Тарасова гора стане доступнішою і для туристів, і для дослідників
Фото: Сергій ДАНИЛОВ
У Шевченковому музеї вдвічі збільшиться площа, з’явиться конференц-зал, кафе і навіть ліфт для інвалідів.
Безсумнівно, найпримітнішою подією духовного життя нації у березні є
відзначення річниці з дня народження Тараса Шевченка і дня його
пам’яті. Цьогорічний березень, окрім духовного наповнення, має й
особливий, цілком реальний "земний" зміст – триває реконструкція
приміщення Музею Кобзаря.
І саме ця обставина наразі викликає не
лише зацікавленість, але й певну тривогу хранителів Кобзаревого дому,
пересічних громадян. Власне, із великого спектра діяльності
Шевченківського національного заповідника ми виокремили кілька
запитань, пов’язаних головним чином із реконструкцією приміщення музею
і поставили їх генеральному директорові Мар’яну Піняку.
– Мар’яне Володимировичу, наскільки відомо, завершення реконструкції приміщення музею заплановане на 2008 рік. Це реальна дата?
–
На жаль, однозначно ствердної відповіді дати не можу. Наразі із
передбачених на ремонт і реконструкцію 38 млн. грн. виділено і освоєно
(з 2004 року) близько 17 млн. Із року в рік, незважаючи на те, що
дорожчають матеріали, фінансування зменшується: у 2005 році на
реконструкції музею було освоєно 9,5 млн. грн., у 2006 – 5,1 млн.
грн.., а на 2007 рік заплановано лише 2,8 млн. грн. У першому кварталі
обіцяють виділити близько 1 млн. грн. Цих коштів вистачить для
розрахунку за вже виконані (у борг) роботи. Решти коштів вистачить хіба
що на завершення раніше розпочатих робіт: виконання зовнішніх і
внутрішніх штукатурних робіт, облаштування внутрішніх комунікацій,
телефонізації, відео-спостереження, радіофікації тощо.
– Наскільки, за новим проектом, зміниться вигляд самого музею?
–
Проект реконструкції музею виконав Інститут "УкрНДІпроектреставрація".
У ньому максимально враховано первісний проект споруди Музею Кобзаря,
виконаний архітекторами Василем Кричевським та Петром Костирком у 30-х
роках минулого століття. Завдяки переданим музею родичами цих авторів
архівів та нашим фондовим заощадженням, вдалося відновити задум
Кричевського-Костирка. Так, дах було перекрито червоною черепицею, яку
привезли з Австрії. На зовнішньому боці фасаду і між віконними отворами
будуть майолікові розписи в українському стилі. У 30-ті роки розписи,
як і деякі інші роботи, "скоротили" задля економії коштів. Дехто
схильний вважати, що певну роль відіграв і політичний момент, зокрема
пропонована авторами яскраво виражена українська національна тематика.
Загалом пропонований проект реконструкції приміщення зовні практично не
зміниться. Проте площа музею зросте у два рази за рахунок спорудження
мансарди (досі там було горище), де будуть облаштовані приміщення для
науковців, бібліотека, архів, а також заглиблення нульового циклу та
розширення цокольної частини будівлі. Матимемо власний виставковий зал,
конференц-зал, музейну крамничку, кафе. На вимогу часу буде зроблено
прибудову з ліфом з тим, аби люди з обмеженими можливостями почувалися
комфортно. Знадобиться ліфт і для підйому фондових матеріалів, зокрема
громіздких скульптур. Роботи на реконструкції приміщення музею
виконують працівники корпорації "Укрреставрація" із залученням
канівських спеціалістів.
– Що планується зробити на перспективу?
У
планах – реконструкція всього Шевченківського комплексу, зокрема
реставрація могили Кобзаря, благоустрій територій верхнього та нижнього
парків, газифікація, об’єднання заповідника і міських музеїв у єдину
інфраструктуру, приєднання до території заповідника території
Михайлової гори у Прохорівці. Щодо заповідника діють кілька державних
програм, прийнято немало постанов Уряду і видано Указів Президента, ми
входимо до програми "Золота підкова Черкащини". Єдине бажання – аби ці
добрі наміри не залишалися на папері, а були підкріплені конкретним
фінансуванням.
0 
0
