16-17 грудня в манежі спортивно-оздоровчого комплексу Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля пройшла Першість Черкаської області з карате-до. У п’яти вагових категоріях змагалися найсильніші боксери, кікбоксери та каратисти Черкащини, у тому числі і канівський боксер першого розряду Квітко Олег,клуб „Спарта”. Олег свій перший бій виграв,а потім поступився курсанту 4 курсу Черкаського інституту пожежної безпеки,Олегу Степаненко,який і став першим в ваговій категорії до 69 кг. Це перший дебют канівського боксера в цьому виді единоборства. Читати...
Мати потерпілого після тої жахливої бійки в школі, після якої її син мало нестав калікою, хоч ще рано судити про те, що ті побої пройдуть безслідно для їїсина, зустрівшись з жорстокою -реальністю, коли до її горя поставилися байдуже,коли в школі намагалися зам'яти той випадок, залишившись один на один з горем,у відчаї звернулася у нашу редакцію, як до останньої у Каневі інстанції, якаможе сказати всю правду про те, що сталося, а ще вона намагається попередитигромаду міста: люди, огляніться, що ж з нами робиться! У нас скількинагромадилося злості, що ми готові за найменшу дрібницю мало не вбити людину.Ми впевнені, що наша публікація буде сприйнята не однозначно, особливопедагогічним колективом школи, де стався цей ганебний випадок. Ми знаємо іменадесятикласників, які зчепилися мало не в смертельній схватці. Ми знаємо ім'яматері, яка в горі. Але імена ми вирішили не називати. Чому? Щоб інші не тикалина них пальцями, не смакували цим фактом, щоб те горе залишилося в сім'ї. А щебудемо молити Господа, щоб він поставив хлопця на ноги. А для іншого хлопця хайцей випадок стане уроком на все життя, щоб він зарікся піднімати руку на інших.А тепер все по порядку. Старшокласники з паралельних класів не дружили. Передтією жахливою бійкою вони вже штурхали один одного. Наступного дня потерпілий нашкільній, перерві на очах учнів і очевидно і вчителів завалив свого кривдника іпочав бити його руками, ногами, втративши над собою контроль. Чи дзвінок наурок, чи інше завадило йому добити ровесника. У потерпілого вистачило сил непише встати на ноги, а Й досидіти до кінця уроків. На запитання вчительки, щосталося, відповів щось, ухилившись від прямої відповіді. Лише вдома зрозумів, щота бійка може мати важкі наслідки. Не зміг підняти руки, щоб самомуроздягнутися. Стривожена мати допомогла синові скинути верхній одяг, а колипобачила його голе тіло, то вжахнулася - воно було в синяках. Не довго думаючи,доставила сина в районну лікарню, де їй сказали негайно пройти УЗД. Добравшисьдо потрібного кабінету, вона застала на робочому місці лікаря, який явнопоспішав. Вона вмовляла його провести з хлопцем потрібну проц едуру, але він їй категорично відмовив, зіславшись на те, що його апаратуранадто дорога і потрібно заплатити. Мати, не торгувалася, а лікар висунув іншийаргумент – він поспішав на, зустріч з міським головою. І за всяку ціну не хотівзапізнюватися на ту зустріч. Він так і не прийняв потерпілого. Мати з розпачікинулася по лікарні. її порадили звернутися до іншого лікаря, який вівобстеження на УЗД жінок. Мати вмовила жінок, які були на прийомі, пропустити їїсина без черги, який тяжко почувався. Це всі бачили, тому заперечень не було.Вже інший лікар без вмовлянь зробив те, що було і потрібно зробити. Були,зроблені інші аналізи, які підтвердили струс голови, опущення нирок і численніпобої. Хлопця негайно поклали в лікарню під крапельницю. Більше десяти днів йогоінтенсивно лікували, тим часом мати кинулася в школу, щоб зрозуміти, що жсталося, які там порядки. Зустрілася з вчителями. Одна з вчительок сказала їй,що вона вже два місяці не отримує зарплати, а вона, мати вим агає від неї, щоб вона не лише вчила її сина, а й розбороняла учнів в бійках.Ще її просили не придавати цьому особливого значення, мовляв, нате і хлопці, щобдавали один одному штурханів.Мати зустрічалася з батьками хлопця, з самим хлопцем, який так жорстоко побив їїсина. Батьки поспівчували, що таке трапилося. Хлопець вибачився, передпотерпілим і перед його матір'ю. Його батьки обіцяли допомогти матері фінансовоу лікуванні сина. Та як бачимо, тривога її не полишає.Вияснили ми й інше: хлопець, який так жорстоко повівся з ровесником, відвідуєсекцію боротьби. Ми зустрічалися з його тренером, який також не схвалює діїсвого вихованця. Тренер сказав, що стоїть питання про виключення його з секції.А ще ми бачили кодекс честі всіх, хто вчиться боротьби, де зазначено, що членисекції ніколи не піднімуть руки, щоб принести зло іншим. Вони зобов'язуютьсявикористовувати набуті тут знання лише з метою самозахисту.Тривожить й таке: мати потерпілого під час нашої розмови не раз підкреслювала,що вони живуть не досить заможно, а той хлопець живе в, статках. Мовляв, це недає йому права знущатися з бідних. Учнів свідомо чи ні ділять на багатих ібідних - тривожна тенденція, яка до добра не приводить. Чи може це статинаслідком шкільної жорстокості, чи можливо на характер школярів впливають фільминасилля, які вони бачать мало не щодня? Тренер мені порадив поцікавитися, якікартинки розглядають школярі на своїх мобільних телефонах. Там одна тема:вбивства, насилля, секс, пропаганда сили, зверхності, багатства. Якщо такими, михочемо мати майбутні покоління, тоді виховний процес в нашій державі непорушується. Редактор газети.Ця стаття розміщена в газеті „ЧАС ПІК” за п’ятницю, 15 грудня 2006 року. Статтянаписана тупо…Щови думаєте про цю подію в школі? Хто що чув?Прислала: Оля Читати...
0 
0
