Перейменування вулиць у Каневі: думка мешканців міста має бути домінуючою

Перше, що спало на думку після прийняття Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки", — нова мітла по-новому мете і кожна наступна нова теж местиме по-своєму. Хоча, якщо бути відвертим, будь-яке нововведення будь-якої нової влади викликає певні асоціації саме з цим народним прислів’ям. Якщо ще й врахувати, як часто в Україні (що цілком вірогідно), висловлюючись крилатою фразою з фільму “Весілля в Малинівці” —“опять власть меняется” — про “нову мітлу” доведеться згадувати все частіше...

І саме з цієї позиції виникають сумніви в тому, що місцеві органи влади, будь то Канів чи якась Хацапетівка, не наламають дров з перейменуванням вулиць, не кажучи вже про перейменування міст в масштабах України.

Ніхто не заперечує, що якщо історією доведена причетність тієї чи іншої влади до геноциду, до інших злочинів проти власного народу — потрібно очищати навколишнє середовище від слідів тих, хто приклав до цього руку. Але це має відбуватись виважено. Так, нинішня влада зробила законодавчий висновок у цьому питанні: заборона символіки, назв міст і вулиць, пов’язаних з тим режимом. Кардинальні ж кроки, сліди від яких залишаться нашим дітям та внукам, мають бути досконало продуманими.

Візьмемо перейменування вулиць. Місцева влада запропонувала варіанти для заміни назв конкретних вулиць, але при цьому чомусь не пропонує альтернативу. Так, скажімо, на запропоновану зміну назви вулиці Леніна на вулицю Симона Петлюри канівці, з якими я спілкувався з цього приводу, відзиваються неоднозначно — в багатьох у підсвідомості роль в історії цього діяча залишилась зі шкільної історії і більшість з опитаних категорично висловлювали своє негативне ставлення до запропонованої назви вулиці, особливо люди старшого віку. Більшість висловили думку щодо доцільності перейменування вулиці Леніна на вулицю Енергетиків. І це закономірно — звичайне продовження вже існуючої вулиці. Були навіть пропозиції вулиці Леніна дати нову назву — вулиця Володимира Фролова, колишнього директора заводу Магніт, який багато доброго зробив для розвитку нашого міста.

Стосовно інших назв вулиць запропонованими іменами, скажімо, Чорновола, Іллєнка — заперечень від тих канівців, з ким я спілкувався з цього приводу, не було.

Повертаючись до “нової мітли”, хотів би висловити власну думку з цього приводу: нові назви вулиць не мають провокувати завтрашню, нову владу до кардинальних кроків ламати через коліно те, що зробили, як казав Азаров, “папєрєднікі”. Вулиці, на мою думку, мають називатись здебільшого не іменами політиків, а іменами героїв, які загинули, захищаючи сьогодні країну на її сході, іменами діячів мистецтва, літератури, кінематографа, іменами тих, хто зароджував і розвивав Канів. Або ж використовувати в назвах нейтральні слова — вулиця Будівельників, вулиця Набережна і т.п.Тоді у будь-якої наступної влади не виникатиме бажання трактувати ці назви по-новому і знову змінювати назви вулиць та провулків, жонглюючи іменем того чи іншого політика.

Тепер стосовно фінансової сторони цього питання. Наскільки мені відомо, в яку копійчину виллється для міста це перейменування — ще ніхто не підраховував. У місцевої влади, можливо, є надія, що уряд візьме на себе фінансування цієї роботи. Але ця надія, думаю, закінчиться вказівкою “згори”: “знаходьте внутрішні резерви”...

Перейменування ж запропонованих одинадцяти вулиць у місті може вилитись у чималу суму для міського бюджету: виготовлення і заміна на кожному будинку однієї таблички з новою назвою вулиці і номером будинку коштує від 150 до 400 гривень...

Багато питань, пов’язаних з перейменуванням вулиць, виникає й у підприємців, підприємств та організацій, зареєстрованих на нині існуючих вулицях, — чи доведеться їм в обов’язковому порядку змінювати статутні документи, свідоцтво про реєстрацію і в яку суму їм це “задоволення” виллється. Тут більш-менш щось зрозуміло: з прийняттям зазначеного вище закону внесені зміни до закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. В статтю 10 “Адміністративний збір за проведення державної реєстрації” внесено доповнення такого змісту: “2. Адміністративний збір не справляється за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів:

- благодійних організацій;

- юридичних осіб, пов’язаних із прийняттям Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки", а також зміни місцезнаходження юридичної особи, місця проживання фізичної особи у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів”.

Про обов’язковість перереєстрації в законі — жодного слова.

Як саме має відбуватись обговорення нових назв вулиць у Каневі, як враховуватимуться ті чи інші альтернативні пропозиції щодо назви тієї чи іншої вулиці — теж питання. Так не зоглядишся, як пролетять відведені законом 6 місяців на перейменування вулиць, а потім “галопом” наламається стільки дров, що нове покоління канівців з іронією буде згадувати нас, своїх “папєрєдніків”...

Валерій РЕВА, газета ВІКА №27, липень 2015