На початку червня у Канівському музеї декоративного мистецтва відкрилася четверта фотовиставка журналіста й мандрівника Івана Кугна під назвою «Українсько-грузинський ранок».
На суд глядачів представлено 35 робіт, що зроблені під час подорожей Україною та Грузією. Серед них – пейзажі, портрети, модернові картини. Девізом цієї мистецької акції: «Робім світ кращим. Я і Ти» автор звернувся до своїх глядачів – канівців і не тільки…
«Фаворити» представленої глядачам колекції визначилися вже під час церемонії відкриття виставки. Свій «Чорний квадрат» наш митець наповнив сенсом, якого не мав прототип – вихопив його, кинувши погляд на ледь осяяний ліхтарем вигин-поворот рідної канівської вулиці, яка тягнеться берегом рідного Дунайця… Цілком реальна річ, яка вабить, запрошує у свій чарівний, фантастичний світ… Читати...
Пам'ять про тих, хто захищав рідну землю, повинна жити вічно – так вважають журналісти Канівської газети «Дніпрова Зірка». Аби зафіксувати в історії імена захисників Вітчизни, вони випустили в квітні 2016 року дві книги, присвячені воїнам, котрі захищали й продовжують захищати наш мир і спокій.
Перша книга – «Лінія фронту Канів» - про учасників АТО, добровольців і мобілізованих канівців і жителів сіл Канівського району. В її основу лягли публікації,що друкувалися протягом двох останніх років. Читати...
У приватну власність голови АТЗТ «Аграрно-екологічне об’єднання «Трахтемирів» Андрія Слоневського було оформлено 38 ділянок загальною площею 92,06 га, що розташовані на території ландшафтного парку «Трахтемирів» у Черкаській області. Про це свідчать дані Державного реєстру речових прав на майно.
У 2006 році Слоневський отримав держакти на право власності на ділянки площею 85,69 га. У вересні 2013 року він отримав свідоцтво про право власності на ділянку площею 1,75 га. У липні 2015 року – ще на дві ділянки загальною площею 4,62 га.
Всі ділянки знаходяться на території Григорівської сільради (Канівський район, Черкаська обл.). Слоневський отримав їх для ведення особистого селянського господарства. Деякі ділянки частково займають ліси.
На сьогоднішній день прокуратура судиться за незаконно виділені у приватну власність ділянки на території ландшафтного парку «Трахтемирів». Читати...
Борис Колесніков від імені "опозиційного уряду" презентував варіант Конституції України, який передбачає перенесення столиці України з Києва до Канева.
"Стрижневим питанням в нашому проекті Конституції є перенесення столиці в місто Канів, де знаходяться святі шевченківські місця, щоб кожен політик, приїжджаючи туди, розумів, що він знаходиться біля витоків сучасної історії нашої країни", - зазначив Колесніков. Читати...
П’ятий книжковий фестиваль і ярмарок «Книжковий Арсенал» (22–26 квітня) хоч і не став рекордним за основними показниками, як, наприклад, число учасників чи кількість проданих книг, проте здивував. Найперше – довгою чергою тих, хто не пожалкував кілька червінців, щоб подивитися на… книги. Та ні, не тільки на книги. Культурна програма була багатою: презентації нових видань, проектів, зустрічі з авторами, дискусії, лекції, публічні інтерв’ю, читання і театральні перформанси. Найвідоміші українські письменники ходили залами, представляли свої книги і роздавали автографи.
Про те, як відбувся цьогорічний «Книжковий Арсенал» запитаємо у багаторазового учасника цього фестивалю, головного редактора журналу «Склянка Часу» і видавництва з такою ж назвою Олександра Апалькова.
– Вражений неймовірним інтересом людей до книги. Особливо в суботу, до вечора не можна було вийти з Арсеналу, черга закінчувалася десь аж за рогом. Засмучує те, що зменшилося число учасників цього міжнародного фестивалю – було близько трьохсот, а цьогоріч ледь за сто. В минулі роки були видавництва з Польщі, Білорусії, тепер – лише українські.
Дивно, що одна з найбільших областей – Черкаська – була представлена лише «Склянкою Часу». Але приємно, що Канів втирає носа іншим.
Інтерес до «Склянки Часу» значно виріс, підходили і цікавилися ті, хто вже є нашими авторами і ті, хто, можливо, стане.
– Дорого коштує участь у такому фестивалі?
– Стати учасником накладно. Інша справа для періодичних видань. Тоді ви можете виступити інформаційним спонсором, як, наприклад, журнал «Склянка Часу». З журналів, окрім нашого, було ще лише два: російськомовна «Радуга» і «Шо». Шкода, що журнали зникають, як культурне явище…
Але є привід для оптимізму: Україна живе, інтерес до книги зростає!
Джерело: http://panmedia.com.ua/ Читати...
26 листопада в одному з київських кінотеатрів відбувся прем’єрний показ документального фільму про роль і значення для кіномистецтва одного невеличкого українського села. Назва йому – Бучак і «загубилося» воно серед Канівських гір на березі Дніпра. З цим селом, у якому вже й жителів, після двох виселень через будівництво гідроелектростанцій, залишилося не більше десятка, пов’язана історія створення великого числа кінофільмів, що вже стали класикою кінематографа.
Фільм «Голлівуд над Дніпром» – документальний. З екрана зі спогадами про свою кіношну молодість до глядача звернулися відомі митці: Лариса Кадочнікова, Раїса Недашківська, Ніколай Бурляєв, Михайло Іллєнко… У 1950-1970-х роках село і околиці стали своєрідним Голлівудом над Дніпром: тут зняті класичні кінострічки – «Вечір на Івана Купала» Ю. Іллєнка, «Українська рапсодія» С. Параджанова, «Сон» В. Денисенка, «Бумбараш» М. Рашеєва та А. Народицького, «Іванове дитинство» А. Тарковського, «Поема про море» Ю. Солнцевої за сценарієм О. Довженка та інші. Читати...
Сесія Черкаської обласної ради зреагувала на протест прокуратури області та скасувала своє рішення, ухвалене майже 6 років тому, про передачу заповідних земель державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» у Канівському районі київському ЗАТ «Аграрно-екологічне об'єднання «Трахтемирів».
«Тоді, у 2000 році, Черкаську область буквально «нагнули», щоб віддати 5562 гектари заповідних земель для створення регіонального ландшафтного парку. Але це лише назва красива, насправді там було мисливське господарство, куди охорона нікого не пускала, навіть геологів на їхні опорні точки та переселенців із колишнього села Зарубинці на дідівські могили», — розповідає «Україні молодій» Микола Суховий, начальник Черкаської обласної археологічної інспекції. Читати...
У Національному музеї літератури України відкрилася персональна виставка "Брате мій, лелеко…" відомої канівчанки, української мисткині, лауреата премії імені В.Стуса - Любові Міненко
У трьох залах художниця показала свої роботи останніх років і деякі полотна, що принесли їй славу малярки, української за духом і неповторної за манерою виконання.
У картині, що дала назву всій виставці, - "Брате мій, лелеко…" - мисткиня, використавши свої фірмові різнобарвні смуги для зображення птаха, що здіймається в небо, закрутила їх у потужний енергетичний вихор. Ця робота, мабуть, ще тільки чекає найвищих оцінок мистецтвознавців, щоб зайняти належне місце в ряду найкращих творів національної культурної скарбниці.
Відвідувачам також представлено цикл ілюстрацій до творів Тараса Шевченка "Сон", "Лілея", "Сповідь", "Бесіда" та інші.
Леся Українка надихнула художницю проілюструвати "Лісову пісню". Це полотна "Мавка і Лукаш", "Щось там в хаті", "Потерчата"…
На відкриття персональної виставки прийшли відомі письменники, митці, культурні діячі. Серед них Євген Сверстюк, Валерій Франчук, Василь Овсієнко, Валентина Давиденко та інші.
Виставка відкрилася 8 серпня і працюватиме впродовж місяця.
Іван ЧАЛИЙ
http://www.dniprowazirka.com.ua/page.php?c=4462 Читати...
Міжнародне видавництво «Склянка часу», штаб-квартира якого розташована в Каневі, стало учасником Фестивалю "Книжковий Арсенал" — найбільшої події в Україні, що об’єднує літературу і мистецтво. Читати...
3 
0
