Від Канівського Поросся до Київської Русі

Автобусний, автомобільний маршрут: Канів – Пекарі – Канів

Канів – Пилипенкова гора – Канівські гори

Дислоковані ділянки Бучацько-Трахтемирівського, Канівського, Мошногірського масивів які утворюють так звані Канівські гори, що простягаються уздовж правого берега річки Дніпро. У 2001 pоці експертам Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) при ЮНЕСКО рядом наукових установ України в групі з п'яти претендентів на звання об'єктів світової природної спадщини було подано Канівські гори. До переліку з 21 об’єкта загальнонаціональної акції “Сім чудес України” увійшли і Канівські гори.

На межі нової ери, на сучасній Пилипенковій горі в Каневі існувало найбільше в Україні городище зарубинецької культури, що пізніше у поєднанні із іншими формаціями стала підґрунтям світогляду ранніх слов'ян.

Пекарі – Княжа Гора – Канів

Київський князь Святослав Ігоревич, з іменем якого пов’язаний літописний Родень на Княжій горі, використовував родовий знак “двозуб” – перший геральдичний символ з початку формування Київської Русі. У Х ст. Володимир Святославович в державну атрибутику вводить “тризуб” як спадковий князівський знак династії Рюриковичів.

При археологічних розкопках у 1904 р. на Княжій горі та у 1913 р. в с.Ліпляве було знайдено срібники Володимира із зображенням “тризуба”. Для військових походів русичі виготовляли стяги червоного та синього кольорів із зображенням “двозуба”, “тризуба” або сонця. Удільні канівські князі Ростислав Юрійович та Всеволод Святославович як родовий знак використовували саме “двозуб”.

Правнук легендарного Рюрика (+879) "Руський Король" Володимир у 980 р. зустрічається із старшим братом Ярополком у культовому центрі слов'ян Родні на Княжій горі поблизу сучасного Канева та села Пекарі. Після обговорення ними питань ідеологічних реформ та особистих територіальних інтересів, Ярополк був підступно вбитий. Володимир Святославович стає великим князем київським. З цього часу фомується територія Канівського удільного князівства у складі Київського князівства.

Син Володимира Ярослав Мудрий у 1030 р. розширюючи кордони Русі на Пороссі будує місто Юр’їв. Тут створюється другий вікаріат Києва, де мав би знаходитись третій єпископ. Канів переходить до Юр’ївської єпархії.

Авторські туристичні маршрути Галини Андрієнко,
відділ культури і туризму Канівської райдержадміністрації.