Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія) в умовах воєнного стану

           В сучасних реаліях життя трапляються випадки, коли спадкоємець не встиг реалізувати своє право на спадщину та помер після відкриття спадщини.

        Для початку розберемося, що таке спадкова трансмісія – це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини до його спадкоємців, тобто – перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

         Трансмітент — спадкодавець, який помер.

         Трансмісари — особи, які успадковують замість трансмітента.

         У статті 1276 Цивільного кодексу України визначено, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

         Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

          Частина 1 статті 1222 Цивільного кодексу України визначає, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

           Отже, якщо спадкоємець, закликаний до спадкування за заповітом або за законом, помер після відкриття спадщини, але до закінчення шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, в цьому випадку належне йому (спадкоємцю) право на спадщину разом з іншими його правами і обов’язками переходить до його спадкоємців.

           Також, статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

           Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

           Таким чином, 01.09.2021 року Верховний суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 720/2683/19 висловив окрему думку щодо такої категорії справ, де зазначив, що звернення спадкоємця за законом та у порядку спадкової трансмісії після смерті спадкоємця, який помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, із заявою про прийняття спадщини із дотриманням строків, встановлених статтями 1270, 1276 ЦК України, свідчить про прийняття спадкоємцем за законом та в порядку спадкової трансмісії всієї спадщини, яка відкрилась після смерті спадкодавця, у тому числі і тієї частини спадщини, яку він не встиг прийняти, оскільки помер після відкриття спадщини. До позивача у зазначеній справі після смерті чоловіка перейшло його право на прийняття спадщини (спадкова трансмісія), таким правом позивач скористався, вирішального значення кількість заяв про прийняття спадщини тощо не має, не подання окремої заяви є абсолютно формальною підставою, але яка позбавила спадкоємця законного права на спадкування в порядку спадкової трансмісії.

          Також слід звернути увагу, що відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану” перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.