52 % українців, яких спитали про корупцію, вважають, що її можна виправдати

Такими виявились результати всеукраїнського дослідження "Стан корупції в Україні", участь у якому взяло 10500 українців загалом і 411 черкащан - зокрема.  Перше дослідження такого масштабу з питань корупції здійснив проект "Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні "Гідна Україна". "Черкаські" показники цього дослідження було презентовано 30 травня, на засіданні Черкаського прес-клубу реформ.

За словами керівника проекту "Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні "Гідна Україна" Юхані Гроссмана, дослідження  проводилось з метою з'ясувати реальний стан щодо корупції в Україні, ставлення до неї людей, їх "корупційний" досвід та готовність протидіяти корупції. Дослідження є частиною проекту, спрямованого на підвищення участі громадськості у протидії корупції, який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку як частина Порогової програми у сфері боротьби з корупцією, угоду про втілення якої наприкінці минулого року уклали Україна та США. Програма розрахована на два роки та має підвищити здатність громадянського суспільства в Україні до спостереження і викриття корупції у державному секторі, надати фінансову підтримку у реалізації судової реформи, вдосконалити засоби контролю та застосування стандартів етики і управління та нормативно-правових положень, а також сприяти боротьбі з корупцією у галузі вищої освіти.

Отож, дослідження, яке мало з'ясувати реальний стан речей, виявило, що 67% українців, які за останній рік мали справу з державними посадовцями, були прямо задіяні у тих чи інших випадках корупції. 26% чітко повідомили, що протягом останнього року давали хабарі. Найбільше хабарів було віднесено  до медичних та вищих навчальних закладів,  правоохоронних структур, органів регулювання та перевірок підприємницької діяльності.  

Щодо Черкащини, то корупцію в органах державної влади черкащани вважають одним із трьох найбільших лих, серед яких також - наркоманія та злочинність загалом. При контактах з державними службовцями черкащани рідше пропонують хабарі добровільно, натомість удвічі частіше стають жертвами вимагання. Першість по хабарництву черкащани віддають закладам медицини та вищої освіти, а також правоохоронні органи (не включаючи ДАІ). Найгостріше на Черкащині корупцію сприймають люди віком від 30 до 44 років, які мають спеціальну середню або вищу освіту та місячний дохід вищий за 1500 гривень. Дослідження з'ясувало, що готовність протидіяти корупції виявляють переважно люди освічені, із середніми статками. Готовність виступити проти корупції і боротись за свої права у черкащан вища, ніж у найближчих сусідів (Кіровоградська, Полтавська області) і навіть вища, ніж загалом по Україні.

За словами начальника відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органами прокуратури Черкаської області Сергія Дмитрика, злочинів, пов'язаних з корупцією та хабарництвом, з кожним роком виявляють все більше, а наша область взагалі займає одне з перших місць в Україні за кількістю розслідуваних і направлених до суду справ щодо хабарництва і корупції.  Якщо торік органами прокуратури області було порушено 49 справ стосовно корупції і 29  - щодо хабарництва (направлено до суду, відповідно, 45 і 18), то цьогоріч вже порушено 20 "корупційних" і 9 "хабарницьких" справ. Більшість цих злочинів, за словами Сергія Дмитрика, вчиняють службові особи, представники влади та органів місцевого самоврядування, а також - працівники органів внутрішніх справ. Найбільш резонансні справи минулого року стосуються судді Соснівського районного суду, що допомогла уникнути митних платежів власникам авто; начальника відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Черкаського райвідділу, що видав "липовий" паспорт для отримання громадянства; оперуповноваженого відділу кримінального розшуку райвідділу міліції, який отримав 10 тисяч гривень, щоб не притягти до відповідальності мешканця Золотоніщини...

Днями ж слідчим відділом прокуратури області порушено кримінальну справу відносно одного з керівників Черкаського консервного комбінату, який вимагав 20 тисяч доларів за дозвіл на відведення земельної ділянки приватному підприємцю, що придбав у підприємства приміщення і хотів узаконити землю під ним.

Цей хабар відноситься до найбільших, виявлених цьогоріч. Ще один, досить вагомий хабар  - у 12 тисяч доларів - за словами Сергія Дмитрика, отримав заступник начальника командира взводу ДПС ДАІ у Черкаській області: за послуги із супроводу трасою Одеса-Київ вантажу, який власник хотів доставити якнайшвидше, без зупинок і перевірок. Днями цю справу уже направлено до суду.

Найбільша складність, що стосується саме справ про корупцію і хабарництво, за словами Сергія Дмитрика, полягає у латентності (прихованості) таких злочинів: в переважній більшості потерпілий нарівні зі злочинцем зацікавлений у втаємниченні факту злочину, оскільки дає хабара, аби отримати щось натомість. Саме тому найбільш латентними є злочини у сферах освіти і медицини, найчастіше згадуваних при слові "хабарництво". Люди обурюються, але несуть - і в правоохоронні органи звертаються лише у випадку якогось конфлікту, що раптом може виникнути з хабарником, як це сталось в уманському пологовому будинку, акушер-гінеколог якого брав хабарі за приймання  пологів і видачу довідок і судовий розгляд по справі якого триває наразі.