Ну и что дальше? Закон восторжествовал?

ЗА ШАХРАЙСТВО КАНІВСЬКИЙ СУД ПРИСУДИВ ПАСТОРУ 1 РІК ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ УМОВНО.

Упродовж останнього року на шпальтах багатьох вітчизняних видань і на телебаченні неодноразово розповідалося про резонансний випадок відкриття кримінальної справи проти пастора однієї з церков у м. Канів Олександра Ромащенка, якому висували звинувачення у скоєнні шахрайських дій в особливо великих розмірах (п.4 статті 190 Кримінального Кодексу).

Ця історія, що набула розголосу, розпочалася восени 2008 року. Тоді пастор церкви, яка на той час не мала свого приміщення й орендувала тимчасове, почав говорити прихожанам про необхідність будівництва власного храму. Було навіть придбано земельну ділянку в Каневі. На будівництво знадобилися немалі кошти. О.Ромащенко пропонував прихожанам стати його поручителями в банку під час оформлення кредиту для будівництва церкви. На це погодилася жителька Канева Людмила Циганок (після одруження Шостік), яка ходила до церкви майже 10 років, вірила пастору і не змогла йому відмовити.

Коли пастор із прихожанкою приїхали до одного з банків, що у Києві, О.Ромащенко наполіг, за свідченнями потерпілої, аби жінка оформила кредит на себе, мовляв, їй, як приватному підприємцю, це буде зробити легше. Гасити кредит, як стверджує Людмила, Олександр Ромащенко пообіцяв самостійно. Довірлива жінка підписала папери і таким чином отримала кошти на суму 134 339 доларів (еквівалент 650 715 грн.), які вона, за її свідченнями, одразу віддала пастору.

Грошовий кредит було видано під заставу земельної ділянки та будинку, що по вул. Цегельній у м.Канів, які належали… О.Ромащенку. Як таке могло статися? Ось, що написано у вироку Канівського міськрайонного суду від 2 квітня 2012 року за головування судді Г.Русакова: "Ромащенко О.П., маніпулюючи свідомістю потерпілої, ввівши її в оману, примусив підписати договори купівлі-продажу його земельної ділянки та житлового будинку по вул. Цегельня, 11 в м.Каневі Черкаської області, хоча в дійсності підсудний не мав наміру виконувати умови договорів, а вчинив лише з метою заволодіти коштами потерпілої.

Потерпіла Шостік Л.В., перебуваючи під впливом авторитету підсудного, довіряючи йому, не ознайомлюючись із змістом зазначених договорів, підписала їх.

…При цьому, Ромащенко О.П. розуміючи що потерпіла в його відсутність може ознайомитися зі змістом укладених договорів та могла вимагати від його їх виконання та знаючи про те, що згідно укладених договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку право власності може перейти до потерпілої лише після одержання нею Державного акту про право власності та їх державної реєстрації, з метою перешкоджання переоформлення права власності на потерпілу для подальшого розрахунку з банком та залишення вказаного майна у своїй власності, переконав потерпілу передати всі підписані в банку документи, а саме договором купівлі-продажу земельної ділянки житлового будинку, договору іпотеки, кредитного договору та розрахунковою карткою банку та протягом тривалого часу утримував їх у себе" (Кінець цитати, стиль та орфографію оригіналу збережено). При цьому пастор продовжував у цьому будинку жити.

Через чотири місяці з банку на адресу Л.Циганок почали надсилати листи та телефонувати щодо несплачення коштів по кредиту. Налякана прихожанка звернулася до пастора. Він, як виявилося, сплатив лише перший внесок. Пояснював це тим, що зараз важка економічна ситуація. Через тиск від працівників банку, які вимагали погашення заборгованості по кредиту, та перенапруження жінка у відчаї мало не дійшла до самогубства.

Та все ж, оволодівши собою, восени 2009 року Л.Шостік подала цивільний позов на пастора, а вже в січні 2011 року на О.Ромащенка було відкрито кримінальну справу по факту шахрайства в особливо великих розмірах, передбачену ч.4. ст. 190 КК України. Півроку тривали судові дії. За цей час деякі прихожани церкви надали свідчення, де підтвердили відомості про скоєння шахрайства, а саме, що пастор змусив Л.Шостік оформити на себе кредит, буцімто для будівництва церкви, який обіцяв сплачувати самостійно, але не робив цього. Обвинувачений О.Ромащенко своєї вини не визнав, мотивуючи, що наміру заволодіти чужим майном не мав.

У понеділок, 2 квітня ц.р., у залі засідань Канівського міськрайонного суду суддя Григорій Русаков зачитав вирок суду, в якому Олександра Ромащенка було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України ("Шахрайство в особливо великих розмірах…") та призначено йому покарання - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Однак на підставі ст. 75 КК України ("Звільнення від відбування покарання з випробуванням") тут же, в залі суду, О.Ромащенка було звільнено та призначено йому покарання з випробуванням, встановивши випробувальний термін 1 рік. Послаблення вироку суддя Г.Русаков мотивував тим, що раніше О.Ромащенко не був підсудний та не скоїв тяжкого злочину. Цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди задоволено частково та присуджено стягнути з засудженого О.Ромащенка 30 000 грн. Щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1 798 493, 60 грн. та коштів по нарахованих і не сплачених відсотках пені та штрафних санкціях на дату погашення банку вищезгаданого кредиту залишено без розгляду.

- Це вперше в історії суду, коли злочинець не понесе належного покарання за свої дії. Стаття, за якою звинувачували О.Ромащенка, передбачає покарання від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна. У результаті всього лише один рік, і той - умовно. Тобто пастора практично не покарано. Більше того, О.Ромащенко так і не визнав своєї вини, не підійшов, не попросив пробачення, - діляться враженнями від винесеного вироку Людмила Шостік та її чоловік Олег.

На сьогодні Людмила Шостік має борг перед банком у сумі 250 000 доларів, за що її притягують до відповідальності. З кожним днем сума збільшується і пеня росте. Будинок по вулиці Цегельній, що був виставлений під заставу, банк не має права забрати, оскільки за документами він досі є власністю О.Ромащенка (як вказано у вироку: "…право власності може перейти до потерпілої лише після одержання нею Державного акту про право власності та його державної реєстрації"). Пастор мешкає у будинку донині. Подружжя Шостіків збирається подавати апеляцію на вирок Канівського міськрайонного суду від 2 квітня 2012 ц.р. 

"Дніпрова зірка" 08,04,2012 р.