У квітні цього року виконавчий комітет Степанецької сільської ради уклав вісім угод на капітальні ремонти дорожнього покриття на суму в 16,5 мільйони гривень. Всі договори укладені з одним підрядником. Читати...
У Каневі нoвого керівника територіального центру комплектування запросили для знайомства з депутатським корпусома, а він у четвер, 16 травня, вручив повістки депутатам. Читати...
- операторів лінії у виробництві харчової продукції, - вантажників, - комірника, - слюсаря-ремонтника, - водія навантажувача. Детальна інформація за тел.: 067-510-08-62 Читати...
Під час повномасштабного вторгнення фігуранти розміщували рекламу інвестиційних проєктів та освітніх курсів в російській пошуковій системі «Яндекс», соціальній мережі «Вконтакте» та на розважальному порталі «Дзен.ру». Таким чином просували товари та послуги російської держкорпорації Газпром та одного з найбільших банків росії «Тінькофф».
Для оплати послуг з розміщення реклами та конвертації отриманих коштів У криптовалюту, фігуранти використовували московську криптобіржу «Garantex». В Україні, Великобританії та США на неї наклали санкції, щоби завадити росіянам уникнути фінансової блокади, запровадженої після вторгнення в Україну.
Гроші з підсанкційної російської біржі обготівковувались в Україні через неофіційні обмінні пункти, після чого вносились на банківські рахунки через підставних осіб, які не знали, що беруть участь у злочині.
Таким чином без сплати податків фігуранти встигли легалізувати в Україні більше 25 мільйонів гривень, отриманих у ході співпраці з росією. Читати...
- оператора лінії харчового виробництва.
Робота без нічних змін, офіційне працевлаштування; в разі потреби- безкоштовне проживання в затишному гуртожитку.
Детальна інформація за тел.: 067 510 08 62, Людмила. Читати...
- вантажника та оператора лінії в соусно-майонезний цех.
Робота без нічних змін, офіційне працевлаштування.
Детальна інформація за тел.: 067 510 08 62, Людмила. Читати...
Сучасна війна - війна технологій та ресурсів. Сучасного ВПК Україна не має. За два роки війни те, що залишилося і працювало після розвалу СРСР, фактично припинило своє існування. Про масове виробництво тих чи інших озброєнь, техніки, боєприпасів, взагалі говорити не можна. Єдиний патронний завод був у Луганську. З 2014 року Україна витрачає запаси СРСР і те, що залишилося на складах у країнах колишнього Варшавського договору. Читати...
Якщо ситуацію не виправлять, то це може призвести до збільшення тарифів для населення. Останніми роками підприємці масово підключалися до електромереж під виглядом "побутових споживачів". Перевірки вже виявили численні факти приєднання торгово-офісних і готельно-ресторанних комплексів за "побутовими" тарифами.
Розслідувачі вважають, що така афера неможлива без участі "НКРЕКП". Адже саме вона здійснює моніторинг цієї сфери. Більшість зловживань зафіксовано в обленерго, що входять в орбіту впливу ФПГ "ВС Енерджі". Саме в цій структурі з 2006 по 2014 роки працював нинішній голова НКРЕКП Валерій Тарасюк. Разом із колегою Дмитром Коваленком, який курирує напрямок регулювання електроенергетичної галузі, їм вдається роками не помічати описану нами схему. Сума збитків може становити понад 5 млрд грн", - резюмує розслідування. Читати...
Завтра – 210 річниця з дня народження Шевченка.
А як Канів відзначав 200-річчя великого українця ?
Ось які фотознімки і допис зберігаються у моїх архівах.
У гості до Кобзаря
" Урочисті заходи, присвячені 200-річчю з Дня народження найвидатнішого українця – Тараса Григоровича Шевченка, пройшли сьогодні у Каневі.
Ще з самого ранку на Чернечу гору, де покоїться прах Кобзаря, їхало багато автомашин, автобусів, йшли люди пішки. Це не були добровільно-примусові делегації представників із інших районів Черкащини, як це було у попередні роки. Українці і не тільки українці, а й представники інших країн, ішли і їхали до Тараса самі, із власної волі, за велінням серця. І їх було дійсно багато.
Пішою ходою, із величезним прапором України, який підготували активісти Канівської міської організації ПП «УДАР Віталія Кличка», на Тарасову гору через усе місто пройшла колона ради опозиційних сил Канівщини. Прапор України у своїх руках несли діти – майбутнє нашої держави.
Ми піднялися на Чернечу гору, вклонилися Тарасу Шевченку, пророчі слова якого і сьогодні, через два століття, є актуальними, поклали вінки та корзини квітів.
* Кілька років раніше я думала: яким запам’ятається нам, канівцям, день 9 березня 2014 року, 200-річчя Шевченка?
Так от, він запам’ятається мені чудовою сонячною погодою, великою чисельністю містян і гостей на Тарасовій горі, надзвичайно малою кількістю офіційних осіб, депутатів, працівників міліції (у порівнянні з минулим роками) і великою самоорганізацією громади. А ще цей день запам’ятається душевним неспокоєм, хвилюванням за майбутнє нашої держави, майбутнє наших дітей і внуків.
Катерина ЧЕРНЯК м. Канів. 9 березня 2014 рік". Читати...
Центральна виборча комісія вважає, що жодних проблем із легітимністю Президента Володимира Зеленського після 20 травня не існує. На думку комісії, він має виконувати свої повноваження до вступу на посаду наступника. А вибори президента мають бути призначені упродовж 30 днів після завершення воєнного стану.
Про це йдеться в офіційній відповіді ЦВК на запит інтернет-видання «Главком».
Так, Центрвиборчком вказує на закладену у Конституції безперервність здійснення влади, виконання президентом повноважень до вступу на посаду його наступника та відсутність підстав говорити про можливу передачу президентських функцій до голови Верховної Ради.
Зокрема, ЦВК посилається на статті 106 і 108 Конституції України. І наголошує, що тему «20 травня» може використовувати ворог для розпалювання ворожнечі та підриву довіри до влади всередині країни.
«Логіка воєнного стану передбачає також і те, що й Верховний головнокомандувач за таких обставин є персоною недоторканою», - йдеться у статті.
З колізіями щодо продовження терміну повноважень стикалися й інші президенти, зокрема, Кучма та Ющенко. І хоча вони затрималися в кріслі президента трохи більше п’яти років, проте це не викликало жодних питань до їхньої легітимності і не спричинило політичних криз.
Також журналісти опитали кількох юристів-конституціоналістів і народних депутатів, які вказують, що «країна не може опинитися в ситуації владного вакууму».
«Можна зробити висновок (посилаючись на ст. 108 Конституції – прим.), що йдеться не тільки про право, а й про обов'язок президента виконувати свої повноваження, зокрема, після спливу п'ятирічного строку», - цитує видання правника Андрія Магеру.
А нардеп Андрій Осадчук вважає, що «чим активніше ми будемо ставити під сумнів легітимність тієї чи іншої гілки влади чи органу в Україні, тим більше будемо лити воду на млин московської пропаганди».
В інформпросторі час від часу зустрічаю обговорення теми проведення/непроведення виборів президента цієї весни. І відповідно – легітимності Зеленського після 20 травня, тобто 5-річного терміну його повноважень.
Я чесно кажучи, не розумію, в чому дискусія? У нас офіційно діє режим воєнного стану. А Конституція, і закони України передбачають принцип неперервності влади. Тобто: президент і Верховна Рада продовжують виконувати свої повноваження до наступних виборів, які мають відбутися після завершення війни.
Є чіткі розʼяснення юристів - норма закону, що повноваження президента продовжуються під час воєнного стану, не суперечить Конституції. Фахівці з конституційного права вже опублікували не один розбір, пояснюючи, що законодавчих підстав говорити про нелегітимність Зеленського немає.
Є позиція ЦВК, що президент виконує свої повноваження до вступу на пост новобраного президента (ст. 108 Конституції України), і що він не може передавати свої повноваження іншим особам або органам (ст. 106). Така норма, до речі, вже використовувалась в українській політичній історії, коли Кучма пішов з посади президента пізніше відведеного йому терміну.
Вочевидь, що тема нібито "нелегітимності" Зеленського цікава буде в першу чергу росіянам та їх прихильникам в різних країнах. Вони досить активно будуть розкручують її, будуючи власні ІПСО і підкидаючи сумніви в український і міжнародний інформпростір. Щоб розхитати протестні настрої у нас, і максимально зменшити підтримку партнерів та зірвати військову допомогу. Бо ж у росії – легітимний і беззмінний путін, а в Україні – мовляв, немає з ким домовлятися. Та якщо міряти їхніми мірками, то нам треба з Ростова виписати не менш "легітимного Яника" на наступні 20 років.
Власне, про це попереджає Комітет з питань розвідки: у листопаді 2023 року росія вже почала спецоперацію, яка у росіян називається "Майдан-3" , яка за різними даними має досягнути кульмінації якраз цієї весни. За основу будуть братися не тільки питання "легітимності" та роздмухування різних проблем у суспільстві. Не слід недооцінювати росіян. У спецопераціях вони майстри.Завдання: поставити під сумнів всі рішення Зеленського, поширити "теорії змови", показати "втому від України", посварити нас із союзниками і між собою, протиставляючи цивільних і військових.
Тож це має бути найдорожча "акція" російський спецслужб, бо за оцінками Комітету, її загальний бюджет сягатиме 1,5 млрд. доларів. І вона розгортається на наших очах.
Але зрештою: вибори в Україні мають бути справді вільним вибором українців.
Тому лише після того, як закінчиться воєнний стан, парламент протягом 90 днів призначить дату голосування за президента і Верховну Раду. А кого оберуть українці – залежатиме тільки від нас. Читати...
У травні 2024 року буде пʼять років з моменту, як Володимир Зеленський став президентом України ― другий тур виборів відбувся 21 квітня 2019 року, а інавгурацію провели 20 травня. У мирний час наприкінці березня цього року мали б відбутися чергові президентські вибори. Але в умовах воєнного стану через російську агресію будь-які вибори заборонені, тому президент і Верховна Рада продовжать працювати.
Російські пропагандисти і деякі українські медіа вже обговорюють тезу, що з травня 2024 року президент Зеленський втратить легітимність. Наприклад, сайт «Еспресо», який частково належить родині депутата від «Європейської солідарності» Миколи Княжицького, опублікував колонку колишнього нардепа Михайла Косіва. В ній він стверджує, що навесні виникне ситуація «самовільного захоплення влади». Подібні тези поширюють і в соцмережах.
Секретар РНБО Олексій Данілов в інтервʼю «Бабелю» прогнозував, що саме цю тему росія буде активно розкручувати навесні, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні.
Кореспондентка «Бабеля» і юристка Оксана Коваленко поговорила зі співрозмовниками в Конституційному суді, з головою цього суду у 2018―2019 роках Станіславом Шевчуком і з одним з авторів Конституції, політиком Романом Безсмертним. Разом вони пояснюють, чому навесні президент не втратить легітимність, а з виборами доведеться почекати, поки триває воєнний стан.
Президент утратить повноваження після 20 травня 2024 року?
Категорично ні. Президент і парламент продовжать виконувати свої повноваження в повному обсязі до наступних виборів. Ця норма прописана в законі про режим воєнного стану. Вона прямо забороняє припиняти повноваження органів державної влади: президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Національного банку, омбудсмена, органів прокуратури, слідчих органів.
Конституція вища за закон про режим воєнного стану. І в ній мова лише про Верховну Раду, повноваження якої продовжуються під час війни. Про президента такого немає.
І не треба. У Конституції справді є норма, що під час дії воєнного стану Верховна Рада продовжує працювати навіть у випадку, якщо термін її повноважень закінчився. Юристи називають це принципом безперервності або «принципом континуїтету», і він стосується всіх вищих органів влади.
Якщо ви почнете шукати його в Конституції, то в такому формулюванні не знайдете. У Конституції написано, що президент виконує свої повноваження до вступу на пост наступного новообраного президента України. Так само Кабмін складає повноваження перед новим парламентом, але продовжує працювати до призначення нового уряду. Верховна Рада також продовжує працювати навіть після виборів, поки нові депутати не складуть присягу.
«Головний принцип полягає в тому, що не може бути вакууму найвищої державної влади навіть у мирний час, а тим більше під час війни — це гарантує Конституція України», — пояснює Станіслав Шевчук. І додає: якщо у Конституції в статті про повноваження президента немає згадки про воєнний стан, то це не означає що Конституція містить прогалину — все діє за принципом безперервності влади.
Конституція передбачає виняткові випадки, коли повноваження президента можуть припинитися: якщо він подає у відставку; якщо не може виконувати свої повноваження за станом здоровʼя; якщо йому оголосили імпічмент; якщо він помер. Інших обставин, як, наприклад, закінчення 5-річного строку на посаді, немає.
Що стосується закону «Про режим воєнного стану», то в Україні є презумпція конституційності закону — він відповідає Конституції до того моменту, поки Конституційний суд не визнає зворотне. Тобто норма закону про те, що повноваження президента продовжуються під час воєнного стану, не суперечить Конституції.
На питання, чому про парламент та його повноваження в Конституції згадали, а про президента — ні, один з авторів Конституції Роман Безсмертний відповідає: норму про Верховну Раду прописали спеціально, щоб підсилити її роль і завадити можливим спробам узурпації влади під час війни.
Але в Конституції прописано, що чергові вибори президента України проводять в останню неділю березня пʼятого року повноважень президента України — пʼятий рік уже настав. І ця норма вища за закон про режим воєнного стану.
І знову ні. Вибори — це по суті право голосувати та бути обраним. Це одне з основних громадянських прав людини, передбачене Конституцією й один з основних принципів демократії. Але юристи-науковці вже давно говорять про баланс між правами людини та безпекою держави. І кажуть, що в окремих випадках безпека, державний суверенітет і територіальна цілісність стоять на першому місці.
«Наша Конституція — не пакт самогубців, її не можна читати чи тлумачити таким чином, щоб це могло знищити нашу державу чи істотно послабити її під час смертельної небезпеки з боку зовнішнього ворога», — каже співрозмовник «Бабеля» в Конституційному суді й додає, що це доктрина і практика усіх демократичних держав.
Крім того, за Конституцією, вибори мають бути вільними, чесними, прозорими. В умовах воєнного стану, коли частина виборців за кордоном, частина на окупованих територіях, а частина на фронті, коли дільниці не зможуть нормально працювати через тривоги та обстріли, коли спостерігачі не зможуть вільно працювати, — вибори не будуть вважатися демократичними.
Роман Безсмертний додає: під час війни президент реалізує повноваження верховного головнокомандувача. Наприклад, очолює Ставку, яка на час особливого періоду стає вищим колегіальним органом воєнного керівництва обороною країни. І юридичних механізмів заміни очільника Ставки в законодавстві немає.
Тому лише після того, як закінчиться воєнний стан, парламент протягом 90 днів призначить вибори президента і Верховної Ради. Читати...
0 
0
