Вибірковість штрафних санкцій, або Чому міська влада так і не наводить лад у міській пляжній зоні

Через тиждень “святкуватимемо” перший місяць з того часу, коли ВІКА на своїх сторінках підняла проблему міської пляжної зони. Після того з горем пополам зібралась своєрідна комісія з представників міської влади та журналістів (на жаль, без представника правоохоронних органів) — помилуватися “чудовим пейзажем”, зоною відпочинку канівців. Про враження від побаченого за всіх членів цієї групи говорити не буду, свою думку стосовно видовища я уже виклав у попередніх публікаціях.

Отже, пройшов майже місяць після тієї екскурсії. Що змінилось, запитає читач? Я б теж хотів знати — що змінилось, хоча б у ракурсі бачення цієї проблеми представниками влади. Якщо, звичайно, вони, представники влади, бачать у цьому проблему.

Журналісти наполягали аби найближча прес-конференція у міського голови була присвячена саме цій темі. Але... З “технічних” причин прес-конференція не відбулась. Сподіваємось, у найближчий понеділок журналісти почують від керівництва міста про його плани щодо вирішення проблеми — з конкретними кроками і, безумовно, термінами, які відводить влада на ці кроки. Хоча, якщо бути відвертим, я особисто не думаю, що ми, а потім і наші читачі, взнають після цієї прес-конференції щось конкретне. Скоріш за все, все зводитиметься до того, що “законодавство нам не дозволяє” і “міліція нам не підпорядкована”...

На випадок отримання журналістами інформації на прес-конференції на зразок, зазначений в попередньому реченні, хотілося б почути коментар представників влади стосовно цих двох знімків, зроблених у Каневі цими днями.Наприклад,на підставі яких законодавчих норм вивішені і виставлені ці попередження про штрафні санкції до порушників? Хто конкретно стягуватиме шрафи з порушників? Чому ці законодавчі норми влада не поширює на “зелену, пляжну зону” міста? Словом, багато “чому”...

Нагадаю читачам, що в статті “Рівень культури + байдужість влади = запаскуджена “духовна столиця” (ВІКА №28, липень 2013), наводився приклад, як до вирішення подібної проблеми підійшла влада міста Кобеляки, що на Полтавщині. Випереджаючи можливе посилання на прес-конференції представників канівської влади на “специфіку Кобеляк, яка не може бути застосована в Каневі”, пропоную нашим очільникам ознайомитись ще з двома українськими містами — Кузнецовськом та Одесою. Там, як і в Кобеляках, знайшли шляхи вирішення проблеми чистоти своїх міст. А щоб нашим посадовцям не надто напружуватись у пошуках інформації по цих двох містах, ось координати: по Кузнецовську сайт http://34400.net (там стаття і відео під заголовком “За порушення правил благоустрою міста — штраф без попередження”); по Одесі —офіційний сайт міста http://www.odessa.ua, стаття “Робота екологічної міліції в Одесі приносить позитивні результати”.

Стосовно фінасування виготовлення і встановлення білбордів на в’їздах у пляжну зону. Після публікації ВІКОЮ згаданої вище статті мені зателефонувала мешканка Канева і запропонувала свій посильний внесок у фінансування виготовлення і встановлення таких білбордів. Я пообіцяв їй донести її пропозицію до представників міської влади аби вони розглянули її і не посилались на відсутність коштів на білборди — виявляється, є в місті небайдужі люди, які готові внести свою копійчину в цю серйозну справу.

Літо триває. Тривають і “п’янки-гулянки” на міській набережній Дніпра — з багаттями і залишеними купами “природного задоволення”. Тим часом виявилась ще одна проблема: багато місць, які раніше облюбували  канівці для купання, сьогодні пустують — в тих місцях уже в воду не зайдеш через скляні і пластикові пляшки, консервні банки під водою...

Словом, до “собачої” додалась у нас ще й “пляжна” “стабільність”, про яку волали передвиборні білборди провладної партії перед останніми виборами...

А тим часом ми своєю безгосподарністю з кожним днем наближаємо той час, коли почуємо беззаперечний вирок: “У Дніпрі купатися небезпечно для здоров’я, наближатися до Дніпра — небезпечно!”  Але це вже зовсім інша історія, початок якій уже покладено — деталі на другій сторінці газети, яку ви тримаєте в руках...

Валерій РЕВА, газета ВІКА №31, серпень 2013