..всеукраїнський марш протесту...

Що ми хочемо від життя? Ми люди чи апатичні амеби? Ми дійсно бажаємо щось виправити у суспільстві, підняти рівень життя? Чи все? Вогник згас, залишивши попіл розчарувань?Задайте ці питання собі. Кожен з вас - задайте. Проясніть самі для себе своє майбутнє. Інакше скоро може статися так, що прояснювати буде вже нічого.

Ця передмова стосується 18 травня у Києві. Можна не піти. Бо не згодні з пунктом 4 анонсованих вимог (де йдеться про звільнення політв'язнів та Тимошенко). Хтось відразу шаленіє від цього прізвища та каже: "Не піду! Тимошенко має сидіти!". Люди, а як же інші пункти? Чи мітинг збирається тільки заради Юльки? Наче, ні. Не треба відразу ставати в позу з-за одного пункту, бо там є й інші.

Багато залежатиме від кількості людей, які прийдуть.

Вирішуйте самі. Що вам потрібно. Що вас влаштовує. Жити в гімні та писати в Інеті, як херово жити в гімні чи спробувати щось робити.

І ще про своїх дітей (теперішніх та майбутніх) не слід забувати. Що ми залишимо їм. Чи не будуть вони питати наc потім, а чому ми не боролися.

Вибір за нами. За кожним. За тисячами.