В октябре 2012 года в Будапеште проходил двухдневный конгресс Альянса европейских национальных движений. На нем присутствовали 10 националистических партий Европы, включая двух новых членов.
Вот скриншот сайта принимающей стороны, венгерского движения «Йоббик», на котором перечислены страны, принявшие участие в конгрессе – Польша, Франция, Бельгия, Италия, Испания, Португалия, Словения, Болгария, Швеция и Венгрия:
Странно, что в перечне нет Украины. А вот фото участников конгресса, и опять странно, что на фото нет представителей «Свободы»:
А вот коммюнике по итогам конгресса. И опять странно, что Украина не упомянута как член Альянса:
Как вы помните, 10 января появилась статья в еженедельнике «2000», где объяснялся этот странный феномен. Оказывается, ВО «Свобода» еще в начале осени была изгнана с Альянса за нацистскую идеологию и расистские лозунги. В ответ на эту информацию ВО «Свобода» разразилась гневной статьей на своем сайте:
"Свобода" повідомляє, що зазначена інформація не відповідає дійсності. Це підтвердив голова Альянсу європейських націоналістичних рухів Бруно Голніш, який був щиро здивований неправдивою інформацією, розповсюдженою деякими українськими виданнями.
Но, как оказалось, Бруно Голниш был удивлен только в глазах пресс-службы ВО «Свобода», потому что в своем блоге он пишет:
... чтобы продемонстрировать, что член партии Альянса европейских национальных движений (AEMN) под председательством Голниш (в особенности Йоббик, Свобода ...) это не одна и та же банда про-нацистских фанатиков и прочих фашистов, антисемитов и расистов.
Vovk, не напускай загадочности. Или слаб в коленках ответить прямо?
Перечисли, пожалуйста ники пользователей, которых ты назвал "чумними виродженцями".
«Александр Скорына. Может Вы все таки ответите в какой организации служил ваш отец.Это будет наверное интересно всем пользователям этого сайта.»
Я відповім. Але Ви після цього відверто скажете, чого хотіли досягти цим запитанням. Не думаю, що моя розповідь про батька стане такою цікавою «всем пользователям этого сайта» у світлі піднятої тут теми. По суті всім стане зрозумілим, що в темі і Ваше запитання, і моя відповіть є ніщо інше, як СПАМ. Але в моєму сприйнятті Ви себе вже «опустили», дали мені зрозуміти ким Ви є.
Та за запитання я Вам дякую. Воно дає можливість проілюструвати технологію, якою користувалася радянська пропагандистська машина після війни для дискредитації ОУН-УПА, а пізніше, в 60-70-ті роки для дискредитації дисидентів. Їх намагалися оговорами “вимазати” чи співпрацею з німцями, чи з закордонними агентами та іншим. Ось і в нашому випадку пан хочуть моєї дискредитації оприлюдненням, що я є сином підполковника радянської міліції. Хіба я приховую це???
Але я гордий цим, Костянтине Івановичу. Мого батька шанували люди, бо поруч з ним почувалися захищеними. На службу в міліцію він попав після служби в Червоній Армії, до якої був призваний з рідної Комарівки, залитої тепер Канівським морем, коли виповнилося йому 20 років (він 1902 року народження). Сільський священник, у якого він закінчив трирічну церковно-приходську школу вже досить дорослим, хотів рекомендувати його, як відмінника навчання, кращого і любимого ним учня, до бурси, чи духовної семінарії, але щойно встановлена радянська влада забрала його в свої рекрути. Служив в армії добре. Був заряджаючим гаубиці в артилерійському підрозділі. Але в армії грамотні солдати у той час були рідкістю, тому його від гармати перевели до паперів, обліку в батарейну каптьорку, а потім і на військовий склад. Заманили молодого юнака в період військової служби і в лави ВКП(б) (пізніше - КПРС). А закінчивши службу у 1924 році йому схотілося працювати і жити в Києві. Тож він став в Києві на облік у біржі праці щоб отримати роботу на якомусь з Київських заводів. В анкеті на біржі крім інших персональних даних він мусів вказати і свою партійність. Це й визначило подальшу його долю. Так як Київська міліція потребувала поповнення, його серед інших відібрали туди по анкеті. Комуніст в ті роки відмовитися від подібних пропозицій не мав права, якщо не хотів зіпсувати собі подальшу біографію. Тож служив певний період постовим міліціонером у Києві, регулювальником руху. Потім був переведений спочатку до районної міліції м. Златопіль на Кіровоградщині. Звідти попав до Вищої школи командного складу міліції, яку закінчив у 1933 році. Після школи вже був призначений начальником районного відділу міліції.
Колись давно на сайті я вже розповідав про те, що в 36 році він мало не був репресований після того, як змусив начальника пожежної команди припинити політзанняття з вивчення виступу товариша Сталіна на черговому партійному пленумі і тушити палаючу школу. А начальник пожежників був кумом секретаря райкому партії. Кум кумові наскаржився і почалися у начальника міліції Івана Скорини проблеми. Врешті йому пощастило втікти від переслідувань у складі загону добровольців, офіцерів міліції України, на Далекий Схід для боротьби з бандитизмом. Везіння закріпило те, що в той час в Україні документація в усіх державних органах, у тому числі в міліції, велась українською мовою. Тож коли новий батьковий начальник вивчав його особову справу, він не міг зрозуміти, що таке партійна догана. Викликавши батька до себе він попросив його пояснити, що те означає. А батько сказав йому, що то є БЛАГОДАРНОСТЬ, товарищ начальник.
Після відставки за станом здоров'я, маючи від ножових ран і хвороб печінки 2-гу групу інвалідності, у 1954 році батько з сім'єю повернувся в Україну вже пенсіонером і оселився у Каневі. Він багатьом допоміг навіть тут, у Каневі, в стосунках з чинушами у 50-ті роки. Допомагав і тодішньму канівському начальнику міліції, армійському офіцеру, а не кадровому міліціонеру, капітану Артемчуку, переведеному з армії в міліцію після війни. Якби ж так, як він в свою епоху, несли службу народу України сьогоднішні міліціонери, у нас було б більше порядку, ніж ми з Вами бачимо.
Прожив мій батько недовго. Я зараз вже на 7 років за нього старший і мушу захищати добру пам'ять про нього. При житті погане проти нього могли сказати лише негідники, боротьбі з якими він віддав 30 років життя. Помер від хвороб у 1962 році у віці 60 років.
Наскільки Ви, Костянтине Івановичу, задовольнили своє підступне бажання?
Заводь, колишній мій сусіде SKI, антикварний патефон 1936 року. Що нашептала ще тобі твоя бабуся, яку я добре пам'ятаю, а серед своїх друзів маю твого рідного дядька?
Олександр Скорина.
Коли нам з моїм кращим другом дитинства, також Вашим сусiдом, було по 7-8 рокiв, ми любили залазити на горище його батькiвської хати. Там все було незвiданим та таємничим. Був там i патефон, як зараз пам’ятаю, такий чорний ящик iз складною ручкою, обтягнутий дещо потертим чорним матерiалом з металевими кутниками, та пара дюжин грампластинок. Нам подобалось не скiльки слухати музику, скiльки сам процес – завести патефон, помiняти голку, пластинку. Та й яка там музика – бiльше було шипiння. Ех, босоноге дитинство, коли лопухи були бiльшi за тебе...) Але ж як в пам’ятi закарбувалось...
Цей лiричний вiдступ як данина нашому сусiдству, поки нашi погляди на цей свiт не розiйшлися. Не хотiлося б стидити людину в поважному вiцi за ницi припущення, просто пам’ятайте, що Ви не винятковий власник патефону. Був або є.
Vovk, ошибаешся,) сайт не заражен. Это три-четыре человека развлекаются. И плюсы-минусы сами себе выставляют. Нет чтобы чем-то полезным заняться, так всякую дрянь на сайт волокут.
Вопрос о заявлении Европарламента открыт, поскольку имеет непосредственное отношение к теме, где говорим о том, имеет ли организация "свобода" фашистский уклон гораздо в большей мере, чем многие остальные комментарии.
Кроме того, тема не была внятно прокомментирована представителями "Свободы". Они не нашли ничего умнее, чем сказать, что это проделки российский прихвостней. Так что, прошу, если не трудно, осветить вопрос.
Слушайте господин хороший, мне надо убить на перевод и набор переведенного текста около часа (приблиз минут 40-50). Действительно, почему бы вам не воспользоваться переводчиком Гугл. Хоть и не дословный перевод, но суть текста понять в целом можно.
Почитав тему і не можу заспокоїтись. Просто страшно дивитись на горе-патріотів. Здається, якби змогли то зубами порвали усіх незгодних, як оті дикі звірі. Ваші опоненти виглядають розумнішими, вихованішими і людянішими за вас. Схаменіться, не втрачайте людської подоби і не ганьбіть патріотів України на увесь світ!
Юля, нема сенсу давати список. Бо їхні ряди на цьому сайті повняться не по днях, а по годинах. Хто працює на послаблення народу цієї землі - той відкритий ворог, або виродженець.
Думаєш випадково SKI "не помітив" питання чи ЖИД він? Мовчання знак згоди. А купа народу ведеться на вкинуті ворогами теми...
А ще страшніше дивитись на горе-базпринципних здеідеалізованих інтернаціоналістів, які ладні продати свою Батьківщину кому завгодно, аби тільки титульна нація йшла в фарватері "старшого" чи ще якогось там брата, розмовляла будь-якою, а краще російською мовою, тільки б не нависною їм українською.
Повторюю, "Свобода" не втручається в справи жодної нації - навпаки, слабкішим буде допомагати піднімати їхній дух, з сильними - співробітничати, - але вона не бажає й мати над собою зверхників.
Не розумію, з-за чого такий гвалт.
Замість того, щоб напружити всім дружно м"язи і, підтримавши "Свободу" (а вона показала на сесіях ВР, що вміє це робити), навести лад в Україні, де б усім почувалося добре.
Сильна титульна нація - сильні й меншини!
Слава Україні!
Я звертаюся до всіх відвідувачів сайту: на якій підставі декілька чоловік, які створили для себе по кілька ніків, диктують тут право бути чи не бути почутим. Навіть один відвідувач, маючи кілька ніків, може замінусувати свого опонента. Що ми і бачимо в цій темі. Сьогодні вранці я спеціально поставила плюси замінусованим коментарям, щоб ці коментарі мали змогу прочитати всі. Паралельно зі мною на сайті з'явився один з мінусувальників і знову замінусував коментарі користуючись двома ніками. Адмін, може вже настав час припинити це?.
Я уже давно вносил предложение убрать с сайта плюсики и минусики. Калина т.к. я не могу создавать темы (сильно заминусован) прошу Вас стартануть тему с обращением к админу о исключении их (+-) с сайта, а всех остальных кто за или против этой идеи там отписаться.
Калина, хай буде так.
Але тільки для зареєстрованих відвідувачів, і з можливістю виключити цей режим перегляду.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Олександр Скорина Ми тримаємося, WAYBE. Ми вірили і віримо в наші ЗСУ, Нацгвардію, тероборону та інші збройні формування і в нашу Перемогу. Коли це закінчиться? [1]
fishingessay Заходьте та починайте — місце чудове, і все готове. Як і у Грі зі Змійками, ви починаєте google baseball з простого та розвиваєтесь. Тут усе готове до розвитку; просто трохи спрямуйте це на масштабування. Єлизавета Зубчук [2]
litytremble Локація супер, усе вже обладнано — заходь і працюй. Це як у гру Snake Game: чим далі проходиш, тим більше ростеш, але починаєш з простого. Тут теж все підготовлено для розвитку, варто лише трохи спрямувати — і можна масштабуватись. Єлизавета Зубчук [2]