С Рождеством Христовым!
WayBe, Тато, Олександр Скорина, Shans, Оксана, Яник, МАРФА, Slavikf, КОКА, SKI, Pacheko, Maks-kv, bee, ShAndrey, M@ximko, Basozy, Fox, Мадж, Малышок, Kalimaha, ВОЛЯ, Lihonespit и другим блогерам и посетителям этого сайта!
С Рождеством Вас поздравпяю и конечно же желаю:
Вьюга пусть на целый год Вам здоровья принесет.
Ветер выдует все хвори на холодное подворье.
Снег пусть искрами кружится, чтоб светлели Ваши лица, а лукавая луна в ночь любви лишит Вас сна!
Пусть одна из ярких звезд даст талантам Вашим рост, Вашу мысль поднимет ввысь!
Пусть друзья украсят жизнь!!!
Ну и город наш любить. Чистым быть и добрым быть.
- Перегляди
- 33494
- Подобається
- 6
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 18
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Пусть Рождество, как сказочная птица,
Под сказку сна в ваш дом войдет,
Пусть все хорошее, что было повторится,
А все плохое пусть уйдет!
С Рождеством!
Хай Бог, додає Вам здоров\'я та наснаги долати труднощі, здійснювати ті мрії й плани, які несуть добро й користь людям і Каневу.
А дома хай завжди Вас зустрічає любов, тепло, ласка родини і множить радість та дає добрий настрій.
А тепер завдання на новий рік державному службовцю: виховати в собі потребу думати і спілкуватися українською мовою. І в повсякденному житті і на сайті. ))
Вас і інших користувачів з Різдвом Христовим!
Христос народився - славімо Його
... до завдання О.Скорини)
пане Михаїл, а чом би вам і не спробувати?..
он дивіться.., Федорович вже давно осилив... Янич теж робить неабиякі успіхи...
а вам що слабо?..)
Христос ся рождає!!!
Славімо Його!!!
У день святий Різдва Христова
Бажаю щастя Вам земного,
Бажаю в душах відродити уміння вірити,любити,
А Бог Вам щедрою рукою за Вашу віру, за терпіння
Своє надасть благословіння.
Зі святом вас!!! Хай маленький Христос народится у кожному вашому серці!!!
Христос народився! - Славимо його!
"У цьогорічному Різдвяному посланні Архієпископ Харківський і Полтавський Ігор (Ісіченко) слушно згадав про світлу радість від переживання зустрічі з Воплоченим Богом, яку у минулому сторіччі учасники українського націоналістичного підпілля передали у колядці «Сумний святий вечір в сорок шостім році». При цьому владика акцентує увагу, що згадуючи за святковим столом загнаних у Сибір батьків і братів, українці з надією благали Бога:
Поможи нам, Боже,
Це все перебути,
Нашу неньку-Україну
З кайданів розкути.
«Благали – і вірили, попри всю безвідрадність підневільного життя, що Божа ласка, так виразно явлена приходом у світ Відкупителя, зможе перемогти безбожну диктатуру, зможе повернути за різдвяний стіл усю родину, зможе обернути тугу втрат на радощі перемоги», - зазначає владика Ігор.
В історії національно-визвольного руху періоду ОУН і УПА епізод про який згадується у різдвяному посланні - не унікальний. Більше того, так було завжди: у часи глибокої політичної кризи, або ж очевидної безперспективності подальшої боротьби, що зумовлювалася страшними репресіями, а то й жорстоким придушенням національного спротиву, Містерія Різдва ставала чи не єдиною духовною опорою українського націоналіста.
Здається, що найповніше така думка висловлена у «Різдвяній відозві ОУН», автором якої є відомий український поет і революціонер О. Ольжич. Художня довершеність відозви та невеликий розмір дозволяють процитувати її повністю.
«Вечірня зоря, що зійшла над малим незнаним містом, провіщала колись прихід нової віри і нової доби в історії людства.
Віра простих хліборобів і вівчарів, зрісши з їх чистих і прямих сердець, мала таку міць і таку силу, що не встояли перед нею навіть фортеці і палаци чужинців, і поклонитися їм прийшли царі трьох суходолів.
Віра у велику, чисту правду, ясне світло високої ідеї в найчорнішу добу тримає у горі людські душі, не даючи їм упасти у безодню розпуки і тліну. З неї родяться найвищі пориви і найбільші чини.
Ця ж струнка і нова віра в післанництво своєї землі надихала українських князів, що молилися, щоб Бог дав їм за християн і за Руську землю голови свої покласти і бути причисленими до мучеників.
Це ж вона, права віра, кріпила кремезне низове лицарство і дала йому силу стати на прю з найміцнішою Оттоманською імперією і разити її в саме серце над звированими водами Босфору.
Віра предків і віра в українську правду надихнула Зиновія-Богдана і підняла Року Божого 1648 на Польщу буруни Хмельниччини.
Великою вірою горів і говорив Шевченко, і вона збудила увесь приспаний український народ до нового життя.
Висока віра півстоліття пізніше вишикувала Базарських Лицарів над розритою могилою, і їхній заповіт, заповіт не¬вмирущих 1917-1921 рр., зродив усю сучасну українську визвольну боротьбу.
Чуємо в собі присутність великої і чинної віри. Бачили і бачимо чини наших друзів, що не вагаються в ім’я її наразити і покласти своє життя.
Жива віра, віра, що не спиняється перед жертвами - та, що перемагає!
Тож у найчорніший блюзнірчий час не покидає нас певність нашого остаточного тріумфу.
Свято заповіту землі, невмирущості життя і народженої віри.
Вечірня зоря яскравішає на оксамитовому небі».
Цей текст був складений у переддень Святвечора у 1943 році. Можна лише увити тодішній моральний стан О.Ольжича як фактичного голова ОУН на українських землях. На той час уже розгромлено націоналістичне підпілля у Києві. Від рук німців загинула поетеса і член ОУН Олена Теліга, усі співробітники газети «Українське Слово». А перед тим – розстріляні його соратники, які в умовах окупації відзначили двадцяту річницю подвигу під Базаром. А ще перед тим – трагічна загибель у Житомирі визначних постатей визвольного руху Миколи Сціборського і Омеляна Сеника-Грибівського. А що далі? Переконаний, відповідь на це питання гарячково шукав О. Ольжич. Напевно, саме тому й вирішив написати «Різдвяну відозву», бо у Містерії Різдва шукав і знаходив відповіді на виклики доби, яку образно називав «жорстокою вовчицею».
Феномен Містерії Різдва в національно-визвольному русі добре дослідив ідеолог ОУН Юліан Вассиян. Уже на еміграції, в тепер далекому від нас 1952 році він написав статтю «Різдвяна правда».
Автор, зокрема, відзначає, що думки про ідейну основу життя близькі та вчасні на порозі кожного Нового Року, а найактуальніші вони у Різдвяну Ніч, в годину містичного переживання найбільшої події людської історії – «Народин Богочоловіка і Сина Божого». Мислитель закликає не забувати, що як би не завершився «грядучий двобій», у результаті переможе «розп’ятий на Хресті Бог».
Суть Різдвяної Містерії Ю. Вассиян вбачає у примиренні людини з Богом, її готовності служити «своєму Богові як син-воїн». Відтак українська людина обов’язково віднайде джерело духовної сили. І хоч на її долю випадуть важкі завдання «відбудови і творчого формування подоби завтрашнього світу», вона завжди буде переможцем.
А квінтесенція його міркувань висловлена у заключному реченні: «Різдвяна ніч більше ніж казка, символ і міт. Вона - правда про живого Бога, переможця смерті і творця життя».
Нація яка розуміє і сприймає Містерію Різдва – не переможна, а отже – вічна!"
мінус
Вітаю Вас із святом, якого не розуміють американці, тобто зі Старим Новим Роком! А також із Водохрещем! Я купатимуся, а Ви?
Кутерьма, загул и пьянки.
Больше нету недосыпа,
Больше морда не разбита.
Кожуры нет на ушах
Ноги, руки не в бинтах.
Чистота, порядок в доме,
Нет бутылок на балконе.
Нет в салатах фейерверка,
Вновь прикручены все дверки.
Нет на люстре колбасы,
Не разбросаны трусы.
Даже кот после веселья
Перестал болеть с похмелья.
Засыпаю не в салатах.
Изо рта приятный запах.
Чисто выбрит и помыт
Новый год совсем забыт.
Выйду скоро на работу
Окунусь в свои заботы.
Черт! Забыл! Аж, снова в пот!
Сёдня ж старый Новый год!!!