А вам вдалося внести своє прізвище у реєестраційні списки виборців?
Хочете голосувати і вас нема в списках?) Наберіться терпіння...
Нарешті вирішила виконати свій громадянський обов’язок і проголосувати на виборах. Прочитала у «Дніпровій Зірці», що у разі відсутності запрошення на вибори треба підійти до своєї виборчої дільниці з паспортом. Моя виборча дільниця знаходиться в приміщенні спортивного клубу «Івазар». Була там в понеділок. Приємна жіночка у виборчій дільниці не зацікавилась моїм паспортом і пояснила, що у неї списки-чорновики. А оригінали знаходяться у центрі реєстрації виборців, що знаходиться по вулиці 206-ї дивізії, біля магазину «Добробут». З одного боку, в мене маленька дитина, яку нема з ким лишити. Тобто бродити по інстанціям нема ні часу, ні особливого бажання. Але ж хочеться таки проголосувати і вже навіть самій цікаво, що буде далі. Сьогодні, тобто в середу, беру паспорт, дитину і вирушаю в центр реєстрації виборців.
Аж ось і центр реєстрації. Охайна кімната з нещодавнім ремонтом, двоє людей, що знаходяться тут для того щоб розставити всіх бажаючих проголосувати по своїх виборчих дільницях. Я так думала, коли зайшла туди:). Зайшли. Вітаємось. Молода пані не звертає уваги на наші вітання. Саме говорить по телефону. Як тільки вона завершує свою важливу розмову, пояснюю, що я тут для того щоб внести своє прізвище в списки виборців. На що отримую цікаву відповідь: «У нас взагалі обід, чого ви прийшли?». Зауважую, що про обід треба якось вказувати на дверях, або зачиняти ці двері… Трохи розгубилась. Всі ми люди, я ні в якому разі не зазіхаю на чийсь вільний від роботи час. В принципі, стандартне «Вибачте. У нас обід. Приходьте після обіду» мене б цілком влаштувало. Оскільки нічого подібного я не почула, кладу на стіл паспорт і пропоную внести таки мене в список і обідати потім. «А що вас не турбує, що у нас обід?» - питає пані. Я відповідаю, що мене це не повинно турбувати, тому що у кожного є свої турботи. На що пані починає істерично волати, що їй не потрібен мій паспорт і в неї обід… Забираю паспорт, дитину і йду геть. Не знаю як у вас, але у мене немає бажання вступати в дискусії з голодними і такими «тяжко працюючими» людьми. Склалось враження, що за три робочі години ця пані внесла в списки не одну тисячу людей, розгрузила півсотні вагонів і тому внести ще одне прізвище в список для неї неймовірно важко. А може треба було по-іншому почати? Низько вклонитися, а то й впасти на коліна ще з порогу і благати, благати, благати – внесіть моє прізвище в списки, будь-ласка. Виконайте свою роботу, за яку вам, певно, непогано платять!!!! Адже мені дуже треба проголосувати! Бо я дійсно вірю, що мій голос точно змінить життя на краще... А ви вірите, люди?
Це не є проблема. Людині, яка чогось прагне неприємні клерки на місцях ніяк не завадять. Але, чому не можна зробити шлях до свого законодавчого права більш простішим. Не розумію…
Александр:),CKI Хочу добавити щодо того, що у вас не буває конфліктних ситуацій. Багато разів спостерігала таку ситуацію...Як вам роз"яснити..Ну наприклад Смерека нарвалася на скандал а слідом заходить мужчина і скандальна жіночка зразу стає сама любязність. От така реакція на чоловіків. Чому? Пояснити не можу.
А мені й досі не прийшли запрошення.Коли вже йти "на разборки?"
Я вже трішки продалась...Каюсь,каюсь...Але відмовитись від 400 гривень за те,що на балконі повішу плакат держиморди не змогла...
Діва, 13:09 русского, так русского... Но, к сожалению, русский пока не есть государственным в Украине, и педагогу неплохо бы владеть и "державною мовою"... девочка.
Може, я щось не дочуваю у таборі, що загубився в чернігівських лісах, але з виборчих полів щось не чути ні канонади політичних протистоянь, ні сурм запеклих атак. Кампанія більше нагадує маневрування колон в смердючому болоті суспільної зневіри, які стомлено чекають кінця протистояння.
Регіонали, які за 2,5 роки політики розбою і брехні втратили половину виборців, крутять чисте гониво по зомбоящику, нагадуючи печерних людей, які теж вірили, що картинка успішного полювання означає гарантію вбитого мамонта. Насправді всі розуміють, що король Межигір'я – голий, а Партія регіонів так і не змогла стати партією. Вона була і залишається бригадою. Тим не менше, цей політичний інвалід суне у Верховну Раду, опираючись на милиці брехні та підкупу, підпертий силою державної каральної системи.
Опозиція сумарно перемагає за партійними списками "Батьківщини" і "Удару", але вже традиційно не може домовитися про єдиних кандидатів на мажоритарних округах навіть перед тупою очевидністю згубності цих танців на граблях для загального результату.
Найпаскудніше, що вся ця катавасія стосується не героїв з олов'яними очима, які невтомно щось торочать на безкінечних політшоу. Насправді, результат кампанії визначить вибір між життєво важливими для мільйонів простих людей речами.
Це буде вибір економічної моделі між продовженням політики олігархічно-гангстерського привласнення національних багатств і вільною конкурентною економікою зі справедливим розподілом бюджету.
Це буде політичний вибір між нинішнім ретрототалітарним режимом "напівтюрми – напівдурдому" і відновленням європейських стандартів демократії в країні.
Це буде вибір зовнішньополітичного шляху між поверненням в колоніальне ярмо і європейською перспективою вільної нації.
Фактично, це – вибір долі. І результат цих виборів – як і в 2004-му, і в 2007-му роках – залежить не від політиків, а від усвідомлення виборцями простих істин, що старанно приховуються від них яснозорою брехнею провладних трубадурів:
1. Вибір між опозицією і владою – це не вибір між партіями "Батьківщина", "Свобода", "Удар" з одного боку і Партією регіонів з іншого. Це – вибір між недосконалою демократією і доконаною мафією. Демократію можна і треба критикувати. Її можна навіть відправляти у відставку. Мафію можна тільки перемагати. І це – єдина мета цих виборів, яку справді можна досягнути.
2. Голосування за ПР та її сателітів з КПУ означає дозвіл на продовження розбою в країні, мародерства державного бюджету і здачі національних інтересів. Тільки байдужості та покірності обдурених та підкуплених виборців не вистачає для успіху будівельників рабовласницького Архіпелагу Межигір'я в Україні.
3. Тільки твій голос за партію "Батьківщина" страшить правлячу мафію Януковича. Об'єднана опозиція – її головний ворог, кількість голосів за неї – фактичний реєстр бійців, готових активно боротися за свою волю та гідність і зараз, і на наступних президентських виборах.
4. Без перемоги на мажоритарних округах перемога опозиції – неможлива. Голосуй за такого мажоритарного опозиційного кандидата, який не побоїться підтримати імпічмент В.Януковича.
Будь-які інші обіцянки щось побудувати, пофарбувати або поремонтувати в окрузі – лише обіцянка врегулювати тиск смоли в киплячих казанах пекла, яке влаштували регіонали в Україні.
5. На жаль, це правда, що майже все в українській політиці вирішують великі гроші. Сьогодні вони всі об'єдналися навколо Межигірської мафії, щоб і далі не платити податки до українського бюджету, щоб і далі грабувати всі ресурси країни.
Але правда і те, що в день виборів все залежить від голосів простих людей. Всі їх гроші – ніщо проти волі мільйонів українців.
Тільки той, хто проголосує 28 жовтня проти мафії, за опозицію – той має право сподіватися на краще життя.
Без твого голосу зміни в нашій країні не почнуться!
Oleksa, желаю удачи,в разбывании лоба,и войны с ветряными мельницами.....Старезним рам'ям весь обмотаний,
Кричав на площі ідіот:
Свободу дайте — божеволіти,
Хай божеволіє народ.
І так подумалося потім:
Невже свободу — ідіотам?
Шановні Clipper i Aspid! Особисто мені свободи не потрібно більше, ніж її в мене є - куди хочу, туди йду. Хотілось би справедливості.
Я, наприклад, працюю, дружина працює, але можливості поїхати, для приміру, в Карпати на лижах покататися в мене немає. Не справедливо?
Александр:), Я жив між сосон без прописки,
та ліс не сердився. Лише
сварилися сороки звисока,
іще немало вас, іще
нажалять сосни і натре
пошерхле сонце бородою,
і хвиля вив'ялить водою,
мовляв,— живи! Просить не треба.
А що мені просить? Хіба
аби мене не помічали,
не проводжали, не стрічали,
Я жив отут. Серед комах.
І спину вилежав на хмизі.
Прийшов без пропусків, без візій,
захочу — то й піду отак.
Усе, здавалося б, тобі —
і сам на сам — рости по горло,
блукай дзвінкими коридорами,
живи і їж, дивись і пий.
Здасться, все отут. Усе.
Куди не глянь. Усе. І слова
ти не знайдеш собі нового,
щоб довершити це поселення.___:-)))
У нас тут сусіди продали квартиру,виписались,виїхали до Росії років 10 тому.Так їм продовжують носити запрошення на вибори,принесли і цього разу.Хоч кілка на голові теши,крім того,це вигідно,і завжди є можливість вкинути бюлетень за кого треба.Підпис-мені в житті зустрічались секретарі,що розписуються за директора задньою лівою.Племіннику уже 35років-ні разу не ходив на вибори,бо в списках,що кожного разу переписуються один в один,він значиться під чужим прізвищем і в сусідній квартирі.Багаторазові звернення і походи до дільниці ні до чого не призвели."Виборчий процес"-то така дурниця,шо і на голову не натягнеш.
Всім привіт! Вітайте повернення виборця в списки! БУла сьогодні в центрі реєстрації. Та сама пані була дуже люб'язна, що певно можна пояснити моєю появою в робочі години. Якщо хто ще хоче зареєструватися, то вони працюють і завтра. При собі мати паспорт! Гарних вихідних вам, виборці!:)
Ого! Я й не помітила, що тема перетворилась на балаган. Мабуть пора робити делейт.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Олександр Скорина Ми тримаємося, WAYBE. Ми вірили і віримо в наші ЗСУ, Нацгвардію, тероборону та інші збройні формування і в нашу Перемогу. Коли це закінчиться? [1]
fishingessay Заходьте та починайте — місце чудове, і все готове. Як і у Грі зі Змійками, ви починаєте google baseball з простого та розвиваєтесь. Тут усе готове до розвитку; просто трохи спрямуйте це на масштабування. Єлизавета Зубчук [2]
litytremble Локація супер, усе вже обладнано — заходь і працюй. Це як у гру Snake Game: чим далі проходиш, тим більше ростеш, але починаєш з простого. Тут теж все підготовлено для розвитку, варто лише трохи спрямувати — і можна масштабуватись. Єлизавета Зубчук [2]