Про перспективи роботи Групи компаній "Клуб сиру" та про
підтримку ними соціальних програм на Черкащині йшлося на зустрічі
голови облдержадміністрації Олександра Черевка з керів-ництвом
корпорації "Клуб сиру".
Управляючий директор Групи компаній "Клуб сиру" Джеймс
Двайер підтвердив, що в області підприємства компанії зустрічають
підтримку і сприяння.
Нині на території області працюють три підприємства (ВАТ), що
входять до складу Групи компаній, — "Канівський маслосирзавод",
"Корсунь-Шевченківський маслосирзавод" та "Молококонсервний комбінат"
(м. Тальне), які разом виробляють продукції на суму від 23 до 28 млн.
грн. на місяць, що становить 32,7 відсотка загальнообласних обсягів
молочної галузі та майже 6,9 відсотка загальнообласних обсягів харчової
та переробної промисловості. Ці підприємства за рік переробляють
близько 300 тис. тонн молока, виробляють більше 18 тис. тонн твердих
сирів та близько 10 тис. тонн сухого молока і вершків.
За оперативними даними, за 10 місяців 2007 року молокозаводи
області переробили 433 тис. тонн сировини, з них ВАТ "Канів-ський
маслосирзавод" — 133,2 тис. тонн (30,8 відсотка).
У цілому в 2007 р. інвестиції Групи компаній "Клуб сиру" в
розвиток підприємств склали 6,7 млн. доларів, а протягом 2008-2009
років планується інвестувати ще близько 25 млн. доларів, що дозволить
збільшити потужності Канівського маслосирзаводу до 100 т сиру на добу.
Щодо соціальної політики — коштом Канівського сирзаводу до
початку навчального року в одній із канівських шкіл був обладнаний
комп'ютерний клас.
У планах — реалізація масштабної соціальної програми з
покращення якості життя дітей-сиріт на території області. А в сфері
соціального забезпечення працівників підприємства планується подальше
покращення умов праці та відпочинку.
Крім того, компанія "Клуб сиру" підвищила закупівельну ціну на
молоко, а в подальшому планує стимулювати збільшення у населення
поголів'я великої рогатої худоби за допомогою мотиваційних програм,
формування партнерських стосунків та надання гарантій довгострокого
співробітництва, що забезпечить сільгоспвиробникам стабільність збуту,
нівелює ризики, пов'язані із сезонністю, а також надасть можливість для
ефективного ре-інвестування в галузь.
Загалом же корпорація "Клуб сиру" планує в майбутньому році
інвестувати в соціальні програми області вдвічі більше, ніж інвестовано
в цьому році. Джеймс Двайер запевнив Олександра Черевка, що турбота про
дітей-сиріт є однією з основних складових соціальної відповідальності
Групи компаній "Клуб сиру", і вже в другому кварталі майбутнього року
можна буде переконатись у результативності програми покращення життя
дітей-сиріт на Черкащині.
На знак партнерських стосунків та на згадку про наш край
Олександр Черевко подарував гостям ілюстрований путівник "Мандри
Україною. Золота підкова Черкащини".
Наступного
року в Черкасах планують зняти фільм-оперу за мотивами „Мухи-цокотухи”
Корнія Чуковського з участю найобдарованіших дітей області. Про це стало відомо під час прес-конференції у Черкаському прес-клубі реформ.
За
словами голови правління міської громадської організації „Школа краси
„Гармонія” Ірини Малицької, усі ролі у фільмі виконуватимуть обдаровані
діти.
Серед них близько 50 дітей-переможців та фіналістів конкурсів, що представляли Черкащину на всеукраїнському рівні.
На
думку Ірини Малицької, фільм-казка продовжить традицію радянських
дитячих фільмів, доброї наївності яких бракує сучасним, переважно
закордонним фільмам для дітей. Презентацію фільму заплановано вже на 8
березня – як подарунок для мам маленьких акторів. Наразі знято його
перші кадри.
Колишню
фронтовичку, легендарного фельдшера Марію Сильвестрівну Гурову, знає в
Каневі кожен. Вона пройшла воєнними дорогами від Сталінграда до Берліна
і від Берліна до Пекіна — в 1945 році брала участь і в японській війні.
Нині,
попри свій 85-річний вік, енергійна, життєрадісна жінка очолює в місті
ветеранський волонтерський рух. Десятки її ровесників, котрі через
недугу не спроможні вийти на вулицю, з нетерпінням чекають Марію
Сильвестрівну. І не тільки тому, що принесе гостинця. Передусім — що
підтримає і підбадьорить, дасть пораду. А тепле, чуйне слово, як
відомо, зігріває серце, лікує душевні рани.
—
У нашій міській ветеранській організації, — розповів її голова Василь
Бондар, — понад 12 тисяч осіб. Чимало учасників бойових дій, дітей
війни потребують медичної, соціальної допомоги. Є багато людей з
мізерною пенсією, котрим, як то кажуть, і на шматок хліба не вистачає.
Ветерани-волонтери, яких очолює невтомна Марія Сильвестрівна, збирають
для них одяг, продукти. Часто вона, схвильована бідністю старих і
немічних канівчан, ділиться з ними тим, що сама має, навіть своїми
грішми.
Віднедавна
Марія Сильвестрівна допомагає не лише знедоленим жителям міста, а й
сільським мешканцям. Особливо співчуває багатодітним родинам, котрі не
зводять кінці з кінцями.
—
У мене дещо більша пенсія, — щиро каже про себе ветеранська
благодійниця. — Кожного місяця я виділяю з неї 300—350 гривень на
допомогу нужденним. Кому на ліки гривень 15 підкину, кому двадцятку дам
на харчі, кому — на проїзд до обласної лікарні. Так і розходиться
частина пенсії. Донька інколи запитує: «Куди це, мамо, гроші поділися?»
Хоч сама така, що не промине, коли бачить, як хтось бідує. Вона — лікар
і людям завжди співчуває.
Коли
я поцікавилася, яку ж «велику» пенсію отримує героїчна і милосердна
Марія Сильвестрівна, то почула: «Трохи більше тисячі гривень...».
Згадалося,
як вихвалявся недавно відомий український олігарх, новоспечений «слуга
народу», що найдешевші картини у його приватній колекції коштують 300
тисяч доларів.
От
якби гроші хоч за один такий шедевр потрапили до чесних і добрих рук
канівської матері Терези — скількох би людей порятувала вона від
злигоднів і безвиході...
Отримані з державного бюджету кошти на придбання житла
військовослужбовцям у сумі 75 тисяч гривень Канівська
райдержадміністрація виділила першому, хто стояв на квартирному обліку
серед колишніх військовослужбовців. Процедура цілком звична, якби не
певні обставини...
За цю суму придбати квартиру у місті, навіть найгіршу, нереально,
тому житло підшукали в одному із сіл. Та це й цілком закономірно, адже
працівник одного з підрозділів канівської РДА перебував на квартирній
черзі як сільський житель.
Кошти надійшли наприкінці року.
Можливо, у поспіху їх освоїти тендер на купівлю житла не був проведений
(принаймні, оголошення у місцевій пресі не було і на сайті
райдержадміністрації це питання також не оприлюднювалося).
Купили
частину хати (37%, загальною площею 24,4 кв. м, житловою – 12,9 кв. м)
у віддаленому селі Канівського району, заплативши за неї 75 тис. грн.
Проблема цієї покупки ще й у тому, що будинок – власність батька
колишнього військовослужбовця, якому за державні кошти придбано житло.
До речі, ціни на житлові будинки у цьому селі – від 10 тис. грн. до 20
тис. грн. Наразі у цьому селі, згідно з відомостями сайту
райдержадміністрації, є п’ять будинків, що очікують нових господарів.
Як
повідомив на сесії Канівської районної ради голова райради Володимир
Пилипенко, наразі обставини правильності купівлі житла для
військовослужбовця з’ясовують правоохоронні органи.
0 
0
