Передвиборчі містифікації: як Порошенко прослизнув у другий тур

Існують серйозні підозри, що Порошенко потрапив у другий тур нечесним шляхом, і якщо б не ланцюжок передвиборчих маніпуляцій та допінг у вигляді адміністративного ресурсу, то в другому турі ми б зараз бачили зовсім інших кандидатів.

Ще до закінчення підрахунку голосів ні для кого вже не було таємницею, хто з кандидатів пройшов у другий тур, а хто так і залишився сидіти на лаві запасних. За попередніми результатами, вперед з колосальним відривом та 30% голосів виборців виривається Володимир Зеленський, який за час передвиборчої гонки пройшов довгий шлях від кандидата-коміка до однозначного фаворита президентських перегонів. Його опонент, навпаки, здається, весь цей час йшов в протилежному напрямку, стрімко втрачаючи електорат: чинний президент України Петро Порошенко набрав в першому турі лише 16% голосів і, насилу обійшовши інших кандидатів, буквально проліз у другий тур. Так від лідера "Батьківщини" Юлії Тимошенко його відділяють лише 3%, а від Юрія Бойка, який наступає їм на п'яти, - 4,5%.

Однак існують також серйозні підозри, що й ця сумнівна перемога була здобута Порошенком нечесним шляхом, і якщо б не ланцюжок передвиборчих маніпуляцій та допінг у вигляді адміністративного ресурсу, то в другому турі ми б зараз бачили зовсім інших кандидатів. Ще задовго до самих виборів стало відомо, що команда Порошенка розробляє масштабну систему підкупу виборців та фальсифікування результатів, так звану "Сітку". Завдяки нищівному розслідуванню порталу Страна.ua, виборчі махінації Порошенка стали відомі широкій громадськості: хештег #Сітка враз розлетівся по соцмережах та блогосервісах, а на президента обрушився шквал критики з боку провідних ЗМІ та незалежних журналістів. Днями ж з'явилися свіжі докази фальсифікацій - тепер вже за фактом злочину . За матеріалами "Страни", мова йде не тільки про масовий підкуп виборців, але й про різноманітні ситуації з бюлетенями безпосередньо на виборчих дільницях і навіть накрутку відсотків на користь Порошенка за допомогою "мертвих душ", мешканців окупованих територій та громадян України, які живуть за кордоном.

Останні заслуговують на окрему увагу. Відомо, що в багатьох виборчих пунктах за кордоном на дільниці не були допущені спостерігачі Штабу з протидії фальсифікаціям. Крім того, в деяких країнах організатори приховали реальні цифри явки виборців. При цьому, за словами самих закордонних виборців, багато хто з них просто не знайшов собі у списках.

Не менш курйозна історія сталася і з голосами мешканців окупованих регіонів. Там несподівано різко зросла явка на вибори, склавши близько 43%. Для порівняння, в 2014 році в Донецьку та Луганську лише 10,8% та 16,9% громадян відповідно проявили зацікавленість до виборів президента. При цьому показники 2019 року суперечать заяві заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгія Туки, за словами якого, українці, які мешкають на цих територіях, масово відмовилися перетинати лінію розмежування, щоб взяти участь у виборах. Враховуючи те, наскільки великі можливості для фальсифікування відкриває цей факт, виникає питання: чи були взагалі ці голоси?

Однак, якщо одна частина українців, хоч вона сама цього не відала та не бажала, все ж таки взяла участь у виборах, то друга просто не була до них допущена. Так, за словами голови МВС Арсена Авакова, близько 40% співробітників відомства не змогли проголосувати, бо за службовим обов'язком знаходились занадто далеко від своїх виборчих дільниць. На думку міністра, ця проблема виникла через особливості системи відкріплень та делегування сил МВС "з великим розпиленням по ділянках". Ні для кого не є таємницею, що Порошенка з Аваковим пов'язують не дуже дружні стосунки: обидва належать до конкуруючих політичних таборів, причому Аваков був помічений у підтриманні тісних контактів з Юлією Тимошенко. Таким чином закрадається цілком обґрунтована підозра, що виборці з числа співробітників підконтрольного Авакову відомства були незручними для Порошенка, бо їхні голоси могли зрівняти його та Тимошенко шанси на потрапляння у другий тур, і Петро Олексійович знайшов спосіб позбутися них.

І, треба сказати, для цього у Порошенка як чинного президента є всі можливі засоби. Після скандалу з викриттям голови передвиборчого штабу Віталія Ковальчука спливли чисельні докази використання командою Порошенка адміністративного ресурсу. Нещодавно група анонімних хакерів зламала та виклала в інтернет електронне листування Ковальчука, в якому він, користуючись своїми службовими контактами та посадовим становищем, залагоджував делікатні питання в інтересах передвиборчої кампанії.

Зокрема, до списку його особливих обов'язків належали курирування порохоботів, тиск на ЗМІ та незалежних журналістів, організація проплачених мітингів, боротьба з невгодними та протидія іншим кандидатам. Після публікування цих матеріалів сам Ковальчук, звичайно, поспішив спростувати будь-які звинувачення у використанні адміністративного ресурсу та заявив, що ніякої "Сітки" не існує. Тим не менш, на тлі представлених доказів його спроби виправдати несподіване потрапляння Порошенка у другий тур всупереч результатам соцопитувань та здоровому глузду, виглядають просто сміховинними.

Безумовно, з урахуванням всього вище переліченого, наївно було б чекати від Порошенка чесної політичної гри у другому турі. Зараз, коли перший етап вже пройдений і більша частина конкурентів залишилася позаду, в нього немає жодного приводу економити на силах і засобах, бо на кону можливість ще п'ять років грабувати Україну, висмоктуючи з неї всі соки, справжня монополія на знищення рідної країни - і без бою він її не віддасть.