А як справи у Канівської клізми?

Багаторівнева «клізма» від Богатирьової введена! Населення у захваті від медреформи

Привид доктора Хауса бродить по Україні


Доведеться зробити свій, персональний внесок у такий сегмент народної творчості, як анекдот. Старий, але….

Знаєте, чому лікарі швидкої допомоги виїжджають на виклики утрьох? Тому що один лікар знає, коли ставити клізму, другий – куди, а третій знає, як вона виглядає… Така собі – «трирівнева послуга».

Анекдот відтепер потребує уточнення, але про це трохи нижче. Спочатку треба оцінити наслідки отої «медичної реформи», яку, кажуть, нинішня влада розпочала у 2011 році. Багато хто має пам’ятати такі слова, як «пілотний проект», «сімейний лікар», «оптимізація», «ефективність». Першими жертвами медичного геноциду імені міністра «здравопохоронєнія» Р.Богатирьової стали три області, вони прийняли перший удар велетенських, розпіарених «пАкращень»: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, ще не поталанило декільком районам міста Києва. Одразу треба зазначити, що підводити підсумки цього, як виявилося, «безобразія» планувалося у 2014 році, після чого реформа повинна бути прийнятою на всій території країни.

Залишимо збоку деякі дрібниці з приводу того, що постраждати мали нібито лише три області, а голову морочити стали по всій Україні. Скорочувати, закривати, вивільняти, виганяти… Ну, а народ став посилено хворіти, прискорено вимирати (чи то вже виздихувати?), іноді бурчати на ідіотські «нововведення», а вже коли почав складати анекдоти про сімейних лікарів, які можуть бути одночасно гінекологами, проктологами і стоматологами, стало ясно, що пані Богатирьова разом з паном Азаровим і пані Акімовою заїхали кудись не туди. Бо, вибачайте, підготувати за 20 днів із звичайнісінького терапевта «багатопрофільного» сімейного лікаря – це фантастика, якій позаздрили б і брати Стругацькі.

І пішли гуляти інформаційними нетрями і долинами, блогами і сайтами розповіді про те, до чого призвели навіть перші роки «реформи». Наприклад, у Дніпропетровській області вже на початку 2013 року (через рік після старту «пілотного експерименту») кількість померлих перевищило кількість народжених у 1,4 рази, а смертність дітей віком до 1 року підвищилася у 1,6 рази. Місцеві лікарі називають причини: ліквідація поліклінік, у т.ч. дитячих, змішання потоків і ускладнення маршрутів пересування пацієнтів, відсутність необхідного діагностичного і профілактичного забезпечення і обладнання, знищення педіатрії і гінекології на первинному рівні, нестача персоналу, повна відсутність взаємодії між первинним і вторинним рівнями медичного обслуговування призвели до того, що, всупереч заявам Президента, Прем’єр-міністра України і, власне, самого міністра Богатирьової, якість і доступність медицини погіршилася, що в результаті і призвело до росту кількості смертей – і у дорослих, і у дітей.

Може, щось у Донецьку покращилося? Відповідь: питайте у людей. Які товчуться по коридорам сильно «оптимізованих» поліклінік, втрачають свідомість по дорозі до лікарень… За два роки у області закрито 23 лікарні і 34 фельдшерсько – акушерських пункти… Смертність переважає народжуваність вже на 23 тисячі громадян на рік… За 24 роки населення області скоротилося на 1 мільйон, і далеко не завжди через міграцію населення, рівень народжуваності зменшився до 9,4 дитини на 1000 населення.

Ну, і де «ефект»???

Київ? Ну, Київ є Київ… Немає сенсу робити якісь аналітичні дослідження, чи наводити статистику. Можна навести лише приклад із власних спостережень. У поліклініці одного з районів – сто літ не фарбовані стіни, здоровезні черги до усіх лікарів. Та й не до всіх: алерголога, наприклад, днем з вогнем (а ця хвороба для Києва після Чорнобильської катастрофи вельми актуальна!), мамолога, та й інших теж не вистачає, працює багато лікарів пенсійного віку, деякі вже й самого пацієнта можуть не розгледіти, не те, що болячку яку. Існує законодавчо встановлена практика виписка безкоштовних ліків для хронічних хворих. Тобто існує теорія. А на практиці таких ліків можна і не дочекатися, бо треба ледь не з бійками вистоювати черги, і можуть не виписати: «Бо дорогі» – звучить відповідь лікаря….

Це все до чого? А, ось: нещодавно поліклініка змінила вивіску.

Вона тепер – «Діагностичний центр»! Не більше, і не менше. Отут виникає питання про шкідливий вплив іноземних телесеріалів «медичного спрямування». «Доктор Хаус»! Хто дивився – пам’ятає: у цього чудо – лікаря є така якась дивна звичка: він трохи що – застромлює пацієнта у таку собі «електронну піч», МРТ називається. Разів по 5 за одну серію, что – робочий день. Бо – «діагностичний центр»! У нас у Києві установок МРТ (магнітно-резонансна томографія) можна перелічити трьома пальцями (може, й дулю нагадує, тому що вартість одного сеансу – 500 гривень і вище.)

Які там були наміри у влади з приводу медичної реформи? У 2014 році підвести підсумки, і розповсюдити на всю країну? Чи просто нарізьбити нових вивісок? Дешево, і навіть не дуже сердито…

Обіцяв анекдот обновити. Так от: відтепер на виклики виїжджає ще й четвертий лікар: він знає, де ту «клізьму» купити. Бо у нього є негласний договір (за гроші!) з визначеною аптекою, яка ці «прилади» продає за рецептом, ним виписаним…

Експеримент завершується. А привид доктора Хауса тиняється по країні. Не вірить він вивіскам…

ПІК  17,02,2014