РИЗИКИ БУДІВНИЦТВА КАНІВСЬКОЇ Г АЕС

 Енергетична стратегія   України  передбачає ріст виробництва електроенергії здебільшого за рахунок розвитку атомної енергетики.

Оскільки на АЕС неможливо регулювати видобуток електроенергії, вникає проблема невідповідності виробництва енергії попиту.  В цьому зв’язку передбачено  введення регулюючих потужностей – ГАЕС.

 Попри всі розмови будівництво Канівської ГАЕС  викликане виключно необхідністю  забезпечення роботи нових атомних енергоблоків, в першу чергу   Чигиринської  АЕС, та запланованим об’єднанням енергосистем України та Росії  для забезпечення транспортування електроенергії  в Європу.  Доречно зазначити, що українська атомна енергетика є повністю залежною від Росії.

Залишивши поза увагою гуманітарну сферу, зазначимо  лише деякі проблеми техногенного характеру, пов’язані з проектом.

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ПРОЕКТУ

Головною небезпекою є радіоактивний вплив на дніпровську воду, який очікується внаслідок того, що процес закачування-скидання води ГАЕС викличе міграцію радіоактивних речовин (зокрема стронцію-90 та цезійю-137), що накопичились на дні Канівського водосховища після Чорнобильської аварії. Це означатиме радіоактивне забруднення джерел питної води для багатомільйонного населення нижче по Дніпру аж до Чорного моря.

При реалізації проекту  місцеве  населення буде змушена змінити звичний ритм життя внаслідок підтоплення сільськогосподарських земель, зміни рівня підземних вод, а також опиниться під небезпекою техногенної катастрофи, ймовірною через особливо небезпечні геологічні умови району будівництва.

В результаті регулярного скидання води буде також руйнуватися берегова зона Канівського водосховища.  Руйнація ця  вже здійснюється навіть без діяльності ГАЕС.

ТЕХНОГЕННІ РИЗИКИ

Найбільший техногенний ризик буде спричинений розташуванням ГАЕС в районі особливо небезпечних екзогенних геологічних процесів. Адже проект Канівської ГАЕС передбачає будівництво водойми об‘ємом 46,5 млн. м3, та греблі висотою від 20 до 90 м. на висоті 140-150 м вище рівня Канівського водосховища. Крім того, ГАЕС буде діяти в зоні каскаду дніпровських гребель, які зберігають гігантський обсяг води, – все це разом дає підстави очікувати непрогнозованих наслідків з можливою великомасштабною техногенною катастрофою.

Під час розробки проекту порушені майже всі рекомендації Всесвітньої Комісії по Греблях, включаючи отримання згоди населення шляхом консультацій з громадськістю та здійснення всебічного аналізу різних сценаріїв розвитку енергетичного сектору України.

АЛЬТЕРНАТИВИ ПРОЕКТУ КАНІВСЬКОЇ ГАЕС

Цей проект має альтернативи, що можуть бути більш ефективними з економічної, енергетичної, екологічної та стратегічної точок зору і розв‘язати проблеми пікових навантажень в об’єднаній електромережі України.

Найпростіший шлях -  не створювати проблему. Вирівнювання пікових навантажень можна досягти комбінацією заходів з управління попитом та створення системи виробництва енергії з достатньою кількістю маневрових потужностей. Такий підхід також зекономить дефіцитні  в країні  енергоносії, виробляючи з них енергію тільки тоді, коли на неї є попит, без додаткових втрат на зберігання електрики. Шістдесят відсотків встановлених генеруючих потужностей України складають ТЕС, які можуть експлуатуватися у маневруючому режимі, проте 80% з них простоюють. Їх не потрібно будувати, але їх потрібно реконструювати за новими технологіями для функціонування на сучасному рівні ефективності.

Ще один напрямок  яким рухається весь цивілізований світ- енергозбереження  та модернізація виробництв, куди власне і мали б вкладатися кошти, які  планують  зарити на Бучаку.