Про Благодатний Вогонь

Думаю, багатьом буде зручніше зрозуміти текст, надрукований на українській мові.

Про Благодатний Вогонь

Наскільки велика і священна в православному батьківщині чутка про запалюванні св. вогню, настільки обтяжливо для поглядів і серця саме видовище оного в Єрусалимі ».

Нам можуть поставити запитання: що ж дивляться палестинські ієрархи і сам єрусалимський патріарх? На це питання ми знаходимо відповідь у згаданих вище щоденниках преосв. єпископа Порфирія. Привівши свою розмову з патріаршим намісником, філадельфійським єпископом Діонісієм (пізніше митрополит Віфлеємський), де останній говорив про спосіб запалювання св. вогню, преосв. Порфирій пише: «Розповівши все це, митрополит додав, що від одного Бога очікується припинення благочестивої брехні. Як він розповідає і може, так і напоумить і заспокоїть народи, віруючі тепер у вогняне диво великої суботи. А нам і почати Не годиться перевороту в умах, нас розтерзають в самій каплиці Св. Гробу ».

Очевидно, колись, не давши своєчасно енергійного роз'яснення своєї пастви про дійсний сенс обряду св. вогню в подальшому вони виявилися не в силах підняти цей голос перед все зростаючим в силу об'єктивних умов фанатизмом темних мас. Якщо це не було зроблено своєчасно, то пізніше стало неможливим справою, без ризику за особисте благополуччя і, мабуть, цілість самих святинь. Їм залишилося - здійснювати обряд і мовчати, втішаючи себе тим, що Бог «як розповідає і може, так і напоумить і заспокоїть народи».

Ми ж можемо погодитися з поясненням митрополита Вифлеємського Діонісія, «що вогонь, запалюється на Гробі Господньому від прихованої лампади, все-таки є вогонь священний, одержуваний з місця священного», і до цих слів намісника єрусалимського патріарха додати від себе, що для нас цей вогонь є, був і буде священним ще й тому, що в ньому зберігається старохристиянська і всесвітня традиція; традиція, пов'язана з вірою в Христа, як світла істинного, просвіщає кожну людину, що приходить і світ (Іоанн 1: 9); традиція, з якою християни завершували кожен день свого життя, а багато, як св. Макрина, переходили і в життя вічне, нарешті, традиція, голос якої ми чуємо до цього дня в словах «бачивши світло вечірнє, оспівуємо Отця, Сина і Святого Духа Бога», і про яку не перестає нагадувати нам церква, всякий раз, коли священик, стоячи у святих воротах з палаючим світильником , виголошує нам: «Світло Христове просвіщає всіх».

vlada, Катя, аби ще ви свій сайт зробили україномовним і з клієнтами вели розмови лише солов'їною... от тоді було б усім щастя.

vlada,

Ви щиро вважаєте, що виклали текст українською мовою?

Не смішіть.

Як казав Михайло Горбачов: "Нікак нє могу найті нужних падєжов"

safron,