Росія може напасти на Україну до листопада

     Війна між Росією та Грузією є головною темою російських засобів масової інформації. Крім іншого, нинішню ситуацію проектують і на українсько-російські відносини. У Росії серйозно міркують — чи воюватиме вона з Україною. 

    Щоправда, цензура в російських ЗМІ зазвичай спричиняє однотипність суджень та їх виразну провладність. Одним із небагатьох винятків є радіостанція ”Эхо Москвы” — туди ще запрошують інакомислячих. Наприклад, письменника Віктора Шендеровича. 21 серпня в одній з передач його запитали: чи нападе Росія на Україну?
— Еще недавно я говорил с важным видом, что не может быть войны между Россией и Грузией. Потому что объективно это никому не нужно, думал я, это невозможно, — відповів Шендерович. — Попровоцировать, мускулы попоказывать — да, рейтинги поподнимать. Но, на самом деле, так, снарядами, танками… думал, нет, невозможно. Сейчас понимаю, что ошибался. Недооценил безумие одного и провокаторских способностей другого. 
На своєму сайті ”Эхо Москвы” провело опитування щодо можливого конфлікту між Росією та Україною. Більшість людей відповіли ствердно. Під час дискусії на форумі називали й дати можливого конфлікту. А схожі інтернет-обговорення активно використовують для здійснення інформаційних операцій російські спецслужби, і чимало блогерів насправді є агентами ФСБ — отож до цього слід прислухатися. Ось частина дискусії про можливість війни між Росією та Україною. 
      Петр Гусев-Михалев: Не просто возможно. Это произойдет до начала ноября. 
Каин: Ну это ты гонишь! По имеющимся агентурным данным, война с Юкрейн будет в 2009 году. Я это говорю совершенно точно, и пусть ФСБ не дергается. Хватит молчать, шила в мешке не утаить. 
Руслан Шаполай: Украина и Грузия в разных весовых категориях, не так просто уничтожить ее потенциал. И если по поводу Грузии столько шума в мире, то по поводу Украины скандал будет неизмеримо серьезнее. 
Інтер’ю ”Эхо-Москвы” дав Андрій Ілларіонов, 46 років, — він п’ять років працював радником президента Росії Володимира Путіна. Звільнився 2,5 року тому й приєднався до опозиції. Ілларіонов стверджує, що Росія готувалася до війни з Грузією три роки. 
     — Главный вопрос, требующий фактического уточнения: когда началась война? — каже Ілларіонов. — Существует множество фактов, свидетельствующих, что ввод первой колонны российских танков начался значительно раньше. Есть подтверждения того, что передовые части 58-й армии находились в Цхинвали уже 7 августа (війна розпочалася в ніч на 8 серпня. — ”ГПУ”). А 3, 4 и 5 августа на территории Цхинвали оказалось большое количество людей, никогда там не бывших, которые сообщали о том, что они приехали туда для того, чтобы участвовать в войне. Многие люди, находившиеся на территории Осетии с конца июля — начала августа этого года, были уверены в том, что начнется война. И они приехали туда для участия в ней. 
 
І           Ілларіонов посилається на блоги в інтернет-журналі ”Рупор народа” — нібито створеного російськими спецслужбами для інформаційного супроводу операції в Південній Осетії та Грузії. Каже, що 4 серпня там розмістили інформацію про майбутню війну. ”Я приехал сюда воевать и рассказывать о том, как происходят события”, — писав один з авторів. 
— Официальные сообщения государственного комитета по информации и печати республики Южная Осетия в течение всего начала августа сообщали о подготовке войны, — розповідає Ілларіонов. — Собственно, сообщения многих жителей или лиц, находившихся на территории Цхинвали, говорили о том, что будет война: ”Россия нам пообещала помощь. Почему Россия не приходит еще?” Эти сообщения и заявления были сделаны 5, 6, 7 августа. 
Ілларіонов стверджує, що війну проти Грузії готували принаймні три роки. Найінтенсивніше — з квітня 2008-го. 
— На рубежи к Кавказскому хребту подтягивались вооруженные силы численностью не менее 20 тысяч человек, а на территорию Абхазии были введены примерно 1 200 единиц бронетехники — до начала конфликта, в мае, июне, июле, — говорить він. — Сторона, которая стремилась бы обеспечить мирное решение проблемы, не вводит армаду танков, сопоставимую с тем количеством танков, которые Советский Союз использовал в битве при Курской дуге. 
    Колишній радник Путіна наводить ще такий приклад. У середині липня один із високопоставлених європейських дипломатів у розмові з високопоставленим російським дипломатом висловив побажання приїхати до Грузії для обговорення питань врегулювання конфліктів у Південній Осетії та Абхазії. 
Говорили й про те, чи можливі воєнні дії. На це росіянин сказав, що їхати туди у вересні буде надто пізно — потрібно робити це раніше. 
— О том, что военные действия будут развернуты летом этого года, знав, в общем, каждый, — каже Ілларіонов. — Обе стороны готовились к военным действиям. Россия подготовилась гораздо лучше.

    Росію вочевидь розпирає від задоволення та гордощів. Владу й суспільство — які ж молодці, поставили на місце ворожу Грузію. На російських інтернет-сайтах можна почитати і про хохлів, які теж ”мають стати на коліна”.
Кілька очевидних речей постають перед Україною через події в Південній Осетії. Москва не хоче забирати із Криму свій Чорноморський флот і робитиме все, щоб його там залишити. Найімовірніше, відповідний план розробляють або він уже готовий. Росія має на півострові вдосталь таких само сателітів, як влада Південної Осетії та Абхазії. Кремлю зовсім не важко спровокувати там щось схоже на південноосетинський конфлікт — і це може стати інструментом для закріплення постійної військової присутності й фактичного панування РФ. А Київ не здатен дати гідну збройну відсіч, скільки б не катали ми на парадах Хрещатиком танки.

     Реальність конфлікту з Росією й перспектива втрати частини території країни мала б згуртувати українців — єдиним виходом гарантованого уникнення такого сценарію є приєднання до НАТО. Та схоже, старовинний український звичай бере своє. Обережність Тимошенко підтверджує підозри щодо її прихованих домовленостей із Кремлем. Янукович охоче використав шанс підстелитися під Москву. Литвин традиційно ні те ні се. Ну а для противників української державності комуністів російська агресія взагалі була б за щастя.

Таких хохлів поставити на коліна справді неважко.

Анатолій МАРЦИНОВСЬКИЙ

За матеріалами ГПУ 

Люди схаменіться пора вже подумати і про НАТО!!!