Масштабна унікальна спецоперація СБУ призвела до знищення понад третини стратегічної авіації Росії. Цей удар не лише змінив стратегічний баланс у повітрі, а й серйозно обмежив здатність ворога завдавати масованих ракетних атак

 Дрони, що знищили російські літаки, керувалися ПЗ ArduPilot, створеним 18 років тому «у підвалі»

Інтерфейс ArduPilot під час атаки / Telegram

   У неділю інтернет ряснів відео з українських дронів, котрі уражали стратегічну авіацію рф. Напис ArduPilot бачили всі, автори цього ПЗ у захваті від подій.

    Використання ArduPilot стало майже еталонним прикладом, того, як зусилля ентузіастів змінюють світ. Програмне забезпечення з відкритим кодом для аматорських безпілотників керувало атакою, яка знищила російські стратегічні далекобійні бомбардувальники.

Ілюстрація з обговорення ролі ArduPilot в атаці / X

    Програма з відкритим вихідним кодом отримала свою назву від мініатюрних комп’ютерів на платі Arduino, для яких вона початково розроблена. ЇЇ історія розпочалася у 2007 році, коли Андерсон запустив вебсайт DIYdrones.com та зібрав автопілотований БПЛА з набору Lego Mindstorms.

      Через два роки після польоту безпілотника Андерсона пілот дронів Хорді Муньос виграв змагання автономних дронів за допомогою невеликого гелікоптера на автопілоті. Муньос та Андерсон заснували 3DR, одну з перших компаній з виробництва споживчих дронів, та випустили перші версії ArduPilot у 2009 році.

      ArduPilot розвивався протягом наступного десятиліття, отримуючи удосконалення від Муньоса, Андерсона, Шорта та безлічі інших ентузіастів дронів. Відкрита програма безплатна та може бути модифікованою охочими для різноманітних цілей. ПЗ можна поєднати з саморобним дроном, воно відтворює карту місцевості з доступом до GPS, дозволяє створювати точки маршруту та віддає команди БПЛА.

     Якщо GPS та автопілот недоступні з обставин, працюють інші допоміжні функції. Програма може автоматично стабілізувати дрон у повітрі, поки пілот зосереджується на русі до наступної цілі. Пілоти можуть перемикати дрон в режим барражування, також є режими безпеки, який утримує безпілотник у повітрі, якщо сигнал втрачений.

      Один з розробників розповів про ставлення до подій на /r/ArduPilot. Він не став коментувати військово-політичний та моральний боки, наголошуючи, що авторів цікавить лише технічна сторона.

      Кодекс поведінки проєкту ArduPilot містить зобов’язання розробників «свідомо не підтримувати та не сприяти перетворенню систем на озброєння за допомогою ArduPilot». Але програма не призначена для продажу, а кодекс не є ліцензійною угодою з кінцевим користувачем та не містить юридичних обмежень.

 

За даними дослідників відкритих джерел, українські дрони керувалися операторами через російські мобільні мережі за допомогою модему, підключеного до плати Raspberry Pi. Автономні режими ArduPilot допомагали операторам компенсувати затримки та втрату зв’язку під час атаки.

Джерело: 404 Media   itc.ua

Фото: Скрин відео | FPV-дрони під час атаки СБУ на російські аеродроми вилітали з дерев'яних "будиночків" на кузовах вантажівок

   В мережі візуалізували хід операції "Павутина" Служби безпеки України та показали, як інженерам вдалося заховати FPV-дрони в дерев'яних "будиночках" на вантажних автомобілях, щоб непомітно підвезти їх близько до військових аеродромів для завдавання ударів.

     Відео опублікував 2 червня на YouTube канал AiTelly, що створює анімаційні ролики з інженерної, військової та авіаційної тематики.

    Автори ролика розповідають, що українські інженери розробили для операції "Павутина" розумну систему запуску дронів. Ззовні вона мала вигляд дерев'яних "будиночків", встановлених на вантажні автомобілі, а зсередини ці контейнери містили посилені конструкції та приховані стартові платформи, станції заряджання акумуляторів і дистанційно керовані механізми для розсування дахів.

     Завдяки такій конструкції FPV-дрони можна було запускати вертикально чи під кутом з пандуса або систем запуску зі стисненим повітрям для мінімізації шуму.

      Коли настав час для атаки, до контейнерів було надіслано зашифровані сигнали активації, їхні дахи відкрилися — і дрони полетіли до цілей. Аеродроми знаходилися за кілька кілометрів від пускових майданчиків, тому російським системам протиповітряної оборони лишалося мало часу на реакцію.

     Українські оператори керували дронами в режимі реального часу за допомогою відеозв'язку та спрямовували їх прямо на припарковані літаки, паливні склади та радарні установки, розповідають автори візуалізації. За їхніми словами, багато з цих безпілотників несли високовибухові або кумулятивні боєголовки, що призначені для пробивання фюзеляжів літаків або займання запасів палива. Деякі вибухали при ударі, інші детонатори спрацьовували відтерміновано, щоб завдати ворогу максимальної шкоди.

Вікторія Резніченко 03.06.2025 в 14:57 

Джерело focus.ua