розпус-ників. Чого ж можна сподіватись від народу, який створив і втримує такий суспільний лад».
В.Сенковський: змосковщений литвин: «Московська лі-тература-нікчемна, неоригінальна, плакса, простацька, бід-ніша навіть за турецьку щодо сили уяви та висоти думки. Та й московська мова — жебрацьки вбога, лексика вищих понять — все позичене, якась дерев'яна щодо гнучкості форм. Мова неписьменного українського селянина значно багатша за московську літературну і лексикою, і гнучкістю, і багатством форм та виразів. Нечиста сила занесла мене до московської, вибачайте «літератури».
О.Пушкін: «Народ байдужий до найменшого обовязку, до найменшої справедлвості, до найменшої правди. Народ, що цілковито не визнає ні вільної людини, ні вільної думки».
О.Пушкін: «О, как беден, как груб наш русский язык».
О.Пушкін: «Мусимо визнати, що наше громадське життя є дуже сумне. Брак громадського, критичного осуду, байду-жість до всякого обов'язку, до справедливості, до правди. Цинічне презирство до людської гідності, до нової думки — все це викликає розпач. І мав же я нещастя народитися в Московщині».
В.Вяземський: «Да, наш русский язык- это кафтан чыжо-лый».
Карамзин Н.М. историк: «Вообще с Х1 века мы не подвинулись вперёд в гражданском законодательстве, но, кажется, отступили назад к первобытному невежеству народов в сей важной части государственного благоустройства».
Б.Ключевський: «В 16–18 столітях більше 50% московської провідної верстви були татарського походження, і вони при-несли до московщини ідею Чінгіс-Хана загарбати весь світ.
С.Рождєствєнський: «Москвин народ волоцюг, ледарів і злодіїв»
П.Чаадаєв: « Кинути свою хату і свою землю, йти світ за очі, волочитися і красти такий ідеал московського мужика».
С.Єсєнін: «Устал я жить в родном краю, в тоске по грозне-вым просторам, покину хижину мою, уйду бродягою и во-ром».
Олександр І: «Хто не бреше і не краде, той не москвин».
Ніколай І : «…Деспотизм ще існує в Росії, бо він становить основу мого правління, але цей диспотизм погоджений з нацією».
М.Горький: «Ми, москвини — народ волоцюг»
М.Горький: «…Мені здається, що найяскравішою рисою московської національної вдачі є саме жорстокість. Тут гово-рю не про винятки, а про массову психологію, про народну душу, про массову жорстокість, з її диявольською вигадли-вістю, з її я б сказав естетичною вишуканістю..»
«…Найпитомішою рисою московської національної вдачі є ЖОРСТОКІСТЬ, і то жорстокість садистична. Кажу не про окремі вибухи жорстокості, а про психіку, про душу народну. Я переглянув архів одного суду за 1901–1910 рр. І мене охо-пив жах від величезної кількості неймовірно жорстокого по-водження серед людей».
«…московський народ створив багато сумних пісень та суво-рих, диких, та кривавих легенд, вигадав тисячі приказок у яких висловив свій твердий життєвий досвід…Він не має пошани перед правдою, «правдою не будеш ситий…»
«…російський народ-глибоко нещасливий народ, але й глибо-ко нечистий, грубий, і головне брехливий дикун, вдача якого жорстока з диявільською вигадливістю».
Кн. Н.Трубецкой (1869–1920): «…У народній словесності є співчуття до ліниво’о, до злодія, до пройдисвітів, обманців, та грабіжників чужої власності. Мрія про богатство яке саме падає в пельку людині, творить основну тему казки про хит-ру науку..»
О.Керенський: «Краще деспотичний диктатор, ніж розпад нашої імперії».
М.Бакунін: «Я твердо вірю, що наша імперія потребує силь-ної, диктаторської влади, не обмеженої будь-чим чи будь-ким».
М.Бакунін: учив «Страсть к разрушению есть творческая страсть».
М.Булгаков: «Не народ, а худоба, хам, дика орда душегубів, злодіїв».
В.Шмельов: «Це не народ, а історичне прокляття людства».
З.Гіппіус: «Сатанинський народ».
С.Волконський: «Народ, що досі не показав, що він може жити по людськи, отже, не має права жити серед цивілізова-них народів»
М.Бердяєв: «Європейські впливи не могли за одну сотню років змінити духовність московської нації, що творилася ти-сячу років, духовність азійську за походженням і змістом. Московська духовність навіть єврпопейськи освітченої інте-легенції не має нічого спільного з духовністю європейців. …Перемога більшовиків у Московщині не випадкова. Це віт-вір московського національного духу, витвір душі москвина. Більшовизм є лише зовнішнім виявом всього того, що бур-лить в душі кожного з нас москвина…Більшовизм це природ-ній синтез Івана ІV (Грозний) з К.Марксом».
М.Салтиков-Щедрін: «…Самодури в Московії дуже люб-лять наводити всюди порядок. Так, що там, де колись росло жито — залишився лише порядок, де ходила всіляка худоба — лишився самий порядок, де росли колись гаї — лишився тіль-ки порядок».
О. Герцен: «Мы не можем прывыкнутъ к этой страшной, кровавой, безобразной, безчеловечной, наглой на язык Рос-сии, к этой литературе фискалов, к этим мясникам в генера-лъсъких эполетах, к этим кварталъным на университетских кафедрах. Ненавистъ отвращение поселяет к себе эта Россия. От нее гориш тем разлагающим, отравляющим стыдом, ко-торый чуствует любящий сын, встречая пъяную матъ свою, кутящую в публичном доме».
О.Герцен: «Несмотря на нашу наружностъ, мы все же вар-вары. Наша цивилизация наружна, разврат груб, из под пуд-ры колет щетина. У нас бездна лукавства диких в уклончи-вости рабов. Мы готовы датъ плюху без разбора и повалитъ-ся в ноги без вины».
О. Герцен: «Росіяни в Європі зажили слави найрозпусніших людей. Це повязано з безцеремонністю поведінки і з поміщи-цькими звичками-вихватками коли вони приїджають в Па-риж та Лондон. Великі майстри покірності і витяжки «во фронт» удома, вони не хочуть підкоритися місцевим зви-чаям».
П.Чаадаєв: «Мы часто кидаемся в крайности. Мы любим на пролом и на удалую. Запой русскому человеку естъ не только физическая боль, она и нравственная. Мы почти всё делаем запоем, и дурное и хорошее. Проспавшисъ и протрезвив-шись, мы не отвечаем за сказанное и сделанное нами в при-падке своём».
М.Рогінський: «Петро І вигубив багато людей, будуючи Петербург на болоті. А хто тепер журиться тими жертвами? А вся нація пишається тепер мільоною столицею імперії»
В.Ключевський: «Москвини, їздячі до Європи, були пере-конані, що європейські держави ось-ось поваляться, бо там багато свободи для людини «своеволия». В самій Московії воля для людей ототожнюється з безладом, сваволею, вседо-зволеністю, і в кінці — кінців загибеллю самої Московії.
Ф. Тютчев: «Засади, що на них стоять Московщина та Єв-ропа, що ними вони керуються в житті і політиці, настільки протилежні, що взаємно себе заперечують. І життя однієї можливе лише за рахунок смерті другої».
М. Шивірєв: «Зміст, суть минулої історії московського на-роду і завдання майбутнього є у приниженні особистості».
Каспаров, московський урядовець, в літку 2006 року, по причині великої кількості лісових пожеж на території Росії зробив заяву: «…Росіянам треба заборонити ходити в ліси до тих пір, поки вони навчаться правильно себе вести в них».
А.Ільїн: «Революция была срывом в духовную пропастъ, ре-лигиозным оскуднением, патриотическим и нравственным помрачением русской народной души. Не будъ этого оскуде-ния и помрачения, русская многомилионная армия не разбе-жаласъ бы, ее верные и доблесные офицеры не подверглисъ бы растерзанию. Ленин и его шайка не нашли бы себе такого количества палачей и шпионов, без которых их террор не мог бы осуществиться».
Карамзін, історик: «Може бути, що сучасна вдача росіян заховує кілька плям, якими її забруднило варварство монголів».
Ф.Достоєвський: «Соціальні катаклізми та терори, зриви в духовну безодню, насильницький перерозподіл «за справед-ливістю» при якому безчинствує злодійство та розбійництво лежить в природі російської душі, вона без них не може, во-ни їй потрібні як окремій особистості так і цілому народові».
Ф.Достоєвський: «Брехня і фальш у всьому нашому мос-ковському житті».
Ф.Достоєвський: «Європейська культура була завжди чу-жою московській душі».
О.К.Толстой: «Я не горжусь, что я русский,-я покоряюсь этому положению. И когда я думаю…о красоте нашей исто-рии до проклятых монголов и до проклятой Москвы, ещё более позорной, чем сами монголы, мне хочется бросится на землю и кататься в отчаянии от того, что мы сделали».
К.Валишевський: в 1912 році випустив книжку «Иван Грозный» де пише: «…Взгляните на москвича ХVI века. Он кажется с ног до головы одет по-самаркандски. Башмак, азям, армяк, зипун, чебыш, кафтан, очкур, шлык, башлык, колпак, клобук, тафья, темляк - таковы татарские названия различных предметов его одеяния. При ссоре употребляет слово дурак, при драке кулак, затем судъя наденет кандалы и позовёт ката датъ осужденому кнута. Будучи правителем, он собирает налоги в казну, охраняемою караулом, и устраивает по дорогах станции, называемые ямами, которые обслуживаются ямщиками. Наконец, встав из почтовых саней, он заходит в кабак, заменивший собой древнюю русскую корчму».
І.Бунін -поет, прозаїк (1870–1953): «Народ русский — глубо-ко несчасный народ, но и глубоко скверный, грубый и глав-ное лживый дикарь».
Г.Федотов, історик московської церкви (1886–1941): «…У татарській школі, на московській службі, витворився особли-вий тип, московський тип, історично найміцніший та відсто-яний з усіх змінних облич рускої національності…»
«…Свобода для москвина- річ заперечена, однозначна з роз-бещеністю, непокараністю, бридотою…»
«…мораль в суспільстві набирає протихристиянських рис: немилосердя, жорстокість, Москва сльозам не вірить».
Г.Федотов: «В нашій імперії українець не може почувати себе приниженим, зневаженим. Навпаки московська нація, якій волею долі належить культурне панування в імперії, по-винна взяти за свої всі українські національні традиції, істо-ричні символи… разом з гетьманом І.Мазепою».
С.Тетерін: «Скільки існує Російська держава, стільки років вона воює та підкорює своїх сусідів».
І.Тургенев: «Якщо б Московщина крізь землю провалилася б, то у світі нічогісінько б не захиталося».
А.П.Чехов: «Какие нравы, какие лица!…Неистовая игра в карты, обжорство, пьянство…и уйти и бежатъ нельзя, точно сидиш в сумашедшем доме…».
Валишевский. К. Автор книги «Иван Грозный»: «Мне очень неприятно огорчать моих русских друзей,- но они право слишком взыскателъны. К половине ХVIII века, по признанию авторитетнейших истолкователей… у них ничего не было: ни национального искусства, ни литературы, ни науки…Теперь же они (московиты. -М.В) хотят все иметь зараз и иметь с ХII века!».
«Мрачныя нагромождения монастырских келий дали цветок безстыдного сладострастия: это и есть церковь Василия Блаженного — воплощение национального духа ХVI века».
«Народ, с которым обращаются сурово и жестоко правители и высшие классы, становится сам жестоким с равными себе и особенно с более слабыми… Это явление, наблюдаемое в истории среди всех варваров, но в крае Московии в более сильной степени…Напрасно национальные историки в данном случае старались свалить всю вину на монгольское нашествие, которое будто бы испортило нравы, развратило народ, приучило его к насилию и лукавству».
О.Салтиков: «Московська революція 1917 року, чи пак ха-ос, небезпечні не лише Московщині, але й Європі. Те, що ко-їться на нашій землі, є значно жахливіше, ніж ви, європейці, думаєте….Ця революція світова, і вона не зупиниться на кор-донах московської імперії, бо не може зупинитись…це та са-місінька престара Московщина, з її споконвічним хаосом і агресивністю…І виходить одне з двох: або московський істо-ричний хаос рушить на Європу і змете з землі європейську культуру, або Європа, щоб не загинути сама, рушить на Мос-ковщину і загасить пожежу доки не пізно. Третього шляху не має, бо з Хаосом неможливе примирення, неможлива жодна угода».
М.Правдін -1955 р. історик: «…Характер москвинів у про-довж сімох століть не змінився. Їхня духовна вдача нині така сама, як була колись за часів панування над ними золотоор-динського хана. Як тоді так і тепер москвини без супротиву підкоряються тому, хто над ними панує і ними володіє. …Шанують своїх володарів, тремтять перед ними, й радо по рабському виконують їхні накази».
Володимир Білинський-2004 р. історик: «Князья Ростово-Суздальской земли, а по-старинному — «государи» племен мокши, веси, мери, муромы, мещеры и т.д., впервые двинулись на покорение Европы в составе татаро-монгольских войск. Это деяние им понравится и в дальнейшем станет нормой их жизни».
А.Боровик: «И как же нужно любить свою страну, чтобы ради неё убивать чужих детей и бросатъ трупы своих солдат».
Сергий Витте: «Вся ошибка нашей многовековой полити-ки- это то, что мы до сих пор еще не осознали, что со вре-мени Петра 1 и Екатерины ІІ нет России, а естъ Россий-ская империя. Когда около 35% населения инородцы, а русские разделяются на великороссов, малороссов, и белороссов, то невозможно в 19 и 20 веках вести политику, игноруя этот истирически капиталъной важности факт, игноруя националъные свойства других националъно-стей, их религию, их язык и проч.»
basozy! Вами подобраны цитаты, которые характеризуют менталитет нации. Не надо забывать, что менталитет имеет свойство меняться.
Нельзя говорить о том, что весь народ такой.
Да и что говорить, посмотрите вокруг: у нас в городе тоже достаточно всякого...
Только оскорблять весь народ (а это действительно так) - зачем это нужно? Да и кому? В очередной раз втягиваться в это - где смысл?
basozy, "именно с таким российским пьяным будуном, гармошкой, рассолом и тельняшкой и ассоциируются у меня кацапы."
а с чем ассоциируются хохлы??)
а с чем датчане? нигерийцы? литовцы?
еще есть у меня одна ассоциация с Рассеей, пожалуй, не только у меня - Тайга. Большие бескрайние просторы леса. И лагеря. Спрятаные в этой тайге. Огромное количество зон и людей в телогрейках и шапках-ушанках.
Общее количество заключенных в Рассее на сентябрь составляет 1 миллион 66 тысяч человек или 735 человек на 100 тысяч населения. Россия на первом месте по количеству заключенных. Всего в мире заключенных примерно 8 миллионов. Одна восьмая всего тюремного населения на земле сидит в российских зонах, хотя Россия составляет 1/40 часть человечества. Каждый четвертый взрослый мужчина в России - бывший заключенный.
basozy..еще есть у меня одна ассоциация с Рассеей, пожалуй, не только у меня - Тайга.Извиняюсь спросить а Вы эту тайгу видели да наверное нет,также как и я подводную лодку в степях Украины.И кажется мне что у Вас не одна ассоциация а большое количество бздыков в голове.И теперь много - - - - если полегчает.
Титульна нація вельми дякує нацменшинам за привітання з ДНЕМ НАШОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ !!! З свого боку гарантує їм європейські права та свободи! Разом святкуємо! Разом здолаємо всі негаразди та незгоди ! Слава УКРАЇНІ !!! Героям СЛАВА !!!
Haydamaka,,Вы пытаетесь кого то разозлить своими изречениями только у Вас это не очень получается. свого боку гарантує їм європейські права А в эту клоаку спешить ненужно,ничего хорошего там нет.
«Зачем мне быть душою общества,
Когда души в нем вовсе нет...»
Смотрю на этот цирк и вспоминаются строки Владимира Семеновича.
Вот ты, Леха, грезишь об общественном телевидении. И какой угол зрения ты предложишь своим зрителям? Набор готовых шаблонов, избитых фраз и цитатник от Basozy позапрошлого века, любезно предоставленный сайтом бандеровец.орг?
Нет, господа-панове, пока не избавимся от местечковых предрассудков и шаблонов, не будет никакого гражданского общества. Пока не начнем думать самостоятельно будут нами вертеть как быдлом в хлеву все кому не лень – коммунисты, бандеровцы, социалисты, как бы они не назывались.
В соседней ветке tango писала: «Как бы там ни было, SKI, но наши велики мужи именно так относятся к нам. Причем вне зависимости от цвета власти. Надо быть слепым и глухим чтобы этого не видеть, не слышать и не понимать.»
Я тогда написал, и еще раз повторю – признаем, что довольно часто такое отношение обосновано.
Вспомним второе заседание по Нибулону – сплошное гражданское общество в кинотеатре, 3 копейки штука. Ну, и какого отношения заслуживает к себе это «общество» ? Сколько стоит, столько и платят..
вибач,SKI, , але в даному випадку Ти або вчора недопив або ж перепив... тому й слова Твої хоч їх багато, та ні про що вони і не по темі... а все якась суцільна маячня...
Не знаю навіть що Тобі посовітувать друзяко... або завязуй із зеленим зміїм або закодуйся або врешті-решт змотайся в Кутюжанку )
Коли хтось думає про те, яким є народ українців, росіян, китайців чи німців то, як правило, більше можна дізнатись саме про те, що за фрукт він сам.
Робимо висновки.
Щось не дуже втішна картина вимальовується, судячи з цих коментарів
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]