Як українець героєм Британської імперії став

При зустрічі з Пилипом Коновалом англійські королі мусять вітатися першими і віддавати йому честь.

А за що українець отримав цю високу відзнаку?

Пилип Коновал, родом з села Кутківці на Хмельниччині, подався на заробітки до Канади в 1913 році. Під час Першої світової війни, який вступив добровольцем до канадського експедиційного корпусу 21 серпня 1917р. біля французького містечка Лане німецькі війська затиснули канадську армію в  міцні кліщі. У відділенні Коновала загинули всі старші офіцери. Про атаку годі було мріяти: через безперервний кулеметний вогонь не можна було підняти голови. Тоді Пилип сам рушив на кулеметне гніздо. Товариші були певні, що капрал не повернеться. Зненацька кулемет замовк і по якомусь часі Коновал з'явився, тягнучи його під пахвою.

Виявилось, що він, вступивши в рукопашну з кулеметниками, переміг дев'ятьох солдатів, потім атакувавши друге гніздо, захопив ще й трьох полонених. Знищивши два ворожі кулеметні гнізда і відкривши дорогу для наступу, заворожений від куль подоляк ще раз кинувся в атаку. Але тут його полонили. Однак йому вдалось звільнитись від пут. Покінчивши ще із трьома ворожими солдатами, він знову притягнув кулемет.

Три вилазки, 19 ворожих вояків і три кулеметні гнізда... Коновал змінив ситуацію на цілій ділянці фронту.
  Це не вигадка чи уривок з пригодницького роману.Адже за цей подвиг Пилип Коновал 15 жовтня 1917 р. перед Букінгемським палацом у Лондоні був нагороджений королем Георгом V Хрестом Вікторії — найвищою нагородою Британської імперії.
При зустрічі з кавалерами цього ордену англійські королі мусять першими вітатися і віддавати їм честь.
Потискуючи невеликому на зріст українцеві руку, король сказав: "Ваш подвиг є найвідважнішим і непорівняльним у моїй армії. Прошу особисто прийняти мою подяку”.

Малина Б. Українець з Поділля, з яким вітались англійські королі// ПІК.— 2000.— № 13 (48).

 Не дивно, що Пилип Коновал показав такі вражаючі результати саме в окопах німців. Адже пластунське бойове мистецтво було призначене саме для непомітного підкрадання до ворога, для боротьби в обмежених просторах, в тісному контакті з супротивником та для захоплення полонених.

   Наскільки ефективними були українські бойові мистецтва в шанцях (окопах), які козаки одні з перших почали використовувати у боях з ворогами, свідчать такі факти. У 1621 р. в битві під Хотином 40-тисячна козацька армія П. Сагайдачного за допомогою табору з возів і шанців, змогла зупинити двохсоттисячну армаду турецького султана Османа II і врятувати польське військо від загибелі.

Чотири дні кращі яничарські загони штурмували козацький табір, султан за кожну відрубану козацьку голову платив стільки золота скільки вона  важила. Але і така висока нагорода не допомогла яничарам. Козаки- пластуни, зустрічаючи в шанцях яничарів, легко перемагали їх.

Ввечері п'ятого дня козацькі пластуни несподівано прорвались в турецький табір і ледь не вбили са султана. В турецькому таборі почалася така паніка, що якби польський гетьман Ходкевич не відмовився кинути в бій свої війська, турки були б розгромлені вщент.
         

   А знаменита "Тарасова ніч" 15 травня 1630 року...

   За описами київського літописця, вночі до польського табору з гуком, свистом і стріляниною несподівано підскочила козацька чата. Польський гетьман Конєцпольський із значною частиною війська кинувся в погоню за козаками і відійшов далеко від табору. А в цей час невеликий загін козацьких пластунів пробрався в ту частину польського табору, де знаходився штаб, який охороняла так звана "Золота рота" — найвідбірніший загін польського війська, в який входили півтори сотні найвидатніших шляхтичів з цілої Польщі. На хоругві цього загону, як свідчить літописець, було зображене Золоте руно, що свідчить про належність роти до особистої гвардії короля, адже тоді в Європі існував орден Золотого руна, до якого входили найбільші європейські монархи. В запеклому бою "Золота рота" була висічена пластунами в пень, табір пішов врозтіч від самої звістки, що коронного гетьмана немає, більшість війська кинулася до Дніпра, щоб перебратися на другий берег, але там козаки заздалегідь знищили пороми і човни. Наступив погром. Пізніше польський історик Пясецький писав, що в ці дні в боях з козаками поляки втратили більше війська, ніж за попередні польсько-шведську та польсько-московську кампанії.

Ось як описує мистецтво козацьких пластунів в часи Визвольної війни польський очевидець: "Кількадесятьох,роздягнувшись до нага, перепливли Дніпро з голими шаблями, підійшли під ворожі шанці й повбивали там багато вояків

А переплисти холодний, широчезний Дніпро (в деяких місцях ширина річки сягає до кілометра)., та ще з шаблею в руках не так вже було й просто. А треба ж іще непомітно підкрастися до ворогів, знищити їх і повернутися назад.

Бойове мистецтво пластунів дозволяло  голими руками перемагати озброєного супротивника. Недарма у відомій народній пісні про зруйнування москалями Січі козаки-характерники, не бажаючи здаватися без бою, звертаються до  свого кошового:

        Дозволь, батьку отамане,

        Нам на башти стати;

        Ворог стане із мечами,

        А ми з палашами.

        Не виб'ємо палашами —

        Виб'єм кулаками.

        Нехай слава не поляже

        Поміж козаками!      

http://traditions.org.ua/statti/yak-ukrayinets-geroem-britanskoyi-imperiyi-stav.html