ГРОМАДСЬКА РАДА - ІНФОРМАЦІЯ НА ТЕМУ

"Більше половини відходів птахофабрик губиться в лісопосадках", – Романов.

Позиція громади сіл Мошни і Яснозір’я Черкаського району проти будівництва пташників "Нашої Ряби" цілком зрозуміла і обґрунтована.

       На фоні безробіття і бідності ніхто не має намірів проганяти інвесторів. Але інвестор в першу чергу має повністю задовольняти інтереси громади, а не лише власні.  Про це "Новинам Черкащини" розповів член громадської ради при Черкаській райдержадміністрації, координатор "Громадського Блокпосту" Олексій Романов.За його словами, над селянами нависає кілька важливих екологічних загроз.  

 По-перше, систематичні грубі порушення утилізації відходів.

 За даними екологів, усі птахокомплекси України утилізують менше половини своїх відходів. Решта – зникає у невідомому напрямку і випадково губиться у лісопосадках. Через такий підхід поширюються різні види захворювань, таких як сказ, кишково-шлункові захворювання тощо. Чому це відбувається? А тому, що господарям птахофабрик простіше заплатити штраф в екологію, ніж дотриматися всіх норм утилізації курячих трупів, що обійдеться значно дорожче.

 По-друге, зниження рівня артезіанської води.

 Велику тривогу у жителів сіл, біля яких розташовані птахофабрики "МХП", викликає потужне використання для технічних цілей чистої артезіанської води з глибинних водних пластів. Це може призвести до непередбачуваних екологічних наслідків і поставить під загрозу забезпечення жителів цілого регіону питною водою. Вже сьогодні унаслідок діяльності ПрАТ «Миронівська птахофабрика», яке у свій час відступило від проекту забору технічної води з річки Дніпро, в селах Канівського району, де розміщено підприємства по вирощуванню курей, упав рівень води в криницях. З такою ж проблемою зіткнулися і мешканці дачного кооперативу "Дружба" та села Будище, що сусідять із птахофабрикою "Перемога-Нова".

По-третє, забруднення атмосферного повітря.

 За даними обласного управління статистики, ПрАТ «Миронівська птахофабрика» посіла друге місце за рівнем забруднення атмосферного повітря в Черкаській області, поступившись лише ПАТ «Черкаське хімволокно» (42,3%). Навіть такий хімічний гігант, як ПАТ «Азот», попри усталену думку, забруднює атмосферу менше (7,4% від загального обсягу викидів). Немає жодних сумнівів у тому, що із введенням в експлуатацію пташників сморід буде постійно поширюватись на кілька кілометрів і накриватиме всі села "мошнівського куща". Особливий потік запахів буде відчуватися у весняно-літній період. Це й зараз можуть підтвердити жителі сіл Будище, Лозівок та дачного кооперативу "Дружба", поблизу яких розташована птахофабрика "Перемога-Нова".

 "Доки кожен із цих пунктів викликатиме сумніви, такі інвестори Черкащині не потрібні. А на зміну їм обов'язково прийдуть нові, які заслуговують довіру", – додав Олексій Романов.