kaniv.net logo

Веб-камера в центрі Канева
























Головна > Блоґи > Володимир 

П’ятнадцять років без Патріярха Мстислава

Мстислав Скрипник - патріарх УАПЦ, який був учасником національно-державних змагань 1917—1921 років, служив старшиною для особливих доручень головного отамана Симона Петлюри - свого рідного дядька.

 


Важко звикнути, що за півтора десятиріччя після упокоєння нашого першого патріярха виросло вже нове покоління клириків і мирян, для яких постать Святішого цілком належить до легендарного минулого. Адже тим, хто починав відродження Української Автокефальної Православної Церкви в Україні, взагалі неможливо було уявити, як наша Церква існуватиме без Патріярха. Зараз це вже здається дивним, однак тоді, на початку 90-х років, динамічна присутність цього глибокого старця в церковному житті виглядала постійним джерелом наснаги для тисяч і тисяч людей, захищала від застою й омертвіння,  змушувала рухатися, шукати, будувати.

Коли 19 серпня 1989 р. в Петропавлівській церкві Львова проголосили вихід з-під юрисдикції Московського Патріярхату й почали поминати на богослужіннях митрополита Мстислава, за цим символічним актом не стояло чітких уявлень ані про особу самого владики, ні про становище в українській православній діаспорі. Складність стосунків між Українськими Православними Церквами в США й Канаді відкриється для підсовєтських українців уже згодом, а фактична відсутність єдиного центру УАПЦ в діяспорі та символічність повноважень її митрополита так і не буде цілком усвідомлена. Може, якби всі ці нюанси були відомі, одностайність визнання юрисдикції владики Мстислава над УАПЦ в Україні вдалося б зруйнувати. Тим часом саме наївно-романтичне захоплення ідеєю приєднання української гілки УАПЦ до православної спільноти, очолюваної митрополитом Мстиславом, дозволило нашим громадам в Україні дістати потужний імпульс до розвитку й консолідації – особу предстоятеля.

Очевидно, совєтські спецслужби значно краще за вірних УАПЦ усвідомлювали духовний потенціял митрополита Мстислава. В усякому разі, їхня протидія появі митрополита в Україні, його обранню на київську кафедру й повномасштабному здійсненню ним власних повноважень виглядала неадекватно сильною. Чимало учасників Першого Помісного собору УАПЦ 5-6 червня 1990 р. можуть пригадати, як сіренькі постаті, що крутилися довкола Софії, намагалися організувати опозицію, навіть почали були збирати підписи під відповідними відозвами. Приїзд кандидата на собор, де його обирали на патріярха, було надійно заблоковано, і цю блокаду вдалося прорвати лише восени 1990 р. А щойно патріярх Мстислав наблизився до Харкова, як двоє непримітних осіб у цивільному рознесли по всіх редакціях компромат на нього із рекомендаціями відділу зв’язків з громадськістю обласного управління КҐБ опублікувати ці матеріяли в найближчому числі газети. Напевне, подібне діялося й в інших містах.

Поява з літака в Борисполі немічної старечої постаті розчаровувала тих, хто очікував на повного енерґії харизматичного лідера, якого так бракувало тоді Україні. Та розчарування зникло, коли Патріярх заговорив. Вишукана мова інтеліґента міжвоєнних часів, висока ораторська культура досвідченого парламентаря, чуйність і відкритість до аудиторії – все це змушувало забути про тілесну слабкість 92-річного архипастиря. Він привіз до Києва досвід багаторічних поневірянь нашого народу на чужині, - але це був водночас і досвід протистояння незламної духовної сили української православної традиції потужним асиміляційним впливам американського та західноєвропейського оточення.

Це разюче відрізняло Патріярха від повного комплексів, непослідовного й амбітного українського політикуму, а не меншою мірою й від священнослужителів, сформованих післясталінським Московським Патріярхатом. Скільки діячів хотіло використати його з власною метою! Та й постсовєтське суспільство вже так звикло до геронтократії брежнєвських часів, що не уявляло, як старець зможе керувати Церквою сам, поза всебічним контролем бюрократичного апарату.

 

І ось цей старенький хворий дідусь, незнайомий із підступною реальністю України, раптом виявився непідвладним і для багнистих лестощів кон’юнктурних політиків, і для задушливих обіймів чиновників, вихованих парткомами. Він не привіз із собою грошових мішків, на які так сподівалися юні митроносці, що збіглися в УАПЦ в надії на швидку кар’єру та легкий заробіток. Однак Патріярх Мстислав у власній особі привіз в Україну найнебезпечнішу для постсовєтської бюрократії зброю: взірець вільної людини, яка, сполучаючи тверду християнську віру й активну суспільну позицію, здатна захищати свої права, боронити духовні цінності, самостійно будувати власне майбутнє, не узалежнюючи себе прийняттям жебрацької допомоги від криміналізованих кланів.

Яким жалюгідним міг здатися він, коли став на двобій із адміністративною системою, що заповзялася була створити замість неслухняної УАПЦ власну церкву, покликану виконувати державне замовлення! Та раптом виявилося: ані лестощі, ні погрози, ні відверта дискримінація й ізоляція від УАПЦ не змогли зламати Старця-Патріярха. У передчутті смерти він відновлює ліквідовані владою структури управління УАПЦ, планує нові архиєрейські хіротонії, робить чіткі заяви, відмежовуючись від чужих йому державних проєктів. Саме завдяки цьому вдалося зберегти Церкву і після того, як 11 червня 1993 р. її перший Патріярх відійшов у вічні оселі.

П’ятнадцять років без Патріярха Мстислава тільки на перший погляд можуть здатися періодом нескінченних розколів, чвар і незворотніх втрат. Глибший аналіз цієї доби з перспективи двотисячолітньої церковної історії дозволяє помітити напружене, болісне опанування Українською Церквою досвіду Патріярха Мстислава. Цей досвід, сконцентрований у власному життєвому прикладі Патріярха, став чинником, визначальним і для відновлення юридичних прав УАПЦ 1995 р., і для перемоги соратників спочилого Патріярха протягом 1996-1997 рр. над підтримуваною адміністрацією Леоніда Кучми групою вихованців Московського Патріярхату, що проголосили себе «УАПЦ-КП». Коли нас нині хочуть відштовхнути від УАПЦ, підміненої в засобах масової інформації відразливою групкою осіб із кримінальним минулим, яким вдалося дістати дублікати реєстраційних документів і захопити Патріярхію, ми всі – Всеукраїнське братство апостола Андрія Первозваного, Харківсько-Полтавська єпархія, численні священики й миряни з розкиданих по цілій Україні громад – лишаємося вірними своїй Церкві саме тому, що для нас вона лишається Церквою Патріярха Мстислава. А отже Церквою, здатною гідно тримати себе у випробуваннях, не йти на компроміси з сумлінням, не продаватися політичним гендлярам. Справжньою Христовою Церквою, яка вміє берегти й примножувати таланти своєї пастви та чесно вести її через випробування.

Благодатний дар П’ятдесятниці апостоли одержали, ставши Церквою, лише після того, як пережили важкі дні розлуки зі Спасителем. Христові учні не розбіглися в паніці й розчаруванні по всіх усюдах, а лишалися в такому небезпечному для них Єрусалимі, «всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його… Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі» (Діян. 1:14; 2:1). І ці важкі п’ятнадцять років є для нас перевіркою: чи здатні й ми тепер зберігати однодушність та невпинну молитву – знеславлювані, посиротілі, але багаті на духовний досвід людини, яка повернула в Україну справжній образ православного ієрарха?

Архиєпископ Ігор Ісіченко

Патріарха Мстислава не було допущено до могили Т.Г. Шевченка у Каневі 22 травня 1991 року,  з наказу Митрополита УПЦ МП Філарета (Денисенко).

Володимир

10 червня 2011, 13:42

Теги статті:
Патріярх Мстислав   УАПЦ  
Голосів:
0
00

Всього коментарів: 0

Сторінка коментарів: 1

www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій,
оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом

Сторінки коментарів:



Вхід
Login:
Пароль
Пам'ятати?
Реєстрація
Забули пароль?

Нові теми:

Стаціонарний номер реєстратури Канівського ЦПМСД більше не працюватиме

У Каневі розшукують безвісти зниклого працівника музею

Очільник ОВА прокоментував ситуацію із оборудками із закупівлею форми для тероборони Канівщини

газ

Сьогодні у Канівській громаді жителі можуть почути вибухи і стрілянину

Документи, знайдені у Варшаві, підтвердили гіпотезу того, що 395 років тому Канів був гетьманською столицею України

Як це вдалося Південній Кореї? Можливо, справа - у культі швидкості

Приліт по області

Щодо фото Канева зараз

Скандал у Каневі. Міська влада закупила для військових неякісну амуніцію

Популярні за тиждень:

Про що зараз спілкуються:

Анті-гоблін
Урок історії та бонус У Нью Йорку на станції метро плакат: «Я думав, що я знаю, що таке хоробрість, поки не побачив Україну» Wall Street subway station in New York
Як це вдалося Південній Кореї? Можливо, справа - у культі швидкості [1]

Natalya1991
Добрий вечір. Пропозиція актуальна?
сдам 1- ком квартиру [1]

ATO
Так, що придумало міністерство енергетики? .. [весь]
газ [4]

Анті-гоблін
Мабуть все зрозуміло, крім однієї дрібнички - навіщо «постачальники» газу, котрі не могли ні фізично постачати газ, ні юридично не мали права це робити, надали квітанції на сплату. А в.. [весь]
газ [4]

karina
Я міркую, що Черкасигаз зарахує ці кошти споживачам в рахунок майбутніх платежів. якщо не передасть Нафтогазу України. Черкасигаз ніхто ж не ліквідовував.
газ [4]

Джанго
круто...це шахрайство...нафтогаз свої проблеми перекинув на користувачів...
газ [4]

Анті-гоблін
Шановний rod, ви написали добре, навіть дуже добре. А якщо врахувати оформлення, то просто на відмінно. У першій частині подробязно росписали, що має бути, а в другий, що є - «...кепоч.. [весь]
Скандал у Каневі. Міська влада закупила для військових неякісну амуніцію [6]

rod
Відносно виробника - кепочки по 1900 грн держзакупівля не визиває підозри? Якщо Україна правова держава - все повинно вирішуватись згідно чинного законодавства, а не так як простіше і "знову зрад.. [весь]
Скандал у Каневі. Міська влада закупила для військових неякісну амуніцію [6]

rod
Так, мабудь всі закони України - це омана... Придбання товару неналежної якості. Права покупця. Покупець має право звернутися до продавця (за місцем купівлі товару), виробника або до підприємст.. [весь]
Скандал у Каневі. Міська влада закупила для військових неякісну амуніцію [6]

slavikf
Фу, як не гарно Не "Завали писок", а "Стули пельку"
Щодо фото Канева зараз [1]

Активні оголошення:

Продам
Куплю
Робота
Послуги
Продается дом
Здам квартиру
Послуги
Міняю
Оголошення

Розділи новин:

З блогів
Міські новини
Регіональні новини
Цікавинка
Влада
Податкова
Спорт
Шевченко
Історія
Кримінал
Спортивні новини
Новини
Анонси
Районні новини
Новини району
Вибори
Політика
Флейм
Віка
Космос
www.kaniv.net
Video
Розповіді
Видання
Міські новини, екологія
Нещасний випадок
Статистика
Мистецтво
Долі людські
Транспорт
Війна
Політика, канів
Цікавинка регіональна
Історія, Свято
Обговорення
Дніпрова зірка
Бизнес
Історія, політика
Сміх тай годі!
Наука
Пожежа
Криминал
демократія і авторитаризм
права людини
Обхохочешься блин
Карти
Розваги
Милосердя
Обласні новини
Недільна школа
Міські новини, КУКіМ
Міські новини, зустріч з міським головою
Пенсійний фонд
Новини ринку
Екологія
Торренты
Канівщина,затримано, крадій, ліс
Центр Молодіжних Ініціатив
Телекомунікації
Бізнес
чат, чам
фото

Серпень
НдПнВтСрЧтПтСб
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Календар новин     


Правила сайту
Новини
Оголошення
Афіша

© 2006- Рекламна агенція "РЕКЛАМЕРА".
Контакт для розміщення реклами та матеріалів на сайті: (096) 9991699, email: waybester@gmail.com


Інформаційний партнер проекту - "Дніпрова зірка"