5-річного Віталія Нечаєва зі Звенигородки Черкаської області називають вундеркіндом. У 3 роки він самотужки навчився читати. Цікавиться англійською й іспанською, рахує, вільно додає та віднімає, багато знає з географії й астрономії.
Віталій у жовтій футболці й зелених шортах виглядає з-за хвіртки. За мить із двору виходить його мати 26-річна Ольга Нечаєва.
Віталія Нечаєва зі Звенигородки на Черкащині матір Ольга виховує сама. Батько хлопчика покинув родину. Віталик мріє виграти у телевізійній грі ”Найрозумніший”. Він легко запам’ятовує дати життя науковців, письменників, гетьманів. Розуміє англійську та іспанську мови. Читати навчився сам, у трирічному віці (фото: Микола КАРНАРУК)— Ми по-домашньому вдягнені, — ніяковіє, вгледівши фотоапарат.
— У мене аж два котики, — розповідає хлопчик. Сіра кішка треться біля його ніг. — Це Тіна, а ще є Вася. Тіна на п’ять років менша за Васю. Йому стільки ж, скільки й мені.
У дворі з лави Віталій бере ”Велику ілюстровану енциклопедію географії”. Цікавлюся, про що любить читати.
— Про першопрохідників та дослідників, — вмощується на дивані у вітальні. —Вони ходили в експедиції. Англійський мореплавець Джеймс Кук зробив три експедиції. А енциклопедію мені подарували дєдушка і бабушка. У першому розділі книжки пишуть про планету Земля. А у восьми інших — про різні країни світу.
Прошу Віталія прочитати щось із книжки.
— У хвойному лісі завжди похмуро. Проте грибам і лишайникам саме того й треба... — читає виразно, робить паузи. Звук ”р” не вимовляє. Показує на карті різні континенти: — Ось Південна Америка, а це Північна. Африка, Європа.
Через розрив із чоловіком пережила стрес — може, він передався сину
— А Україна?
Віталій тицяє пальцем в атлас.
— А тут Росія. Вона розкинулася на два материки. Можна її називати Російська Федерація. Ось Лівія, Єгипет і Судан, — швидко гортає сторінки енциклопедії. — Острів Мадагаскар, біля Африки. Це Гренландія, ось у неї такий прапор. Це Гаваї — штат США. Я хотів би поїхати в Єгипет і Туреччину. Побачити Червоне море й Середземне.
— Ану скажи площу Землі, — просить Ольга.
— 510 мільйонів квадратних кілометрів. Середня відстань від Сонця до Землі 150 мільйонів кілометрів. Це 8 хвилин швидкості сонячного проміння.
Ольга розповідає, що іноземними мовами Віталій знає цифри та дні тижня. Згадує, відколи почали виявлятися синові здібності:
— Його батько не живе з нами. Я мати-одиначка. Через розрив із чоловіком пережила стрес — може, він передався сину. Бо він до 3 років не розмовляв. Хоч лікарі в тому вади не бачили. Віталик годинами дивився серіали. А якось стоїть біля телевізора, гойдається, і раптом заспівав англійською. І тоді як прорвало. Спершу попросив купити цифри на магнітах, потім сказав написати на листку алфавіт. Я прочитала раз — а він сам вивчив за три дні. Ще за якийсь час попросив написати цифри до 100, тоді — до 300. Він із ними сидів, гойдався з тиждень. А потім почав поводитися, як і має бути в його віці.
— До скількох знаєш цифри? — запитую Віталія.
— До безкінечності, мабуть, — задумується.
Даю прочитати три перші, що спали на думку, числа: 943, 8934, 21 240. Віталій називає їх без зупинки.
— Якось приходжу з роботи, а моя мама каже: він уміє читати, — продовжує Ольга. — Я не повірила, йому 3,5 року ще не було. Написала прості слова. Він прочитав. Казку ”Колобок” осилив за 5 хвилин! Ми були шоковані.
— Ма, я хочу пить, — Віталій виходить на кухню, повертається з чаєм. Згодом приносить ”Хімію” для сьомого класу. — Це моєї двоюрідної сестрички Юлі. Я хочу бути вченим по хімії, знати таблицю Менделєєва. Я дивився тут тільки хіміків, — номери сторінок, де написано про вчених, Віталій знає напам’ять. — На 46-й Дмитро Іванович Менделєєв. А це — Володимир Іванович Вернадський. А ще Михайло Ломоносов, де він тут... Є ще два іноземних учених — Джон Дальтон та Антуан Лавуазьє.
Ворожка сказала, що народжу видатну людину
Віталій пам’ятає дати життя науковців, письменників, гетьманів. Показує списаний цифрами блокнот — у ньому немає слів, тільки дати, і вирахувано, скільки тим людям було б тепер.
— Ось Хмельницький. Йому було б зараз 414 років, — показує записи.
— А по чому ти бачиш, що це саме він? Ти ж не написав прізвища, — дивуюся.
— По датах, — Віталій пише лівою рукою римські цифри до десяти.
Господиня каже, що її дід по материній лінії був дуже талановитим. Але помер під час Голодомору. Покійний батько Ольги без музичної освіти записував ноти мелодій, які чув по телевізору.
— Вагітною я ходила до ворожки. Вона сказала, що народжу видатну людину. Хоч через проблеми з батьком Віталика думала й не народжувати. Але приснився сон — дитячий голос благав: ”Мамо, мамо”...
— Я хочу, щоб ми поїхали на ”Лото Забаву” або ”Хто там”, виграли гроші й були багаті. А ще візьму участь у ”Самому умному”” й привезу мамі сурка — нагороду. Мрію про ноутбук, — Віталій біля воріт грається з собакою Малишкою.
Начальник відділу освіти райдержадміністрації 47-річна Наталя Горошко вважає Віталія Нечаєва унікальною дитиною:
— Важко оцінити обсяг знань цього хлопчика. Наприклад, він знає всі види руйнівних вулканів. Називає кількість жертв у мільйонах. Віднімає, додає. Знає, що написано на якій сторінці. Я в освіті близько 20 років, нічого подібного не бачила. Він не просто читає, а усвідомлює, про що йдеться, й запам’ятовує. Було б добре, якби знайшлися науковці, які за Віталієм поспостерігали якийсь час. Дали рекомендації педагогам і матері. Можливо, це майбутній великий учений.
ГПУ
Любов КАРНАРУК |
0
0
