Канівська ГЕС

Як найчарiвнiше мiсце на землi сприймався Канiв у 1950-60 роках. На правому березi - зелене пасмо гiр, укритих дрiмучими лiсами, байраками, гаями, садками. На лiвому - безкрая пуща, дiброви, луки, шелюга, верби над озерцями, протоками, затоками i бiлий чистий пiсок, мов золото. А по Днiпру ходили старомоднi пароплави з громiздкими гребними колесами та лопатями.

На одному з них, що мав 130 рокiв вiку i був колись власнiстю Симиренкiв-Яхненкiв породожував по Днiпру у 1959 роцi письменник Сергiй Плачинда. Ось як згадує вiн про свої тогочаснi враження: "Таку щедрiсть землi я бачив уперше. I, на жаль, востаннє... Цукровим бурякам було вже затiсно в землi. Їх випирало назовнi, вони терлися один об один, нiби гурт овець, а з їхнiх голiв на осоннi текла патока,... триметрова кукурудза мала по 4-6 качанiв на стеблах,... а соняхи ледь утримували свої пудовi брилi...

Чарували тодi... i щедрi базарчики на тихих малолюдних приплавах з розкiшними розсипами яблук, груш, слив, помiдорiв, яєць - курячих, гусячих, качачих. А жiночки i бабусi, охайно вдягненi, спiвучою мовою припрошували до смаженої риби, що духмянiла на весь берег, до ряженочки в глечиках, до сала, селянського сиру, меду, запашної олiйки, пухких пирiжкiв з квасолею, печiнкою, калиною. I все це - за безцiнь. Нинi згадуєш цi базарчики, як далекий сон. Особливо, коли пролiтаєш повз злиденнi сучаснi приплави на гуркотливiй "ракетi".

Це був початок iнтенсивного знищення Днiпра, початок будiвництва каскаду Днiпровських електростанцiй. За часом будiвництва Канiвська ГЕС - остання зi станцiй цього каскаду.

Про доцiльнiсть її будiвництва ще десятилiттями будуть сперечатися фахiвцi. I, як завжди, в запалi суперечки, виникатимуть радикально протилежнi погляди. Однi вважатимуть, що вiдлiк iсторiї Канева варто розпочинати саме з будiвництва ГЕС, бо вона, нiбито, дала поштовх розвитку мiста. Iншi - що будiвництво електростонцiї, власне, перекреслило цю iсторiю, змiнило звичний ритм життя мiста i типовою забудовою звело нанiвець його iндивiдуальнiсть.

Потужнiсть ГЕС - 440 квтг. В Пiвденнiй енергосистемi вона мала замiнити 476.000 квт теплових потужностей i 282.000 т умовного палива. Крiм питань енергопостачання будiвництво ГЕС мало комплексно вирiшити проблеми водопостачання, мелiорацiї, бортьби з повiнню i органiзацiї навiгацiї. У 1964 роцi вiдзначалося 150- рiччя з дня народження ТГ.Шевченка. Як завжли, за часiв радянської влади, гучно i помпезно. На Тарасовiй горi спiвав шеститисячний хор Черкаської областi (для його виступу збудували спецiальний майданчик- спiвоче поле). Спiвали тодi осанну i майбутнiй ГЕС. Перший кубометр бетону в її фундамент було закладено у 1964 роцi саме з нагоди... Шевченкового ювiлею, а 25 вересня 1972 року Днiпро бiля Канева перетнула гребля i на десятки тисяч гектарiв родючої землi розлилася гола, каламутна i холодна пустеля Канiвського "моря", що пiдмиває нинi "гори мої високiї, найкращiї в свiтi", як писав Т.Шевченко.