За дослідженнями вчених, щоби нація прожила більше 25 років потрібно, аби коефіцієнт народжуваності дорівнював 2,11 дітей на сім'ю. Якщо він менший, то нація загине. За всю історію жодна нація не відновилася при коефіцієнті народжуваності 1,9 дітей на сім'ю. А відновитися при коефіцієнті 1,3 неможливо взагалі. Тому що для відновлення знадобиться 80-100 років.
Ісламська іміграція і європейські реалії
2007 року коефіцієнт народжуваності у Франції був 1,8 дітей на сім'ю, в Англії – 1,6, в Німеччині – 1,3, в Італії – 1,2. В 31 країні Європи коефіцієнт народжуваності дітей на сім'ю дорівнює 1,38. Якщо ситуація не зміниться, то за декілька десятків років Європа, яку ми знаємо, перестане існувати. Однак, кількість населення в Європі не зменшується. Чому? Іміграція!
З 1990 року приріст населення в Європі на 90% відбувається за рахунок мусульманської іміграції. Наприклад, у Франції коефіцієнт народжуваності французької сім'ї становив 1,8 дітей на сім'ю, а мусульманської сім'ї у Франції – 8,1. 30% дітей до 20 років – це мусульмани! 2027 року кожний 5-й француз буде мусульманином. І всього за 39 років Франція стане мусульманською державою.
Ще факти. Сьогодні в Голландії 50% дітей до 20 років є мусульманами. В Росії більше 23 мільйонів населення – мусульмани. Кожний п'ятий росіян є мусульманином. 40% російської армії буде формуватися із мусульман всього за декілька років. Не складно підрахувати, що до 2025 року в країнах Європи кожну третю дитину буде народжено в мусульманських сім'ях. Це всього за 12 років!
Влада Німеччини вже офіційно заявляла, що спад новонароджених не зупинити. За таких обставин 2050 року Німеччина буде ісламською країною.
Свого часу Муамар Кадаффі заявляв, що мусульмани захоплять Європу без зброї, без війни: "Нам не потрібні терористи, не потрібні смертники. Всього лише за декілька десятків років 50 з лишнім мільйонів мусульман, які живуть зараз у Європі, перетворять Євразійський континент на мусульманський. Іслам – це релігія, яка найшвидше розповсюджується в світі".
Демографічна динаміка українців
До 60-70 років ХІХ століття українські землі характеризувалися традиційним типом народжуваності, яка була надзвичайно високою. 1857-63 років вона становила приблизно 5 дітей на одну сім'ю. (Водночас народжуваність у європейських державах була значно меншою: коефіцієнт становив від 4 до 2,7). Найбільшою народжуваність була в лівобережних та степових губерніях: від 5 до 5,5 дітей на одну сім'ю. Дещо меншою – 4,5-4,7, вона була в правобережних губерніях. У результаті з 1869 по 1913 рік кількість народжених українців збільшилася більше ніж удвічі.
Перша світова війна, окупація московсько-комуністичною владою України призвела до катастрофічного зниження народжуваності, яка 1919 року зменшилася на третину порівняно з 1913 роком. Довоєнний рівень народжуваності відновився 1925 року, але голодомори, терор, депортації українського населення знову привели до великого спаду. 1958 року сумарний коефіцієнт народжених у совєцькій Україні складав 2,3 і був одним із найнижчих у СССР. До 1990 року він знизився до 1,84.
У роки незалежності негативні тенденції у демографічній царині України погіршилися. Нині найвищий коефіцієнт народжуваності спостерігається у сільського населення Рівненської області – 2,5 дітей на одну сім'ю, Волинській області – 2,2, Одеській області – 2,0. Найнижчий рівень народжуваності (1,2) характерний для міського населення Луганської, Сумської, Харківської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської областей.
Теперішній стан народжуваності в Україні є критичним і становить 1,53. Якщо спиратися на дослідження вчених, то за умови падіння коефіцієнту народжуваності нижче 1,3 дітей на одну сім'ю, нація опиниться на межі загибелі.
Соціально-економічна ситуація в нашій країні така, що не сприяє високому і навіть достатньому рівню народжуваності. І десятки тисяч гривень при народженні дитини не змінюють ситуації. Ця сума витрачається за рік-два, а потім діти стають на повне батьківське забезпечення. Держава не гарантує безкоштовного лікування. Так само дошкільні заклади, школи, а тим паче вищі навчальні заклади, не є безоплатними. Негативно на демографічну ситуацію впливає також безробіття, низький рівень життя, збільшений пенсійний вік та трудовий стаж. Ще більша проблема – недоступність житла для молоді.
Катастрофічне зниження народжуваності громадян України окупаційна влада приховує. Затягуванням перепису населення, скасуванням графи в паспорті про національність, оптимізацією дошкільних та навчальних закладів, лікарень. Це все кроки, які призводять до скорочення кількості населення і не дають впевненості в завтрашньому дні. Всі ці кроки українці можуть розцінювати як злочин проти Нації.
Влада через ЗМІ закликає українців поводитися толерантно з мігрантами. Вона вигукує гучні слова про нацизм, фашизм, шовінізм. Розповідає про багатонаціональність України, хоча правда є іншою: 78% населення України – українці, 17% – росіяни, і лише 5% – інші нації! Закони, які діють на теренах України, більше захищають мігрантів, аніж корінне населення.
За роки незалежності кількість населення України зменшилася майже на 7 мільйонів. Ще кілька мільйонів українців перебуває за кордоном. Як ви гадаєте, ким замінять українську націю на нашій землі? Китайцями, які стоять на старті, щоби заполонити наші родючі землі, чи мусульманами, релігія яких найшвидше шириться світом.
Зрозуміло одне: за декілька десятків років світ, у якому ми живемо, буде зовсім не таким, як зараз. А це – нові загрози та виклики. І виправити демографічну ситуацію в Україні можуть лише політики, які дбатимуть про українську націю.
Леонід Богдан |
1
4
