kaniv.net logo

Веб-камера в центрі Канева


























Інформація по тегу "канівщина"

ДОЦЕНТ СТОЛИЧНОГО ВИШУ КАЖЕ, ЩО КЕРІВНИКАМ КАНІВЩИНИ БРАКУЄ ДЕРЖАВНИЦЬКОГО МИСЛЕННЯ

З блогів
  • Очільникам Канівщини бракує державницького і господарсько-соціального мислення в процесі належного ставлення і розвитку туристсько-рекреаційної галузі краю.Про це у своєму авторському матеріалі для видання Дзеркало тижня пише доцент кафедри країнознавства і туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ігор Винниченко, інформує «Kanos».
    Зокрема, автор також наводить жахливу статистику відвідин Канівщини туристами закордону, наголошує на ганебних умовах, в яких функціонує міський туристично-інформаційний центр та багато іншого.Нижче, пропонує до Вашої уваги повний текст статті Ігоря Винниченка під назвою«Бідні, бо… які? або Чим завинив Кобзар?»Про те, що Канівщина могла би (і має!) бути центром тяжіння не лише для українського люду, а й для численного іноземного, не варто, певен, розводитися. До національних символів (якими є й велети духу) в усіх країнах ставлення відповідне (варто пригадати Фудзіяму, яку кожен японець має відвідати бодай раз у житті). І до Тарасової (Чернечої) гори — місця останнього спочинку Кобзаря — не від сьогодні торують стежки дорослі і малі громадяни нашої держави. Часто-густо — з власної ініціативи. Проте в якій кількості та якою є динаміка потоків? За інформацією працівників музею Національного шевченківського заповідника, його — до російської агресії — щороку відвідувало не менш як 130 тис. осіб (принагідно: Аккерманську фортецю — понад 200 тис. туристів), у тому числі іноземці становили п'яту частину (подеколи одних лише данців було упродовж року майже три тисячі). Читати...
Теги статті: туризм  канівщина  

GINKA

30 серпня 2016, 16:15 Коментарів: 23  Голосів: 2 3

Воїни АТО Канівщина

З блогів
Теги статті: воїн   ато   канівщина   канів   війна   солдат   відео  

LEG1311

4 грудня 2015, 19:17 Коментарів: 3  Голосів: 11 0

Туристично-екологічна подорож на оз. Бучак

Екологія
Теги статті: Канівщина   Бучак   краєзнавство  

Павлюк Юрій

12 вересня 2015, 09:00 Коментарів: 2  Голосів: 6 0

25 липня 10:00 громадське обговорення

Історія, політика
Теги статті: Канівщина Територіальна Громада  

Павлюк Юрій

23 липня 2015, 17:47 Коментарів: 4  Голосів: 1 0

БУДИНОК у Каневі та селах Канівщини

Продается дом
  • БУДИНОК у Каневі та селах Канівщини Читати...
Теги статті: будинок   Канівщина  

semko

17 травня 2013, 11:48 Коментарів: 0  Голосів: 0 0

Зелений туризм - РУЛИТЬ!

З блогів
Теги статті: Зелений   туризм   Канів   Канівщина   Черкащина   доярки   свині   корови   ферми  

ПЗУ район

24 травня 2011, 18:58 Коментарів: 0  Голосів: 0 0

На Канівщині вручали земельні акти

З блогів
  • – Нарешті збулася заповітна мрія кожного жителя с. Келеберда, – зазначив голова Канівської райдержадміністрації Олексій Гика. – Земля, яка належала вам споконвіку, яку роками ви обробляли нарешті по праву належить тільки вам. Сьогодні виконано доручення голови обласної держаної адміністрації Сергія Тулуба щодо приватизації громадянами земельних ділянок.
      Читати...
Теги статті: Земля   канівщина  акти   влада  

Яник

4 квітня 2011, 16:17 Коментарів: 0  Голосів: 0 0

В степанцях у вагончику охоронця в пожежі загинув юнак

Пожежа
  • Трагічно обірвалось життя 18-річного хлопця в селі Степанці Канівського району. Підліток загинув на пожежі 28 листопада. Читати...
Теги статті: Степанці   канівщина   пожежа   юнак   вагончик  

ТУ3

1 грудня 2010, 16:27 Коментарів: 1  Голосів: 0 0

На Канівщині у дорожньо-транспортній пригоді загинули два молодих хлопці.

Долі людські
  • 30 жовтня вночі Автошляхом з Канева у напрямку Черкас рухалося легкове Reno25. На 35 км шляху водій не справився із керуванням, автомобіль вилетів з дороги та врізався у дерева на узбіччі.
    Читати...
Теги статті: Канівщина   Довжик   аварія   смерть  

ТУ3

8 листопада 2010, 17:58 Коментарів: 3  Голосів: 0 0

Дайвінгіст знайшов у Дніпрі на Канівщині снаряди часів Великої Вітчизняної

З блогів
  • 25 жовтня до оперативно-координаційного центру Головного управління надійшло повідомлення про небезпечну знахідку поблизу села Пекарі Канівського району.
    Читати...
Теги статті: Дайвінгіст   Дніпро   Канівщина   снаряди  

ПЗУ

29 жовтня 2010, 21:23 Коментарів: 6  Голосів: 1 1

Росія обмежила ввіз канівської курятини

З блогів
  • Федеральна служба з ветеринарного та фітосанітарного нагляду Російської Федерації (Россільгоспнагляд) заявляє, що в замороженій курятині, виготовленій на ЗАТ "Миронівська птахофабрика" (м. Канів), під час мікробіологічної перевірки були виявлені бактерії лістерії (патогенні форми цієї бактерії можуть викликати хворобу лістеріоз). Водночас керівництво ВАТ "Миронівський хлібопродукт", до якого входить птахофабрика, заперечує можливість потрапляння інфекції в курятину. Читати...
Теги статті: Росія   Канівщина   курятина  

ПЗУ

28 жовтня 2010, 12:10 Коментарів: 3  Голосів: 2 1

Стійбище мисливців на мамонтів у Межирічі зберігалося 19 тисяч років і руйнується зараз

З блогів
  • Межиріцькій археологічній знахідці, що належить до періоду пізнього палеоліту, у вересні виповнюється 45 років з дня відкриття. Так, восени 1965 року в с. Межиріч Канівського району Зіновій Новицький, копаючи погріб біля своєї хати, на глибині близько двох метрів виявив нижню щелепу мамонта...
    Читати...
Теги статті: Стійбище мисливців на мамонтів   Межиріч   Канівщина   руйнація  

ПЗУ район

18 жовтня 2010, 22:28 Коментарів: 1  Голосів: 0 1

На Черкащині живе справжнісінький Скіф, який відмовився від цивілізації

З блогів
  • Він використовує мобільний телефон лише одну годину на добу. Від згадки про Інтернет скептично морщить лоба. В його помешканні немає електрики. Зате є багато книжок, піч знахаря часів Київської Русі та інші не менш раритетні речі. Відмовитися від цивілізація заради… щастя

    Ми у гостях у Олега Петрика – мешканця села Трахтемирів, що на Канівщині. Живе він сам у колишній козацькій столиці. Хоча ні, чого ж сам, якщо є ще троє песиків – боксер і хорти. Читати...
Теги статті: Канівщина   Трахтемирів   Скіф   Олег Петрик   Недашківська   отшельнік  

ПЗУ район

15 жовтня 2010, 14:33 Коментарів: 13  Голосів: 0 0

На Черкащині закрили заповідник

З блогів



  •  



    На Черкащині закрили заповідник
    Землі тепер - нічиї Читати...
Теги статті: Заповідник   Канівщина  

iakiv

5 червня 2010, 22:45 Коментарів: 4  Голосів: 0 0

Найдорожчі коні України – у колишнього жителя Канівщини

Новини району
  • Гніда кобила Батіда Ван де Брой пішла з молотка за 190 тисяч доларів (1,4 мільйона гривень) на першому в Україні аукціоні з продажу коней спортивних порід.

    Місце проведення аукціону – заміський VIP-клуб "Конюшня Бутенка". Власник клубу – Олексій Бутенко, син колишнього голови колгоспу "Ленінський шлях" у с. Яблунів Канівського району та випускник Межиріцької середньої школи на тій же Канівщині. Читати...
Теги статті: коні   Яблунів   Канівщина  

vasoback

30 червня 2009, 18:29 Коментарів: 2  Голосів: 1 1

Віктор Петров знявся у фільмі ”Шельменко-денщик”

Цікавинка регіональна
  • — Я родом зі Степанець Канівського району. На той час разом з іншими призовниками вчився від військкомату на водія. Якось зайшов офіцер і запитав, чи хочемо зніматися в кіно. Звичайно, погодилися. Мене і ще десятків зо два хлопців кілька днів возили автобусом під Довжик. Там, між соняшниковим полем і невеличкою посадкою, працювали знімальна група, — розповідає 56-річний Віктор Петров. — Біля соняшникового поля стояло шість чи сім хат із фанери та маєток пана Шпака. Читати...
Теги статті: Канівщина   історія   кіно  

vasoback

20 листопада 2008, 18:12 Коментарів: 0  Голосів: 0 0

Канівчани дізнаються про давню історію свого герба

Міські новини
  • Виставка "Є така держава Україна" відкрилася у Канівському історичному музеї.

    На виставці представлено поштові марки та конверти, листівки, нагрудні значки, екслібриси, фото із зображеннями символіки держави та визначних українців, що боролися за незалежність рідної землі. Усі ці речі – із приватної колекції канівського краєзнавця й колекціонера Анатолія Верхогляда. Окремі експонати надав Канівський історичний музей. Серед них – прапор Канівської міськради радянських часів з нашитими гербом УРСР та портретом Леніна.

    Нині ж Канів має власні герб і прапор, на яких відображено багатовікову історію міста. Оглядачі виставки дізнаються, що найдавніший з відомих нині гербів міста Канева наданий привілеєм польського короля Станіслава Августа 9 червня 1792 року. Герб міста являв собою зображення озброєного списом лицаря, що стоїть на пагорбі – це воїн прикордонної сторожі (адже Канів розташований поблизу кордону старої Речі Посполитої). Кольори теперішнього міського прапора перегукуються з кольорами Державного Прапора України. Тут поєднуються жовтий і синій кольори, а також додається білий колір, який у геральдиці символізує чистоту, цноту, бездоганність та непорочність.

    Джерело: "Прес-Центр"
    http://www.pres-centr.ck.ua/region/kanivskiy/785/ Читати...
Теги статті: історичний музей  герб  канівщина  канів  

WayBe

14 вересня 2006, 00:00 Коментарів: 3  Голосів: 2 1

Канівщина - Про край краси, про вічну славу

Історія
  • Золота підкова Черкащини
    Історія Канева – це живоплинна історія України, арена визначних подій, які відіграли унікальну роль не лише в українській, але й у загальноєвропейській та світовій історії. З Канівщиною були пов’язані майже всі видатні діячі нашої держави від Київської Русі до козаччини. Саме Канівщина заклала основи початку державотворення докиївської (Родень) і Київської Русі. Канів був одним із центрів виникнення і загального покозачення населення України, у його плавнях князь Вишневецький започаткував другу козацьку Січ, у Трахтемирові був початок утворення реєстрового козацтва, певний час він був козацькою столицею України, одним із центрів політичного життя та численних антифеодальних визвольних рухів.
    Довгий час Канівщина була вотчиною останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського. Для переговорів з ним у Каневі зупинялася проїздом вниз по Дніпру російська цариця Катерина ІІ. У Канівському повіті народився, виріс, був похований на Чернечій горі Т.Г.Шевченко – геніальний син українського народу, символ духовності та національної гідності. За народними переказами, він похований поряд із козаками-запорожцями, визначними українськими гетьманами І.Підковою, Я.Шахом та С.Кішкою.
    Багато тисяч років місто сприймалось як невід’ємна частина Дніпровських гір, самого Дніпра. Канів знаходиться на трьох рівнях: природному, історичному та чуттєвому. Природний аспект — прекрасний ландшафт, місцевість, у якій поєднується неосяжні простори, спокій та велич старовинного Дніпра із високими кручами та глибокими ярами, із потужними джерелами, ліси, які наближують нас до самобутньої природи. Історичний аспект — це старовинні вулиці та будинки, це люди, які постійно тут селились ще із кам'яного віку, жили та вмирали, боролись проти численних ворогів, передаючи із покоління у покоління любов до рідного краю. А глибоко внизу, під землею — незвідані, таємничі підземні ходи та катакомби, історичні цінності, заховані під час численних бур та незгод. І все це скріплюється численними переказами про історичні події, міфами та легендами, у яких народна пам'ять доносить до нас високопоетичні зразки народного фольклору про події із глибин віків, оспівує незламну боротьбу за своє визволення.
    Історія Канівщини в легендах та переказах
    У 1239 році відбувся наступ татаро-монгол на Київ. Шлях до нього пройшов через Канів. Загарбники йшли від р. Тясмин, наступаючи на пороські землі. Під Каневом Батий, перейшовши біля Княжої гори брід через Дніпро, розділив своє військо на дві частини, пославши одну на Переяслав та Київ, а меншою обложив Родень і Канів. За легендою, біля Родня на бій з ворогами піднялися канівські жінки, яких повела за собою найвродливіша і найсміливіша — юна Меланка. На смерть стояли вони на канівських кручах, знищуючи ворогів. Та сили були не рівні. Під стрімкою горою, біля гомінкого потоку останньою схилилась, випустивши з рук меча, Меланка. Тому і назвали у народі цей потік, який омиває Тарасову гору із західної сторони — "Меланчин".
    Існує ще одна легенда про Мар’їну гору. "Жило у Родні багато молодих людей, які захищали наш край від нападників. У боях і численних вправах відточували вони своє уміння володіти зброєю. Найвправнішими були Богдан і Мар’яна. Під час боротьби захисники Родня і канівці із татаро-монголами вони мужньо захищали місто. Коли упав у борні Богданко, Мар’яна організувала опір і разом із захисниками мужньо билась у яру, що біля Родня, а потім відступила на сусідню високу гору, де, щоб не здатись у полон, кинулась вниз. З цього часу народ назвав яр і гору, яка розміщена по сусідству із Роднем — Мар’їн яр та Мар’їна гора.
    Після взяття Родня татари підступили до Канева. Загартоване у численних боях із Степом, місто хоробро билось, захищаючи рідну землю і вщент розбило військо Батия. Батий змушений був відкликати частину свого війська назад і знову обложив Канів. Ось що про ці події каже легенда: „…Застогнала земля від тьми коней татарських, заскиглила немазаними гарбами, пилюгою встала до неба. І той страшний стовп поволі посувався до фортеці-міста. Притихли гори Грецька та Дніпрова, і тільки кузні гриміли, перегукувались через Дунаєць. Першими на приступ Канівського замку пішли спішені воїни. Лізли та залягали, хапалися за тугі луки, вправними руками із сагайдаків витягували довгі стріли… А за ними котилася друга хвиля, яка піднімалася ще вище і знову залягала…
    Раптом дикий лемент і крики смерті зчинилися серед напасників. Згори набираючи швидкість, летіли страшні важкі дубові колоди. Це смерть летіла широкою смугою, розбиваючи ворожі голови, трощачи їх кістки… А до південних, напільних воріт міста мчала татарська кіннота… Кам’яним дощем зустріла фортеця прибульців. Клекотіло полум’я на підстінках біля Грецької та Дніпрової гір, стугін і крики стояли навколо, чувся дзвін мечів та іржання коней, передсмертні крики людей. До неба простягли свої руки страшні чорні дими пожеж… усе навколо гуло, билось, іржало, кричало…
    Одинадцятого дня запалало місто. Ще понад три дні за Дунайцем триматимуться вперті войовничі русичі, але сили їх танули. В останній день, коли сили захисників були вичерпані, старійшини й воєводи приймуть рішення: замаскованими підземними ходами, печерами та катакомбами вночі зійти вниз для останнього бою, у самий центр поснулого ворожого війська, що стояв табором на болотах попід горою. І почалась мовчазна січ. Не одну сотню голів зітнули русичі чужинцям, аж поки короткий дикий рев пронісся над татарським станом. То заволав один із поранених… Гамір зчинився довкола. Бій у ворожому таборі тривав, важкий, нерівний, смертельний …У злій січі був порубаний увесь загін сміливців.
    Хан, якому негайно доповіли про вилазку сміливців, знав, що тут загинули останні захисники фортеці. Знав, що основні сили можуть йти далі. Він тричі вигукнув гортанне — «Кан», що означало по татарському — кров, і наказав своїм охоронцям знімати шатра і сідлати коней. А на ранок знову посунула хмарою на гору татарська сила. Фортеця мовчала. Орда впиваючись перемогою вже святкувала перемогу, коли з вузьких вікон-бійниць засвистіли стріли. То місцеві жителі взялися до зброї. Підземними ходами вони зібралися у церкві і зайняли оборону. Тоді до собору підтягли татари кілька стінобитних таранів – та встояла церква, зроблена із твердої як криця плінфи. І наказав їх воєвода зібрати звідусіль хмиз та повалені дерева й обложили вони церкву до самої гори ним та запалили.
    Довго палало те страшне багаття. Загинули, але не здалися ті, хто тут переховувався: жінки, діти, старики, залишки руського війська. Не витримавши страшного випробування впала донизу покрівля собору. І здригнулись зайди, діставши таку відсіч, побачивши таку любов до рідної землі...
    Люті татари зганяли усіх жителів міста у Красний яр і там знищували. У народі існує переказ, що там крові було по кінські вуздечки. Через те і назвали його "Красним". Татарський загін, вирізавши усіх людей і спаливши місто кинувся доганяти хана, який розбив свій таган-триногу для свого шатра неподалік біля Канева у долині. З тих часів село, яке виникло на тому місці, люди назвали Таганчею, а придніпровське місто, де русичі хоробро захищались від ворогів татари назвали "каневі", що означало „місце крові”. Під горою, де стояв татарський табір, де була щедро пролита татарська кров, стало велике болото, яке люди назвали Татарським.
    Декілька тижнів боронились канівці, і коли не стало сил, залишки війська і мирні жителі зачинились у георгіївській церкві. Її не взяли ні тарани, ні обстріли. Тоді татари обложили церкву великими колодами, хмизом та соломою і підпалили її, кидаючи у вікна головешки. Так загинули всі захисники міста, але не здались ворогові”.

    Скарби Канева.
    Майже у кожному куточку світу ви почуєте оповіді про сховані скарби. Такі оповідки не завжди вигадки, а особливо на Канівщині, де колись під час Київської Русі для торгівлі із Степом було поширене потужнє ювелірне виробництво. Через місто проходив по Дніпру Шовковий Шлях, усипаний численними скарбами із витворів мистецтва, золота та дорогоцінностей.
    Із сивої давнини доноситься до нас переказ про те, як за часів Київської Русі біля Георгієвської церкви стояв пантеон із золотим конем, який, імовірно, був подарований при хрещенні Русі візантійськими послами місту. У Києві, на площі коло Десятинної церкви перед брамою, звідки йшов спуск на Поділ, знаходився Бабин торжок, там Володимир поставив вивезені ним з Херсонесу квадригу мідних коней та античні скульптури. Ось що пише про це літопис: “Взя же ида медяне две капищи и 4 коні медяна, иже и ныне стоять за святою Богородицею» («Повесть временных лет» ч.1 с. 80 (988р.). Літописи не вказують, у якому місті вперше вони були поставлені, у Каневі чи Києві.
    До революції у с. Таганчі знаходилося помістя цукрозаводчика Терещенка. За переказами, у помісті стояла статуя козака на коні із чистого золота, яка під час революції пропала. Люди переказують, що вона закопана у Каневі, тому що під час війни у Канів приїхав син його, Едуард Терещенко і шукав її. Німці змушували копати рови по Каневу, шукаючи статую.

    Серед жителів Канева досить розповсюджені повір’я про скарби. Віра Хоменко розповідає почутий від матері переказ: "Було це ще до революції. Моя мати Ганна, коли їй було років 7-8, одного разу влітку побачила, як ввечері по дорозі назустріч їй йшла красива, тоненька панночка, вся у білому. Вона перейшла через дорогу, стала, а потім зникла. Дівчинка прибігла додому і розповіла про цей випадок батькам, які пояснили, що на тому місці закопаний скарб. За повір’ям, потрібно скинути щось із себе і кинути на це місце. Якої довжини буде ця річ, на таку глибину і потрібно копати.
    Але взагалі, вважається, усякий скарб приносить нещастя і повинен бути відчищений синім вогнем. Відчищаються скарби о 12 годин ночі перед Пасхою. Над скарбами вночі спалахують сині вогники, якими вони відчищаються. Цей скарб уже не зашкодить". Особливо багато таких вогнів горять перед Пасхою на горі Харитонівщині, під якою є Королівська криниця з цілющою водою. Старі люди переказують, що раніше на ній стояв Королівський палац, де польський король Станіслав-Август Понятовський чекав більше місяця Катерину ІІ, яка у 1787 році подорожувала вниз по Дніпру на галері. Перед нею стояли Золоті Ворота (Альтанка), яка пішла під землю.
    Існує старовинний переказ про скарби Лисої гори. “Колись дуже давно, на Лисій горі, що стоїть поблизу гори Гончарихи у Каневі, жив знаменитий, але скупий гончар. Він виготовляв дуже красиві і міцні гончарні вироби, які охоче купували на базарах. Гончар володів великим секретом виробництва, запозиченим у потойбічному світі. Всі зароблені гроші він вночі закопував на Лисій горі. У гончара була надзвичайної вроди дочка, яка зводила з розуму не одного парубка на Сельці. Коли дівчина виросла, гончар, бажаючи видати її за найбагатшого купця, почав вимагати за неї великі гроші. Довго не засилали до неї сватів... Але згодом полюбив її бідний швець, якому вона відповіла взаємністю, і вирішили вони побратись. Батько довго її відмовляв, однак дівчина стояла на своєму. Тоді розсердився, і пішов до ворожки, яка дала йому зілля, що мало відвернути її від хлопця. Але чи неправильне було те зілля, чи невірне його дозування, почала дівчина хворіти і згодом померла. Засумував гончар і згодом помер, перед цим проклявши усе своє багатство. З того часу на свято Івана Купала на цій горі часто горять сині вогні, вказуючи місця, де були закопані скарби...”



    Дані статті узяті з книги "Історичні нариси про минуле Канева та Канівщину у фактах, легендах, переказах". Це енциклопедія Канівщини і міста, яка складається із двох частин – історичної і фольклорної, написана чотири роки тому і до цього часу не видана. Автор — Іван Несторович Буренко, викладач Канівського училища культури.
    Автор закликає громадськість та меценатів регіону сприяти у виданні книги.
    Читати...
Теги статті: Золота підкова Черкащини   історія   Канівщина  

WayBe

29 серпня 2006, 00:00 Коментарів: 6  Голосів: 1 0

1




Вхід
Login:
Пароль
Пам'ятати?
Реєстрація
Забули пароль?

Нові теми:

Росія запускає тисячі ІПСО для дискредитації топпосадовців та ЗСУ, – керівник кібербезпеки СБУ Вітюк

СБУ обіграла російські спецслужби по всіх ключових напрямках, - Василь Малюк

JCfUZQsq

JCfUZQsq

JCfUZQsq

JCfUZQsq

JCfUZQsq

JCfUZQsq

JCfUZQsq

JCfUZQsq

Популярні за тиждень:

Про що зараз спілкуються:

Весна надії
Мені б тоже цікаво було б послухати пяк вона голосувала?
Коли звітується депутат Черкаської районної ради Горьова Наталія? [2]

slavikf
Те, що сталося після квітня 2019 року нічому вас не навчило
Щодо участі парламентської делегації у щорічній Мюнхенській конференції з безпеки [1]

semko
Та Горьовій буде про що звітувати, аби ще всі депутати так працювали.
Коли звітується депутат Черкаської районної ради Горьова Наталія? [2]

semko
А що молодших та і взагалі нових людей немає? Нам в Місту потрібно енергійного, грамотного, ініціативного місьного голову до 50 років, який хотів і мав сили та бажання трудитися для людей. Хорошу.. [весь]
Канів через 100-98 років [3]

klimenko_2015
ПЕВНО ЩО НАМ ПОТРИБНИЙ АКТИВНИЙ ЗНАЮЧИЙ НАШИ ГРОМАДСЬКИ ПРОБЛЕМИ ХАЗЯЙНОВИТИЙ МУДРИЙ ТА ПРОКАТАНИЙ ЖИТТЯМ ДЯДЬКО З МИСЦЕВИХ, В НИВЯКОМУ РАЗИ НЕ З ЧИНОВНИКИВ КАНИВСЬК.. [весь]
Канів через 100-98 років [3]

Космонавт
Тільки Саня Рябошлик зможе навести порядок в Каневі
Канів через 100-98 років [3]

WayBe
Буду дуже усім Вам вдячний! Зараз це критична потреба, як для мого підрозділу, так і для мене особисто. Дякую, куме! Дякую друзі!
Збори для Володі Буренка [1]

voskresennai
Мій телефон 0938834311
Продам будинок [2]

voskresennai
Доброго вечора. Ви не залишили номер телефону. Цікавить будинок.
Продам будинок [2]

Vlad999
Нехай з Богом спочиває! Вічная пам*ять Герою!
На війні загинув 27-річний розвідник із Канева Руслан Анісімов [1]

Активні оголошення:

Продам
Куплю
Робота
Послуги
Продается дом
Здам квартиру
Послуги
Міняю
Оголошення

Розділи новин:

З блогів
Міські новини
Регіональні новини
Цікавинка
Влада
Податкова
Спорт
Шевченко
Історія
Кримінал
Спортивні новини
Новини
Анонси
Районні новини
Новини району
Вибори
Політика
Флейм
Віка
Космос
www.kaniv.net
Video
Розповіді
Видання
Міські новини, екологія
Нещасний випадок
Статистика
Мистецтво
Долі людські
Транспорт
Війна
Політика, канів
Цікавинка регіональна
Історія, Свято
Обговорення
Дніпрова зірка
Бизнес
Історія, політика
Сміх тай годі!
Наука
Пожежа
Криминал
демократія і авторитаризм
права людини
Обхохочешься блин
Карти
Розваги
Милосердя
Обласні новини
Недільна школа
Міські новини, КУКіМ
Міські новини, зустріч з міським головою
Пенсійний фонд
Новини ринку
Екологія
Торренты
Канівщина,затримано, крадій, ліс
Центр Молодіжних Ініціатив
Телекомунікації
Бізнес
чат, чам
фото

Квітень
НдПнВтСрЧтПтСб
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Календар новин     


Правила сайту
Новини
Оголошення
Афіша

© 2006- Рекламна агенція "РЕКЛАМЕРА".
Контакт для розміщення реклами та матеріалів на сайті: (096) 9991699, email: waybester@gmail.com


Інформаційний партнер проекту - "Дніпрова зірка"