Одного разу в самісєнькому, понімаєтєлі, центрі Європи.

Усе наступне наказую вважати брехнею.

Будь який збіг з реальними подіями та людьми – ваша хвороблива уява.

Так от. Серпень як завжди був серпнем, а тому в центрально - європейському місті К, було помірно спекотно. Фуліган св. Ілья, незважаючи на догану винесену йому священним синодом за вчинений ним непотребний вчинок в відношенні річок та калюж, частенько плював, і не тільки плював, на довбешки отих членів синоду та і на макітри в сих тих хто був його нижче. Одним словом – все як завше, а як дійсно одним словом – ляпота.

Окрім одненького. Спало панові на думку збудувати в самому центрі міста К, що як відомо знаходиться в самісінькому центрі Є,  нову зупинку для диліжансів. З цього приводу його нукер що збирав податки в місті Ч втратив спокій, а відповідно у його прикажчика, що натоптував свої кишені  в К, оте місце на якому сидять, було в тому в чому буває обличчя тих мужів які вимушені голитись. У переддень суботи панич Ніколя, з згаданою вище прикрасою, гасав Армянською  площею відчуваючи як під ногами ходуном ходять цяцьки яким він наказав усолодити затягнуті смальцем очиці пана. «Дивись і не почне падло зазирати до облизаної пацюками міської скарбниці». Але оте хилитаня зводило нанівець усі його плани. Головний, вкритий мильною піною, барометр  пана Ніколя впевнено вказував на насуваючу бурю. «Треба шукати винного і бігцем. Бо як не знайду то знайдуть мене. Ільюша, твою бога маму, допомогай падло» - крутилось у голові Ніколя. Аж раптом – гульк - на площу перед самісінькими світлими очами богомольця виїхали возом два жовніри що перли мідяки до скрині лихваря. «Пудова свічка з мене, дорогенький, а оці жовторотики тільки за неї заплатять» Як попитаєте в мене чому жовторотики то відповім – то були зовсім молоденькі, не вчені своїм паном  і зелененькі жовніри.

І шо там тоді почалось – матінко рідненька. Ґвалту було на сто карбованців. Саме їх та мзду за незрівнянний вокал Ніколя і поклав собі в кишеню найтехнологічніший пан Куліш з сакраментальною фразою – « А это на свечной заводик. Вот вам в том хрест на пузе»