Як житиме місто з найбільшим за останні роки дефіцитом міського бюджету?

В останні дні грудня на сесії Канівської міської ради був прийнятий міський бюджет на 2012 рік.

“Дружнього” голосування за нього не було — частина депутатів його не підтримала, вважаючи, що такий дефіцит бюджету призведе до масового звільнення працівників навчальних закладів, закриття гуртків...

Коли днів десять тому зайшла мова про проведення післясвяткової традиційної прес-конференції з міським головою, я запропонував присвятити її міському бюджету на 2012 рік. Хотілось на цій прес-конференції почути думки з приводу найбільшої за останні роки дефіцитності бюджету і про те, як житиме (чи виживатиме) місто з таким бюджетом

Для такої дискусії я запропонував запросити на прес-конференцію керівників депутатських фракції аби кожен з них аргументував перед представниками ЗМІ, чому його фракція голосувала за чи проти прийняття цього бюджету. Хотілось від них почути, як вони сприйматимуть можливу “оптимізацію” навчальних закладів і, як наслідок, звільнення працівників освіти, до чого може призвести прийнятий бюджет.

Організатор прес-конференції погодився з моєю пропозицією щодо її учасників, але... жодного керівника депутатських фракцій на неї не запросив. Чому це сталося, можна тільки здогадуватись.

Часто журналістам дорікають, що вони грішать висвітлюванням думки лише однієї сторони якоїсь події, а думку іншої сторони не висвітлюють. Ця прес-конференція стала прикладом того, як комусь з чиновників не дуже захотілось, щоб журналісти чули різні думки з приводу прийняття бюджету. Іншого пояснення того, що сталось, я не находжу. Адже було 10 днів для того, щоб запросити на прес-конференцію тих людей, чия думка була цікава журналістам. В останню мить я сам зателефонував кільком депутатам, чиї телефони знав, з проханням прийти на прес-конференцію...

Та перейдемо до самої прес-конференції.

На питання, який дефіцит цього бюджету і як він відрізняється від бюджету попередніх років, начальник Міського фінансового управління Галина Карпушенко відповіла, що загальний міський бюджет складає 70 млн гривень, незабезпеченість — близько 8 мільйонів, з яких близько 5 мільйонів гривень — дефіцит на освіту, хоча в минулому році “освітній” дефіцит складав близько 3 мільйонів гривень. Така значна різниця в порівнянні з минулим роком, за її словами, — за рахунок того, що з жовтня 2011 року на 62% піднялись тарифи на тепло. Близько 70 тисяч гривень щомісячно витрачається на опалення міського будинку культури, хоча ефективність такого опалення мізерна, а затрати досить відчутні. Продовжуючи думку щодо цієї проблеми, міський голова Віктор Ніколенко повідомив, що зараз розглядається питання встановлення альтернативного опалення цієї будівлі: “У нас є котел, який планували встановити в південно-західному мікрорайоні, але його потужність не може забезпечити теплом той мікрорайон. Тому ми плануємо використати його для опалення старого і нового будинків культури, і таке опалення буде значно дешевшим...”

Говорячи далі щодо дефіциту бюджету на міську освіту, начальник фінуправління заз-начила, що з освітою завжди були проблеми в фінансуванні. Контрольна цифра фінансу-вання з Мінфіну на освіту доводиться з розрахунку на кількість дітей в навчальних зак-ладах, “але з 1 вересня в цьому році у нас на 112 школярів менше, а це чотири класи. Якби рахувати бюджет по заповнюваності школярами класів, у нас бюджет був би нормаль-ним. Але зараз катастрофічно падає кількість дітей і за нашими розрахунками, до 2017 року щорічно буде на 100 дітей менше, в 2017 році ми маємо вийти на рівень 2010 року. Враховуючи ці показники, можна прогнозувати, що в наступному році у нас буде дефіцит бюджету близько 10 мільйонів”, — заявила керівник фінансового управління.

На питання, чи позначиться такий “освітній” дефіцит до скороченні працівників освіти, Галина Карпушенко відповіла, що не позначиться, “ми ж не можемо закрити школи. Потрібно працювати над тим, щоб звести школи. Капіталіст не дозволив би, щоб у школі, розрахованій на 1200 школярів, було, як у нас, 380 дітей...” Віктор Ніколенко, про-довжуючи думку Галини Карпушенко, заявив, що проблема “не у фінансуванні вчителів, а в приміщеннях. Маючи таку кількість шкіл, ми маємо утримувати їх в належному технічному стані...” В минулому році ми теж недофінансували освіту. Цьогорічний бюд-жет буде не бюджетом розвитку, а бюдетом виживання. Це змусить нас знову думати про оптимізацію навчальних закладів...

На питання, з яких джерел буде покриватися дефіцит бюджету, керівник фінуправління зокрема відповіла, що бюджет наповнювався б набагато краще, якби підприємці працювали чесно і не показували виплачену мінімальну зарплату в 1073 гривні, а пока-зували б реальну, а від цього залежить наповнюваність міського бюджету.

На питання до депутата Сергія Ткаченка, чому його фракція не підтримала прийняття цього бюджету, він відповів: “Я і наша фракція (БЮТ, - авт.) не голосувала за цей бюджет, тому що дефіцит у 8 мільйонів — такого дефіциту ще ніколи не було. І ми не бачимо джерел наповнення цьго дефіциту: скорочення кількості підприємців і можливі проблеми найбільших підприємств міста може загнати місто у фінансовий тупик уже в другій половині року. Чому перед прийняттям бюджету депутатам не була доведена програма, яка передбачала б шляхи наповнення цих 8 мільйонів дефіциту? А де брати гроші на оздоровлення дітей, де гроші на вирішення проблеми бродячих собак, де гроші на лікування онкохворих? Нічого цього ми в бюджеті не побачили. Як же можна було голосувати за цей бюджет?..”

Дискусія тривала півтори години. Після почутого склалось таке враження, що скоро ми почуємо не лише про “оптимізацію” навчальних закладів, а й “оптимізуватимемо” дитячі гуртки вкупі з наркоманію і з бродячими тваринами...

Валерій РЕВА, газета ВІКА №3, січень 2012