Сучасна війна - війна технологій та ресурсів. Сучасного ВПК Україна не має. За два роки війни те, що залишилося і працювало після розвалу СРСР, фактично припинило своє існування. Про масове виробництво тих чи інших озброєнь, техніки, боєприпасів, взагалі говорити не можна. Єдиний патронний завод був у Луганську. З 2014 року Україна витрачає запаси СРСР і те, що залишилося на складах у країнах колишнього Варшавського договору. Читати...
Якщо ситуацію не виправлять, то це може призвести до збільшення тарифів для населення. Останніми роками підприємці масово підключалися до електромереж під виглядом "побутових споживачів". Перевірки вже виявили численні факти приєднання торгово-офісних і готельно-ресторанних комплексів за "побутовими" тарифами.
Розслідувачі вважають, що така афера неможлива без участі "НКРЕКП". Адже саме вона здійснює моніторинг цієї сфери. Більшість зловживань зафіксовано в обленерго, що входять в орбіту впливу ФПГ "ВС Енерджі". Саме в цій структурі з 2006 по 2014 роки працював нинішній голова НКРЕКП Валерій Тарасюк. Разом із колегою Дмитром Коваленком, який курирує напрямок регулювання електроенергетичної галузі, їм вдається роками не помічати описану нами схему. Сума збитків може становити понад 5 млрд грн", - резюмує розслідування. Читати...
Центральна виборча комісія вважає, що жодних проблем із легітимністю Президента Володимира Зеленського після 20 травня не існує. На думку комісії, він має виконувати свої повноваження до вступу на посаду наступника. А вибори президента мають бути призначені упродовж 30 днів після завершення воєнного стану.
Про це йдеться в офіційній відповіді ЦВК на запит інтернет-видання «Главком».
Так, Центрвиборчком вказує на закладену у Конституції безперервність здійснення влади, виконання президентом повноважень до вступу на посаду його наступника та відсутність підстав говорити про можливу передачу президентських функцій до голови Верховної Ради.
Зокрема, ЦВК посилається на статті 106 і 108 Конституції України. І наголошує, що тему «20 травня» може використовувати ворог для розпалювання ворожнечі та підриву довіри до влади всередині країни.
«Логіка воєнного стану передбачає також і те, що й Верховний головнокомандувач за таких обставин є персоною недоторканою», - йдеться у статті.
З колізіями щодо продовження терміну повноважень стикалися й інші президенти, зокрема, Кучма та Ющенко. І хоча вони затрималися в кріслі президента трохи більше п’яти років, проте це не викликало жодних питань до їхньої легітимності і не спричинило політичних криз.
Також журналісти опитали кількох юристів-конституціоналістів і народних депутатів, які вказують, що «країна не може опинитися в ситуації владного вакууму».
«Можна зробити висновок (посилаючись на ст. 108 Конституції – прим.), що йдеться не тільки про право, а й про обов'язок президента виконувати свої повноваження, зокрема, після спливу п'ятирічного строку», - цитує видання правника Андрія Магеру.
А нардеп Андрій Осадчук вважає, що «чим активніше ми будемо ставити під сумнів легітимність тієї чи іншої гілки влади чи органу в Україні, тим більше будемо лити воду на млин московської пропаганди».
В інформпросторі час від часу зустрічаю обговорення теми проведення/непроведення виборів президента цієї весни. І відповідно – легітимності Зеленського після 20 травня, тобто 5-річного терміну його повноважень.
Я чесно кажучи, не розумію, в чому дискусія? У нас офіційно діє режим воєнного стану. А Конституція, і закони України передбачають принцип неперервності влади. Тобто: президент і Верховна Рада продовжують виконувати свої повноваження до наступних виборів, які мають відбутися після завершення війни.
Є чіткі розʼяснення юристів - норма закону, що повноваження президента продовжуються під час воєнного стану, не суперечить Конституції. Фахівці з конституційного права вже опублікували не один розбір, пояснюючи, що законодавчих підстав говорити про нелегітимність Зеленського немає.
Є позиція ЦВК, що президент виконує свої повноваження до вступу на пост новобраного президента (ст. 108 Конституції України), і що він не може передавати свої повноваження іншим особам або органам (ст. 106). Така норма, до речі, вже використовувалась в українській політичній історії, коли Кучма пішов з посади президента пізніше відведеного йому терміну.
Вочевидь, що тема нібито "нелегітимності" Зеленського цікава буде в першу чергу росіянам та їх прихильникам в різних країнах. Вони досить активно будуть розкручують її, будуючи власні ІПСО і підкидаючи сумніви в український і міжнародний інформпростір. Щоб розхитати протестні настрої у нас, і максимально зменшити підтримку партнерів та зірвати військову допомогу. Бо ж у росії – легітимний і беззмінний путін, а в Україні – мовляв, немає з ким домовлятися. Та якщо міряти їхніми мірками, то нам треба з Ростова виписати не менш "легітимного Яника" на наступні 20 років.
Власне, про це попереджає Комітет з питань розвідки: у листопаді 2023 року росія вже почала спецоперацію, яка у росіян називається "Майдан-3" , яка за різними даними має досягнути кульмінації якраз цієї весни. За основу будуть братися не тільки питання "легітимності" та роздмухування різних проблем у суспільстві. Не слід недооцінювати росіян. У спецопераціях вони майстри.Завдання: поставити під сумнів всі рішення Зеленського, поширити "теорії змови", показати "втому від України", посварити нас із союзниками і між собою, протиставляючи цивільних і військових.
Тож це має бути найдорожча "акція" російський спецслужб, бо за оцінками Комітету, її загальний бюджет сягатиме 1,5 млрд. доларів. І вона розгортається на наших очах.
Але зрештою: вибори в Україні мають бути справді вільним вибором українців.
Тому лише після того, як закінчиться воєнний стан, парламент протягом 90 днів призначить дату голосування за президента і Верховну Раду. А кого оберуть українці – залежатиме тільки від нас. Читати...
У травні 2024 року буде пʼять років з моменту, як Володимир Зеленський став президентом України ― другий тур виборів відбувся 21 квітня 2019 року, а інавгурацію провели 20 травня. У мирний час наприкінці березня цього року мали б відбутися чергові президентські вибори. Але в умовах воєнного стану через російську агресію будь-які вибори заборонені, тому президент і Верховна Рада продовжать працювати.
Російські пропагандисти і деякі українські медіа вже обговорюють тезу, що з травня 2024 року президент Зеленський втратить легітимність. Наприклад, сайт «Еспресо», який частково належить родині депутата від «Європейської солідарності» Миколи Княжицького, опублікував колонку колишнього нардепа Михайла Косіва. В ній він стверджує, що навесні виникне ситуація «самовільного захоплення влади». Подібні тези поширюють і в соцмережах.
Секретар РНБО Олексій Данілов в інтервʼю «Бабелю» прогнозував, що саме цю тему росія буде активно розкручувати навесні, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні.
Кореспондентка «Бабеля» і юристка Оксана Коваленко поговорила зі співрозмовниками в Конституційному суді, з головою цього суду у 2018―2019 роках Станіславом Шевчуком і з одним з авторів Конституції, політиком Романом Безсмертним. Разом вони пояснюють, чому навесні президент не втратить легітимність, а з виборами доведеться почекати, поки триває воєнний стан.
Президент утратить повноваження після 20 травня 2024 року?
Категорично ні. Президент і парламент продовжать виконувати свої повноваження в повному обсязі до наступних виборів. Ця норма прописана в законі про режим воєнного стану. Вона прямо забороняє припиняти повноваження органів державної влади: президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Національного банку, омбудсмена, органів прокуратури, слідчих органів.
Конституція вища за закон про режим воєнного стану. І в ній мова лише про Верховну Раду, повноваження якої продовжуються під час війни. Про президента такого немає.
І не треба. У Конституції справді є норма, що під час дії воєнного стану Верховна Рада продовжує працювати навіть у випадку, якщо термін її повноважень закінчився. Юристи називають це принципом безперервності або «принципом континуїтету», і він стосується всіх вищих органів влади.
Якщо ви почнете шукати його в Конституції, то в такому формулюванні не знайдете. У Конституції написано, що президент виконує свої повноваження до вступу на пост наступного новообраного президента України. Так само Кабмін складає повноваження перед новим парламентом, але продовжує працювати до призначення нового уряду. Верховна Рада також продовжує працювати навіть після виборів, поки нові депутати не складуть присягу.
«Головний принцип полягає в тому, що не може бути вакууму найвищої державної влади навіть у мирний час, а тим більше під час війни — це гарантує Конституція України», — пояснює Станіслав Шевчук. І додає: якщо у Конституції в статті про повноваження президента немає згадки про воєнний стан, то це не означає що Конституція містить прогалину — все діє за принципом безперервності влади.
Конституція передбачає виняткові випадки, коли повноваження президента можуть припинитися: якщо він подає у відставку; якщо не може виконувати свої повноваження за станом здоровʼя; якщо йому оголосили імпічмент; якщо він помер. Інших обставин, як, наприклад, закінчення 5-річного строку на посаді, немає.
Що стосується закону «Про режим воєнного стану», то в Україні є презумпція конституційності закону — він відповідає Конституції до того моменту, поки Конституційний суд не визнає зворотне. Тобто норма закону про те, що повноваження президента продовжуються під час воєнного стану, не суперечить Конституції.
На питання, чому про парламент та його повноваження в Конституції згадали, а про президента — ні, один з авторів Конституції Роман Безсмертний відповідає: норму про Верховну Раду прописали спеціально, щоб підсилити її роль і завадити можливим спробам узурпації влади під час війни.
Але в Конституції прописано, що чергові вибори президента України проводять в останню неділю березня пʼятого року повноважень президента України — пʼятий рік уже настав. І ця норма вища за закон про режим воєнного стану.
І знову ні. Вибори — це по суті право голосувати та бути обраним. Це одне з основних громадянських прав людини, передбачене Конституцією й один з основних принципів демократії. Але юристи-науковці вже давно говорять про баланс між правами людини та безпекою держави. І кажуть, що в окремих випадках безпека, державний суверенітет і територіальна цілісність стоять на першому місці.
«Наша Конституція — не пакт самогубців, її не можна читати чи тлумачити таким чином, щоб це могло знищити нашу державу чи істотно послабити її під час смертельної небезпеки з боку зовнішнього ворога», — каже співрозмовник «Бабеля» в Конституційному суді й додає, що це доктрина і практика усіх демократичних держав.
Крім того, за Конституцією, вибори мають бути вільними, чесними, прозорими. В умовах воєнного стану, коли частина виборців за кордоном, частина на окупованих територіях, а частина на фронті, коли дільниці не зможуть нормально працювати через тривоги та обстріли, коли спостерігачі не зможуть вільно працювати, — вибори не будуть вважатися демократичними.
Роман Безсмертний додає: під час війни президент реалізує повноваження верховного головнокомандувача. Наприклад, очолює Ставку, яка на час особливого періоду стає вищим колегіальним органом воєнного керівництва обороною країни. І юридичних механізмів заміни очільника Ставки в законодавстві немає.
Тому лише після того, як закінчиться воєнний стан, парламент протягом 90 днів призначить вибори президента і Верховної Ради. Читати...
Мобілізувалися польські жінки і оприлюднили звернення до фермерів. Звернення Конгресу жінок до фермерів22 лютого 2024 року. Жінки, зібрані в Конгрес жінок, висловлюють найбільше обурення та незгоду з формою сільськогосподарських протестів у Польщі. Ми засуджуємо скандальні гасла та символи, спрямовані проти польського суверенітету, польської демократії, іміджу Польщі на міжнародній арені, України та Європейського Союзу. Закликаємо до солідарності та відповідальності!Ми розуміємо важке становище аграріїв, пов’язане з втратами, які вони зазнають через допуск українського продовольства на ринки, але фінансові втрати – це ніщо порівняно з тими втратами, яких зазнала воююча та знекровлена Україна. Люди гинуть, жінки та діти страждають, країна в колапсі, але вона захищає свій суверенітет, одночасно захищаючи суверенітет Європи. Економічні міркування, пов’язані зі втратами, не повинні затьмарювати моральні міркування, пов’язані із захистом основних цінностей, якими є людське життя, свобода та безпека. І це те, за що Україна бореться.
Також нагадаємо, що проблеми аграріїв зросли переважно через бездіяльність та недбалість попередньої влади. А нинішні протести та претензії атакують чинну владу, яка намагається відновити демократичний лад та елементарні стандарти правової держави. Не знищимо ці зусилля!
Тому ми вимагаємо від страйкуючих аграріїв відповідального діалогу з владою, а від влади – серйозного ставлення до заяв аграріїв, які не поглиблюють трагічну ситуацію, в якій зараз перебуває Україна.
Ми розуміємо опір значної частини фермерів, пов’язаний з необхідністю впровадження Європейської зеленої угоди, але не розуміємо нападок на весь Європейський Союз. Також нагадаємо, що завдяки членству Польщі в ЄС на сільське господарство було виділено майже 80 млрд євро, а в рамках політики згуртованості – ще майже 160 млрд євро. Нагадаємо, що вже у 2023 році рівень прямих виплат наблизився до 260 євро/га і був вищим, ніж у середньому по ЄС, а дохід від сільського господарства приблизно на 40% підтримується трансфертами в рамках Спільної аграрної політики. Протестуючі фермери, здається, не пам’ятають, скільки польське село винне Європейському Союзу.
Тому ми, жінки, закликаємо: не захоплюйтеся емоціями, не піддавайтеся на маніпуляції, відмовтеся від варварської ідеї закрити кордон з Україною; вона потребує нашої всебічної підтримки!; Польща є цивілізованою країною і має поважати міжнародні угоди на благо всіх. Ми закликаємо до спокою, здорового глузду та відповідальності, пам’ятаючи, що невдовзі відзначатимемо другу трагічну річницю війни, у якій на карту поставлені всі ми, європейці, наша свобода, життя та безпека.
https://edialog.media/2024/02/23/apel-kongresu-kobiet-do-rolnikow/ Читати...
У мережі активно обговорюються чутки про відновлення розслідування корупційного скандалу навколо Гантера Байдена та компанії Burisma. Зараз "гуляє" багато версій та здогадів про те, кому і яким чином стало вигідно повернути цю тему на порядок денний. Читати...
Що змінює поява на фронті далекобійних американських ракет ATACMS? Чому Німеччина не поспішає передавати Україні далекобійні ракети Taurus? Які маркери потрібні для переходу країни на військові рейки? Про все це і не тільки розповів військовий експерт Агіль Рустамзаде. Читати...
Це сказав Оноре де Бальзак у lXX-му столітті.Підтвердили слуги народу в XXl-му.А нагадав депутат від Європейської солідарності Олексій Гончаренко. Читати...
Що відбувається в Міноборони України? Чому у бійців ЗСУ немає теплого одягу та дров? Наскільки важливий аудит США фінансової допомоги Заходу? Генерал-майор у відставці, військовий дипломат, військовий розвідник, перший заступник голови Громадської ради при Міністерстві оборони України Петро Гаращук. Читати...
Міський голова Канева Ігор Ренькас, перебуваючи у зговорі із державним реєстратором Виконавчого комітету Золотоніської міської ради Русланою Позняковою, здійснив спробу проведення рейдерського захоплення комунального підприємства «Райтеплоенергія», власником якого є Черкаська районна рада. Читати...
Детальний юридичний, моральний та ментальний аналіз інциденту в Дніпрі. Чому українці так на нього зреагували? Як себе повинні були вести поліцейські? Ілюзія справедливості? Чому поліцейські зобов'язані виконувати закон? Приклади наслідків. - ефір дискусійного клубу на радіо UA-Chicago, США. Читати...
В країні найбільша в Європі з часів II світової війна. Руйнування міст та сфер економіки. А ми купуємо автівки, ремонтуємо дороги, а бізнес платить нормально податки . Може здатись на перший погляд що ми такі успішні та багаті. Тож можемо собі це дозволити. Та й як ще це пояснити якщо не успішною економічною офензивою бару на подолі. Спробуємо. Дивимося. Дізнаємося.
Наприкинці загадка. Читати...
Прокуратура звернулася до суду з позовом про повернення державі Успенського собору у Каневі, що на Черкащині. Наразі він належить Українській православній церкві Московського патріархату, зазначають 15 серпня у прокуратурі Черкаської області Читати...
На малюнку найточніше визначення певної категорії людей, які можуть і не потрапляти під юридичне тлумачення їхніх вчинків, але які діють явно неправильно Читати...
Згідно з останніми даними Державної служби статистики, на 1 лютого 2022 року чисельність наявного населення склала 41 130 432 осіб, постійного населення України становить 40 960 795 осіб[a]; за підсумками річних даних 2021 року коефіцієнти: народжуваності становить 7,3 ‰, смертності —18,5 ‰, природного приросту — -11,2 ‰, міграційного приросту — 0,9 ‰.
Ввечері четвертого серпня у Вашингтоні відбулася проукраїнська художня акція. Малюнки відомого українського плакатиста Нікіти Тітова декілька годин проєктувалися на будівлю російського дипломатичного представництва. Перехожі могли побачити антивоєнні плакати й літери Z.
За словами художника, акція стала можлива завдяки його друзям, які перенесли плакати на проєкцію й направили на посольство країни-агресорки. Акція тривала близько двох годин.
«Сьогодні я зрозумів, що Боженька готував мене до того, що сталося цієї ночі. У кожному дні, у кожній людині, яку я зустрів. У тому, що бачив і дізнався живучи в Україні, у тому, що довелося пережити», — так прокоментував подію Нікіта Тітов на своїй сторінці в Facebook.
Нікіта Тітов — український художник з Харкова. Нині проживає в Івано-Франківську. Став відомий завдяки плакатам на суспільно-важливі теми. Виставки його робіт проходили в багатьох країнах Європи. На основі його малюнків були випущені поштові марки та пам’ятні медалі. Читати...
Україна вже 30 років живе у незалежності і на пальцях можна полічити більш-менш вдалі реформи, які були в країні. Проблема в тому, що ми шукаємо професіоналів там, де немає ніяких професіоналів. Читати...
0 
2
