Українці пропонують не продавати землю іноземцям

В Україні пройшло всенародне обговорення проекту Закону України «Про ринок земель», під час якого від  власників  паїв, фермерів, сільськогосподарських товаровиробників, професійних незалежних громадських організацій, експертів до положень законопроекту надійшло декілька тисяч пропозицій. Усі вони ретельно проаналізовані і будуть враховані при удосконаленні законодавчого акта.

В основному, пропозиції зводяться до того, щоб земля не продавалась іноземцям, а ринок був регульований з боку держави.

До того ж, громадяни пропонують зменшити граничну максимальну площу земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва приватною особою до 100-500 гектарів. Під час дебатів на нещодавньому засіданні профільного комітету Верховної Ради України депутати дійшли висновку, що пропозиція слушна і один власник та члени його родини повинні мати у своєму володінні значно менше, ніж 2100 гектарів.

Привертають увагу і пропозиції щодо кола покупців сільськогосподарських земель. Зокрема, сільгоспвиробники Одеської, Миколаївської, Запорізької, Донецької, Дніпропетровської, Кіровоградської областей та Автономної Республіки Крим запропонували до набувачів сільськогосподарських земель включити юридичних осіб. Однак така позиція суперечить вимогам фермерів, власників паїв, які категорично виступають проти продажу земель сільгосппризначення іноземцям, олігархам, юридичним особам з метою недопущення їх на ринок земель. Адже  дозвіл на придбання землі юридичними особами може стати таким золотим ключиком, з допомогою якого великий  капітал зможе відкрити скриньку Пандори щодо масштабної скупки та спекуляції землею. Отже із цього гострого питання парламентарям, власникам паїв усім зацікавленим особам доведеться шукати компроміс.

Асоціація фермерів та приватних землевласників Херсонської області, фермери з Вінницької та Запорізької областей пропонують встановити черговість переважного права на купівлю земель сільськогосподарського призначення у разі відмови держави від такого права. А ось фермери Луганщини, Миколаївщини, Хмельниччини та науковці із Сум обґрунтовують свої  пропозиції стосовно того, щоб надати таке переважне право, насамперед, орендарям або власникам сусідніх земельних ділянок. Землевласники з Дніпропетровщини наполягають на тому, щоб надати власнику землі право самому визначати покупця своєї землі. Так що і розробникам закону, і  депутатам  доведеться попрацювати над цією дилемою.

Власники паїв Луганської, Київської, Запорізької областей наполягають заборонити змінювати цільове призначення не лише ділянок, що знаходяться у  державній та комунальній власності, а й наділів приватної власності.  

Ще  більш радикальніші пропозиції надійшли  від селян з Прикарпаття, які вважають за потрібне запровадити мораторій на здійснення зміни цільового призначення особливо цінних земель.

Значна частина пропозицій зводиться до встановлення більш жорстких вимог до покупця землі. наприклад, сподвижники земельної реформи з Прикарпаття та Луганської області пропонують надати право на купівлю цих земель громадянам, які мають громадянство України не менше 5 років, сільськогосподарську  освіту, досвід роботи на землі та  проживають на селі. А фермери з Миколаївщини надали обґрунтовану пропозицію, в разі реалізації якої землю сільгосппризначення зможуть викупити лише ті громадяни, які пропрацювали на землі 5 років і більше. Громади з Дніпропетровщини, Кіровоградщини, Чернігівщини наполягають на  тому, щоб законодавець додав до цієї норми  ще й вимогу стосовно того, що такі покупці землі мають право на її придбання, якщо вони господарюють  на ній.

Стосовно консолідації земель сільськогосподарського призначення громадяни пропонують, в основному, виділити в окремий закон главу 4 проекту «Консолідація земель сільськогосподарського призначення». Як зазначив голова Держземагентства Сергій  Тимченко, формування єдиних інвестиційно привабливих масивів, зручних для обробки, - це нагальна  потреба часу. Адже в результаті розпаювання нині сільгоспугіддя нагадують шахівницю, що суттєво заважає налагодити ефективне товарне виробництво на селі.

Значна кількість пропозицій щодо земельної реформи стосується змін до інших законодавчих актів. Зокрема, йдеться про встановлення обов’язкових внесків до бюджетів сільських (селищних) рад на розвиток соціальної сфери та інфраструктури села у розмірі один відсоток від орендної плати, або від вартості проданої земельної ділянки, або  від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Громадяни, які переймаються долею земельної реформи, пропонують розробникам закону детально виписати положення законодавчого акта, щодо створення Державного земельного (іпотечного) банку. Вони турбуються про те, щоб після його прийняття система кредитування сільгоспвиробника якомога швидше запрацювала. Так, фермери з Донеччини ведуть мову про  надання економічної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам з боку держави, зокрема, шляхом зменшення ставок за кредитними зобов’язаннями до максимальних 8%, передбачити можливість отримання довгострокових (до 20 років) кредитів з відсотковою ставкою до 5% річних для придбання земельних ділянок сільгоспвиробниками. З цього  приводу керівник земельного  відомства Сергій Тимченко неодноразово наголошував, що держава всіляко сприятиме створенню спеціалізованої фінансової установи для підтримки дрібного та середнього товаровиробника на селі. Для придбання землі та розвитку господарства люди отримають можливість брати кредити на пільгових умовах. Це допоможе, зокрема, фермерам, конкурувати з агрохолдингами.

Змістовні та аргументовані пропозиції щодо надання підтримки фермерським господарствам надіслали Асоціації фермерів Богодухівського району Харківської області та Херсонської області. Вони пропонують безкоштовно передати у власність фермерським господарствам землі, які перебувають у їхньому постійному користуванні. А ось представники Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Полтавської області висловлюють думку стосовно того, щоб надати можливість кожному члену сімейного фермерського господарства безкоштовно отримати 50 га ріллі і 25 га сільськогосподарських угідь із земель запасу та невитребуваних паїв і передбачити механізми фінансової підтримки придбання землі фермерами.

Представники органів місцевого самоврядування Одещини звернулися до розробників закону з проханням при укладенні цивільно-правових угод спрямовувати до місцевих бюджетів не менше 30% державного мита.

Всі пропозиції, висловлені громадянами під час проведення широкомасштабної інформаційно-роз’яснювальної кампанії, після узагальнення Держземагентством, були обговорені в комітетах Верховної Ради України   та будуть враховані при підготовці законопроекту до другого читання.