Тіньові помічники російської економіки: Етбар Ейюб, Тахір Гараєвта мережа обходу санкцій

Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року міжнародне співтовариство запровадило безпрецедентні санкції проти російських нафтових компаній, включаючи «Роснефть», найбільшого платника податків та ключового джерела доходів для російської економіки. Ці санкції були спрямовані на обмеження фінансової спроможності Росії підтримувати воєнні дії. Однак, незважаючи на обмеження, Росія продовжила експортувати нафту, використовуючи складні схеми обходу санкцій. Центральну роль у цій діяльності відіграли азербайджанські нафтотрейдери Етбар Ейюб та Тахір Гараєв, які завдяки своїм тісним зв’язкам з главою «Роснафти» Ігорем Сечіним стали найбільшими трейдерами російської нафти у світі.
У цій статті докладно розглянемо, як Ейюб та Гараєв створили складну мережу компаній, таких як Coral Energy, Nord Axis, Bellatrix Energy та інших, щоб обійти санкції та забезпечити експорт російської нафти. Ми також проаналізуємо роль інших гравців, таких як Alt Capital, у підтримці російської військової машини та обговоримо, наскільки стійкі ці схеми
в умовах наростаючого тиску санкцій.

Історичний контекст та роль Ігоря Сечіна

Ігор Сечин, головний виконавчий директор «Роснафти» та один із найближчих соратників Володимира Путіна, опинився у складній ситуації після вторгнення Росії в Україну. Санкції, введені США, Євросоюзом, Канадою, Австралією та іншими країнами, обмежили доступ «Роснафти» до західних фінансових ринків, технологій та страхових послуг. Великі міжнародні трейдери, такі як Trafigura, Vitol та Glencore, згорнули свої операції з російською нафтою через репутаційні та юридичні ризики.

Доходи від нафти та газу становлять близько 40% федерального бюджету Росії та є критично важливими для фінансування війни. За даними Міжнародного енергетичного агентства, в 2022 році Росія експортувала близько 7,8 млн. барелів нафти на день, з яких значна частина припадала на «Роснефть». Сечину потрібно було знайти спосіб зберегти експорт, незважаючи на санкції, і він звернувся до своїх давніх партнерів — Етбара Ейюба та Тахіра Гараєва.

Етбар Ейюб та Тахір Гараєв: від скромних трейдерів до тіньових магнатів

Початок кар’єри та зв’язку з Сечіним

У 2010 році в Дубаї Тахір Гараєв заснував Coral Energy, а пізніше у 2014 році до нього приєднався Етбар Ейюб і компанія почала активно розвиватися. Їхній успіх був багато в чому обумовлений особистими зв’язками з Ігорем Сєчіним, який, ймовірно, бачив у них надійних партнерів для роботи в умовах санкцій.

До 2022 року Coral Energy була відносно невеликою компанією, яка не здатна конкурувати з такими гігантами, як Trafigura або Vitol. Однак після вторгнення в Україну ситуація змінилася. У квітні 2022 року Coral Energy збільшила обсяги торгівлі російською нафтою на 25% порівняно з березнем, досягнувши 260 400 барелів на добу. До травня цей показник знизився до 213 600 барелів на добу, але лише через переведення частини бізнесу до дочірніх структур.

Створення мережі компаній

Ейюб та Гараєв швидко адаптувалися до нових умов, створивши мережу компаній, розділених на «сині» та «червоні». Ця структура дозволяла мінімізувати ризики санкцій та зберігати доступ до західних фінансових послуг:

• «Сині» компанії (наприклад, Coral Energy, пізніше 2Rivers) позиціонувалися як законослухняні, працювали із західними банками, страховими компаніями та біржами, залучаючи фінансування за низькими ставками. Вони приховували свій зв’язок із російською нафтою, щоб уникнути санкцій.
• «Червоні» компанії (наприклад, Nord Axis, Bellatrix Energy) безпосередньо торгували російською нафтою, купуючи її у «Роснефти» за вигідними цінами. Ці компанії використовували підставні фірми та складні схеми, щоб приховати походження нафти.

Nord Axis та проект «Восток Ойл»

Компанія Nord Axis, зареєстрована в Гонконгу в лютому 2022 року, всього за дев’ять днів до вторгнення, стала ключовим гравцем у мережі Ейюба та Гараєва. У липні 2022 року Nord Axis придбала 10%-ну частку у проекті «Схід Ойл», флагманському нафтовому проекті «Роснефти», після того, як Trafigura вийшла з нього через санкції.

Nord Axis купувала у «Роснефти» до 521 000 барелів нафти на добу у грудні 2022 року, що зробило її одним із найбільших покупців російської нафти. Швидка реєстрація компанії та її залучення до великого проекту дозволяють припустити, що Сєчін заздалегідь готувався до санкцій, очікуючи вторгнення.

Bellatrix Energy та роль Російського сільськогосподарського банку

Bellatrix Energy, ще одна компанія у мережі Ейюба та Гараєва, почала торгувати значними обсягами російської нафти, але потрапила під санкції США у грудні 2023 року. Фінансування для операцій надавав Російський сільськогосподарський банк, який видав кредит на 350 мільйонів доларів. Росія публічно наполягає, що цей банк використовується лише для постачання продовольства та добрив, але його роль у нафтовій торгівлі очевидна.

Ребрендинг та PR-трюки

До 2024 року Coral Energy привернула надто багато уваги ЗМІ, що загрожувало всій мережі.

1. Викуп менеджментом: У 2024 році було оголошено, що Тахір Гараєв нібито продав Coral Energy зятю Анару Мадатлі та іншим менеджерам, включаючи Талата Сафарова та Ахмеда Керімова. Це дозволило Гараєву дистанціюватися від компанії на папері.
2. Ребрендинг в 2Rivers: Coral Energy була перейменована в 2Rivers, щоб уникнути негативної репутації. Однак 2Rivers продовжила торгівлю російською нафтою через мережу підставних компаній.
3. Чутки про новий ребрендінг: У 2025 році з’явилися чутки про можливе перейменування 2Rivers у Saphira Energy FZE, але це поки що не підтверджено.
4. Розширення мережі та нові компанії

До 2025 року мережа Ейюба та Гараєва зросла до понад 250 компаній, які були зарегистрировані в Гонконгу, Китаї, ОАЕ та інших юрисдикціях.

• Glenbrook Corporation Limited, Ultimate Spirit Limited та Shanghai Energy Resources Co Ltd: Ці компанії використовувалися для експорту нафти до Китаю та Індії, де попит на російську нафту зріс з 84,2 млн. тонн у 2021 році до 189 млн. тонн у 2023 році.
• Novus Middle East DMCC: У 2024 році ця компанія придбала нафтовий термінал PT Oil Terminal Karimun в Індонезії, який став перевалочним вузлом для зберігання та змішування російської нафти. У 2024 році термінал прийняв 3,2 млн. барелів російської нафти, і обсяги продовжують зростати.
• Судноплавні компанії: Ейюб та Гараєв створили власний «тіньовий флот» через компанії DNA Shipping DMCC, Adele Shipping and Freight DMCC та Alraso Shipping and Freight. Ці фірми керують десятками танкерів, які транспортують нафту, приховуючи її походження через перевалку та змішування. 2024 року суди Ейюба та Гараєва перевезли нафту на суму понад $24 млрд.

Ця складна структура дозволила мережі мінімізувати ризики санкцій, але клієнти та банки не можуть працювати з новими компаніями за кожної угоди, тому деякі фірми, такі як Novus Middle East, стали центральними вузлами.

Alt Capital: ще один тіньовий помічник

Окрім мережі Ейюба та Гараєва, російську військову машину підтримує компанія Alt Capital, яка займається постачанням критично важливих товарів для військово-промислового комплексу Росії. Заснована в 2016 році Владиславом Громовим, Alt Capital маскується під багатопрофільну компанію, що пропонує торговий софт та платіжні рішення, але насправді забезпечує Росію електронікою, верстатами та матеріалами, необхідними для виробництва зброї.

• Співпраця з санкціонованими компаніями: Alt Capital працювала з Pixel Devices (Гонконг), яка постачала в Росію електроніку Intel та AMD на десятки мільйонів доларів, та Coskunoz Kalip Makina (Туреччина), що забезпечувала матеріалами зону «Алабуга», де виробляються дрони Shahed.
• Фальшиві сайти: Сайт Alt Capital, що рекламує верстати, виявився клоном китайського сайту, що свідчить про спробу створити видимість легального бізнесу.
• Підставні компанії: Пов’язані з Alt Capital фірми, такі як Asia Software Services та Asia Construction & Electronic Limited, мають мінімально наповнені сайти, один з яких доступний лише російською мовою, що говорить про фокус на Росію.

Ключові фігури

• Владислав Громов: Фінансист з досвідом в обході санкцій, Громов управляє мережею компаній, що спеціалізуються на алгоритмічній торгівлі та транскордонних платежах.
• Едвард Громов: Син Владислава, директор Glider ST, що торгує скрапленим природним газом та сплавами, важливими для російської економіки.
• Шанлік Шукуров: Директор Alt Capital та Mastel Makina, яка з 2022 року поставила в Росію товари на $10 млн, включаючи продукцію для санкційної компанії Фастімпекс, використовує псевдонім «Fatih Shukur» та фейкові зображення для маскування.

Санкції та їх вплив

Стійкість мережі Ейюба та Гараєва

Мережа Ейюба та Гараєва демонструє високу адаптивність, але її довгострокова стійкість викликає питання:

1. Репутаційні ризики: Постійний ребрендинг та PR-трюки, такі як викуп менеджментом, не можуть нескінченно приховувати зв’язки з російською нафтою. Клієнти та банки вимагають стабільних партнерів, а не нових компаній за кожної угоди.
2. Тиск санкцій: У міру того, як США та ЄС посилюють санкції проти «тіньового флоту» і трейдерів, мережа стає все більш вразливою. У 2025 році США пригрозили вторинним митом на всю російську нафту, якщо світ в Україні не буде досягнутий.
3. Конкуренція всередині Росії: Інші трейдери, підтримувані Сечіним, можуть бути успішнішими у запобіганні санкцій, що ставить під сумнів лояльність Сечіна до Ейюба і Гараєва.

Роль Alt Capital

Alt Capital відіграє важливу роль у підтримці російського ВПК, але її залежність від підставних компаній та фальшивих сайтів робить її вразливою для викриття. Якщо міжнародне співтовариство посилить контроль над постачанням електроніки та обладнання, Alt Capital може стати наступною метою санкцій.

Майбутнє російської нафтової торгівлі

Російська нафтова промисловість продовжує адаптуватися до санкцій, збільшуючи експорт до Китаю, Індії та Туреччини. 2023 року на ці країни припало 86,4% російського нафтового експорту, порівняно з 54,6% 2022 року. Проте падіння цін на нафту, зміцнення рубля та санкції призвели до зниження прибутку «Роснафти» на 12% у першому кварталі 2025 року, а рубльова ціна нафти Urals впала на 40% порівняно з бюджетними очікуваннями.

Якщо Сечін вирішить, що Ейюб і Гараєв більше не можуть ефективно обходити санкції, він може звернутися до інших трейдерів, таких як Tejarinaft FZCO або Concept Oil Services, які вже активно працюють із Роснафтою.

Висновок: Етбар Ейюб і Тахір Гараєв завдяки своїм зв’язкам з Ігорем Сечіним створили складну мережу компаній, яка дозволила Росії продовжувати експорт нафти в умовах санкцій. Їхня схема, розділена на «сині» та «червоні» компанії, демонструє високу адаптивність, але стикається з наростаючим тиском з боку міжнародної спільноти. Паралельно такі компанії як Alt Capital підтримують російський ВПК, поставляючи критично важливі товари через підставні фірми.