Не переходь межу, навіть коли дуже хочеться популярності і грошей

Восени селяни збирають урожай. А у рік виборів, як нинішній 2020-й, на урожай розраховують й інші - політтехнологи, "піарники", рекламісти… Ниву, хто завбачливий, готує зарані, з літа.

Приємно, що в наших краях теж є "ушлі" люди, що не марнують час. "Межа Канівщини" тому приклад. Цей нещодавно створений сайт регіональних новин засновники творять за принципом "з миру по нитці - голому сорочка". Новини запозичені з популярних місцевих видань: "Дніпрової Зірки", "Канівчанки", інших… У цивілізованому світі це називається "дайджест", а в наших реаліях людей, які не створюють свого, а користуються лише ножицями і клеєм, називають не вельми шанобливо "копіпастерами"

Усе б нічого, зараз кожен користувач соцмереж займається цим ремеслом - копіювати-вставляти, але зачинателі згаданого тут сайту, очевидно, дуже розраховують стати популярними. Тому над чужими новинами вони розмістили ще й чужий логотип, а саме - логотип газети "Межа": у прямокутнику, розділеному діагоналлю навскіс - чорно-білі літери.

Народженим у незалежній Україні це, мабуть, ні про що не говорить, а старші люди можуть пам'ятати початок 90-х років у Каневі: рухівські мітинги, перші кооперативи, інфляцію, що зробила всіх мільйонерами, поїздки "човників" до Польщі… і той перший непартійний канівський тижневик "Межа".

Це була перша недержавна "районка" в області і, скоріш за все, в Україні. Троє журналістів - Євген Бруслиновський, Андрій Нестеренко й Іван Кугно - підбирали назву газеті. Ім'я виявилося надзвичайно вдалим, неочікувано провокативним - комуністи постійно цікавилися: "Ви від кого відмежовуєтеся?". За короткий час "Межа" стала популярною і набрала тиражу, про який зараз може мріяти будь-яке регіональне видання.

Приємно усвідомлювати, що твій труд був немарний і залишив слід у пам'яті людей.

Аж тут, не минуло й трьох десятків років, як спогади матеріалізувалися. Логотип "Межі" знов у грі. Тільки от використали його інші люди по-піратськи - не спитавши згоди у власників цієї інтелектуальної власності.

Ми розуміємо, що вибори не за горами і треба готувати поле під майбутній золотий урожай, але ми проти того, щоб чиєсь сьогоднішнє заробітчанство було асоціативно зв'язане з нехай і давньою, але цілком окремою історією людей.

Сподіваємося, автори вищеназваного сайту, які досі залишаються анонімними, не вказуючи на сайті ні своїх імен, ні прізвищ, ні адреси редакції сайту, ні контактного телефону, все ж наберуться мужності і знайдуть можливість зв'язатися з представниками "Межі", чий логотип вони безцеремонно, по-піратськи використовують, і уладнають цю халепу.

Іван КУГНО, Євген БРУСЛИНОВСЬКИЙ, засновники Канівського тижневика «Межа»

Джерело: Дніпрова зірка