|
 |
|  |
| Головна > Блоґи > tango |  |
Фарион предлагает посадить в тюрьму 5 млн "дегенератов, которые не говорят на украинском языке" |
Людей, которые не хотят учить украинский язык, необходимо на законодательном уровне привлечь к уголовной ответственности. Такое предложение высказала 3 июня в политической программе Остапа Дроздова Прямым текстом УТ-Запад языковед Ирина Фарион. Как пояснила Фарион, так делают французы - где сажают в тюрьму на полгода за употребление англицизмов. Областной депутат привела пример, что в Черкасской области ее встретил один местный житель и попросил: "Лечите меня! Да, я больной". По мнению госпожи Фарион, именно так надо оценивать украинцев, которые не владеют украинским языком. "Все проблемы наших людей – это проблемы ментального характера, зависимости от бывшей империи на уровне восприятия мира. Абсолютно во всех областях Украины - большинство украинцев. И всего три региона, где количество украинцев несколько меньше: Одесса – 62%, Луганск – 56% и Донецк – 58%. Большинство людей в этих регионах из-за сложных исторических обстоятельств, репрессии и голодомор отступились от своего языка. Наш долг – на законодательном уровне обращать этих людей через государство как аппарат принуждения", – пояснила языковед. Напомним, депутат Львовского облсовета от ВО Свобода Ирина Фарион, известна заявлением, что детям с русскими именами не место в Украине. Так, в феврале во время посещения львовского детсада она оскорбила детей с русскими именами. В частности, девочке Лене она сказала: "Если станешь Аленой, то нужно паковать чемоданы и уезжать в Московию". Также ей не понравились имена Миша и Лиза, которое, по мнению Фарион, происходит от инфинитива "лизать". http://korrespondent.net/ukraine/politics/1083161 |
 | tango11 липня 2010, 10:25 | Теги статті: фаріон ВО Свобода | Голосів: 4  2 2 |
 |
 | Всього коментарів: 30Сторінка коментарів: 1 |
| tango 11 липня 2010, 10:43 IP: 77.121.37.xxx | Рейтинг: 1 |
Маразм Фаріон прогресує. ДОКАЗИ Один із лідерів Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Ірина Фаріон заявила, що українці, котрі говорять російською мовою, є "дегенератами", і запропонувала саджати їх у в'язницю. Вона думає, що таких людей треба саджати у в'язницю хоча б на півроку, як це, з її слів, роблять французи за застосування англіцизмів. Що за фантазії? :) "У нас є близько 14% людей, які вважають, що їхня рідна мова – російська", - повідомила Фаріон. Як їй здається, "це свідчить про страшну мутацію їхньої свідомості". "Це 5 мільйонів українців-дегенератів, і їх потрібно врятувати" - повідомила політик. Також Фаріон вирішила, що більшість людей в Україні, які вважають себе російськомовними, стали такими через складні історичні репресії й Голодомор. З її слів, обов'язок справжніх українців - навернути цих людей на правильний шлях, нехай навіть методом примусу. Фаріон упевнена, що "тих, хто не володіє українською мовою, обов'язково посадять". Як повідомлялося раніше, Ірина Фаріон стала широко відомою в лютому 2010 року після скандальних подій в одному з дитячих садків Львова. Тоді політик вичитала малят, які називалися їй "російськими" іменами (наприклад, Міша й Ліза), і пригрозила їм відправленням у Московію. Тим часом нинішні заклики Ірини Фаріон не знайшли підтримки. Зокрема, голова Львівського братства ОУН-УПА Олесь Гуменюк на ініціативу Фаріон відповів, що "ця заява пахне репресіями російськомовних". "З ріднею можна говорити якою завгодно мовою, а в громадських місцях і на роботі - державною", - вважає він. Разом з тим, заступник лідера "Свободи" Олег Панькевич вважає, що соратника по партії не так зрозуміли. Він наполягає, що свободівці виступають за те, щоб за російську мову карали чиновників, а не простих людей. "Для тих, хто відверто нехтує українською мовою або називає її "низькосортною", відповідальність має бути як адміністративна у вигляді штрафів, так і кримінальна. Потрібно прийняти відповідний закон про захист української мови, який не міняли ще з 1989 року. Але вдома, на вулиці людям ніхто не забороняє спілкуватися один з одним їхньою рідною мовою", - підкреслив політик. А губернатор Львівської області Василь Горбаль засудив висловлювання депутата, назвавши їх образливими. "Українську мову потрібно підтримувати й захищати, але грамотними толерантними методами, - підкреслив він. - Подібні заяви правих радикалів породжують дзеркальну реакцію з боку лівих радикалів. Це шкодить консолідації суспільства". Також і регіонал Вадим Колесніченко підкреслив, що Фаріон потрібно було покарати ще після інциденту в дитсадку, але прокуратура на нього не відреагувала. "Безкарність породжує хамство й нахабність, - констатував він. - От і маємо продовження мовної "гарячки". Такі заяви робляться, щоб загострити обстановку перед місцевими виборами, представити націоналістів жертвами репресій, зазіхань на мову і привернути електорат". http://infoporn.org.ua/2010/06/07/marazm_faron_progresuye_dokazy | |
| tango 11 липня 2010, 10:51 IP: 77.121.37.xxx | Рейтинг: 0 |
| Олексо! А що Ви думаєте з цього приводу? | |
Олекса 11 липня 2010, 11:03 IP: 78.137.23.xxx | Рейтинг: 0 |
| Думаю про те, що таким як „ненаше tango” в мене довіри НЕМАЄ!!! | |
| tango 11 липня 2010, 11:10 IP: 77.121.37.xxx | Рейтинг: 0 |
| Ніколи не бажала бути "Вашою" Олексо! У мене нормальна сім'я, мене все влаштовує. Мова йде про висловлювання Фаріон. І Ви це прекрасно розумієте. Тільки сказать немає чого. Тому переходите на особистості. Дякую за відповідь. | |
Richard Machowicz 11 липня 2010, 12:59 IP: 194.9.36.xxx | Рейтинг: 0 |
| Олекса - горе-патриот, я уже писал)) а в таком случае предлагаю пересажать половину населения, которые на бумажке указали родным украинский язык, но при этом владеют им на 3 с минусом - таких намноого больше, знаете сами) тогда страна превратится в некое подобие СССР конца 30х годов - 3-4-5 человека на квадратный метр камеры) | |
| Олекса 11 липня 2010, 13:59 IP: 78.137.22.xxx | Рейтинг: 0 |
| Richard Machowicz – то ти хочеш українців зсилати на Соловки? Це навіть не територія України. Українці живуть в СВоїй БОгом ДАній країні! В УКРАЇНІ! Тебе ж пустили в гості, а ти кажеш – „Там где я там Рассея!” при цьому звинувачуєш в наглісті?! Говориш „хочу открыть глаза” – ти б краще написав так – „хочу выстрелом из своего гранотомёта (как на аватаре) бабахнуть так, чтобы у 100 укров глаза закрылись” – ТОДІ ТОБІ Б ПОВІРИЛИ ВРАЖИНО-ПРИМІТИВНА!!! | |
| tango 11 липня 2010, 14:11 IP: 77.121.37.xxx | Рейтинг: 0 |
| Правильно, ОЛЕКСО! Фаріон - на царствіє, Олексу їй в пажі, а всіх незгодних - в тюрму, пожиттєво.))) | |
| tango 11 липня 2010, 14:19 IP: 77.121.37.xxx | Рейтинг: 0 |
Олексо! Малюків тех або в тюрму, або в Московію! | |
kalimaha 11 липня 2010, 14:52 IP: 95.132.247.xxx | Рейтинг: 0 |
| Пані Фаріон є рабом і цей її комплекс лізе із усіх дир. Вона дуже гарний провокатор, мета якого відвернути нормальних людей від УКРАЇНСЬКОЇ ідеї, скомпрометувавши її. | |
| nadar 11 липня 2010, 14:56 IP: 77.121.37.xxx | Рейтинг: -1 |
| Олесь БУЗИНА. Хвіст для Бандери З'їзд потужної націонал-свідомої партії. Простора конференц-заля оздоблена державними прапорами, портретами бандеро-мазеп і дівочими віночками... З динаміків долинає життєрадісна музика: «Лєнту за лентою патрони подавай, український повстанче, в бою не відступай!» На трибуну піднімається Провідник – молодий дужий хлоп з пикою істинного арійця, якого щойно відірвали від плуга. Делегат у першому ряду шепоче сусіду на вухо: – Ти читав у Інтернеті, що бабуся нашого Провідника того? – Якого? – Ну, того... не зовсім була українкою. – А ким же вона була? – Пишуть, жидівкою. – Аби не москалькою! Обидва щиро посміхаються від усвідомлення, як широко і по-еуропейськи вони мислять. Провідник обводить залю орлячим поглядом: – На повістці денній два нагальних питання. Перше – з ким ми будемо блокуватися на місцевих виборах. І друге, найголовніше – як зробити так, щоб українця навіть з першого погляду не можна було сплутати з москалем. З рядів долітає репліка: – Треба прийняти закон! – Який закон? – питає з трибуни Провідник. – Закон, щоб усі українці відрізнялися від москалів. В залі одразу починається гармидер. Пропозицій стільки, що ніхто нікого не чує. Провідник вичікує, поки не вщухне цунамі, а потім державотворчо подзюбує кілька разів пальцем по мікрофону. Настає тиша. – Панове, давайте по черзі. З місця піднімається сивовусий делегат у вишиванці, схожий на Левка Лук'яненка: – Треба, щоб усі українці носили вуса і вишиванки. Провідник задумливо чухає себе нігтем по безвусій губі. – Радикальне вирішення проблеми, – каже він. – І наочне. Але ідеологічно небезпечне. Наприклад, добродій Бандера не носив вусів. Якщо ми приймемо такий закон, діти в школі подумають, що він був москалем. Усі глибоко замислюються. Питання, що на перший погляд видавалося таким елементарним, постає перед авдиторією в усій грандіозності. Перед внутрішнім зором делегатів проносяться душі загиблих за волю героїв. Деякі – з вусами. Деякі – без вусів. Кілька – навіть у одностроях січових стрільців. Пролітають герої лисі, як Шевченко. І бородаті, як Михайло Грушевський. Ні з того, ні з сього поруч з видатними мертвяками під люстрою (вище за всіх!) пропливає навіть Юля Тимошенко в обнімку з бабою Параскою. Видатні видіння викликають у товариства приємні спогади, але мають одну загальну ваду – вони надзвичайно схожі на москалів. На трибуну тихими кроками видирається ще один делегат – теж безвусий, дуже схожий на колишнього секретаря КПУ по ідеології Леоніда Кравчука. Він м'якенько відтирає Провідника і примощується поруч з ним біля мікрофону. – Пропоную розглянути питання всебічно, – каже він. – З наукового погляду. Правди ніде діти – маємо те, що маємо: звичайний москаль дуже схожий на звичайного українця. У нього теж дві руки, дві ноги і одна голова. – Може, дві? – долинає репліка. – Ні, дві голови лише у москальского двоголового орла. А у самого москаля – одна. Окрім того, він, як і ми, теж належить до білої раси, що надзвичайно ускладнює наше з ним відрізнення. – Але всі москалі – угро-фіни! – реве хтось з задніх рядів. – Звичайно, угро-фіни, – продовжує а-ля Кравчук. – Але це ще гірше. Угорці – давно в Европі. І фіни – також. То виходить, що угро-фіни теж справжні еуропейці, хоча ми з цим, звичайно, не погоджуємося і ніколи не погодимося. З політичного погляду, я б навіть не акцентував увагу на угро-фінскості москалів, бо це може вилізти нам не на користь – як то кажуть, боком. Настає гнітюча тиша. Усі мовчать. Навіть Провідник, який хоче сказати щось дуже розумне, але у голову йому лізе лише одна, явно не оригінальна і до того ж недоречна думка: «Дмитро Донцов – видатний основоположник українського інтегрального націоналізму». Несподівано Провідника осяює ще й оригінальна думка – Донцов був москалем. То, виходить, що націоналізм нам також придумали москалі? Ця думка така страшна, що Провідник ледве не падає з трибуни. Його рятує юний свіжий голос з-під стіни. Це бере слово наймолодший делегат, що народився і виріс вже при незалежності і не знав москальського рабства – представник Спілки дуже національно-свідомої молоді. – Пане Провіднику! – натхненно починає він. – Давайте внесемо до парламенту пропозицію, щоб усі свідомі українці обов'язково вживлювали собі хвости і носили їх, як на публічних закладах, так і у приватній обстановці. Це надасть нам можливість відрізнитися не лише від москалів, але й від несвідомих українців, які не люблять свою Батьківщину! Кілька безкінечних митей заля мовчить, чи не знущається з них молодик? Може, це чергова підступна москальська провокація? Делегат-консерватор з вусами, як у Левка Лук'яненка, поважно прорікає: – Хвіст – не вихід. Добродій Бандера, як відомо, не носив хвоста. – Як не носив? – перебиває його кравчукоподібний делегат-ідеолог. – Ми не знаємо цього достеменно. Більшість фото Бандери зображують його лише до пояса, як на документи, або у повний зріст анфас у урочистій обстановці. Немає жодної світлини, де б цей наш найвизначніший герой знявся ззаду. Окрім того, більшу частину своєї героїчної діяльності добродій Бандера провів у підпіллі. Він міг носити у підпіллі хвоста, нікому його не показуючи, – наприклад, ховаючи у штани. – Але ж ми не будемо ховати свої хвости у штани?! – заволав хтось з найрадикальніших делегатів. – Кого нам боятися? – Нікого! – підтримали його. – Ми в своїй країні і можемо показувати свої хвости будь-де і кому схочемо! З'їзд потонув в океані оплесків. Зі стіни навіть впав один з дівочих вінків. Ледве не попадали і прапори, але їх вчасно підхопили. Сивоусий делегат під впливом загальної ейфорії змінює свою думку. Йому вже подобається ідея ходити з хвостом. «Це дуже націоналістично, – думає він. – Дуже свідомо. Вишию його хрестиком. Червоними та чорними нитками». А вголос запитує: – Це справді можливо – вживити собі хвоста, щоб не розставатися з ним ніколи? – Абсолютно, – заспокоює його юний автор пропозиції. – Ми живемо в час найфантастичніших технологій. Добродію Бандері про таке навіть не мріялось. Будете ходити зі своїм хвостом усюди. Навіть, страшно подумати, до клозети. Наступні три години промайнули, як одна мить в обговорення питання про довжину хвоста, його товщину та ступінь волохатості. Пану Провіднику постановили вживити два хвости одразу – один, як усім, а другий замість булави – на відзнаку його високого суспільного статусу. Фінансувати кампанію охвостіння вирішили з державного бюджету, вимагаючи внесення окремої статті до Закону про розбудову нації. Всі так захопилися новою ідеєю, що навіть забули обговорити ще одну – з ким блокуватися на місцевих виборах? А коли згадали, то вирішили, що вона втратила актуальність. Бо з хвостами ні з ким блокуватися вже не треба – перемога і так у кишені. І лише під вечір після смачного обіду з ковбасами та співами все товариство вирушило на екскурсію до зоопарку. Відвідали павільйон зі слоном, який здох нещодавно, готуючись до 20-ї річниці незалежності. Помилувалися на рожевих фламінго і гривастих левів. Але найбільше зацікавлення викликав вольєр з мавпами. Мавпихи та мавпенята стрибали по клітці, верещали, а один солідний впевнений у собі мавпун мовчки з почуттям високої гідності шляхетно висів на хвості і злегка погойдувався. Затримавшись на ньому орлиним поглядом, Провідник відчув щось невловимо близьке і зрозуміле. «Наскільки ж вони схожі на нас, – подумав він, – на справжніх людей. А от на москалів – ані трішечки!» Олесь Бузина | |
| tango 11 липня 2010, 15:11 IP: 77.121.37.xxx | Рейтинг: 1 |
| Калімахо! На жаль, Ви помиляєтесь! Раб не може бути лідером партії. А Фаріон - один з лідерів ВО СВОБОДА. І кому як не Вам про це знати. http://www.svoboda.org.ua/pro_partiyu/lidery/iryna_farion/ Лідер-провокатор? Щось не дуже схоже на правду! Висновок робимо самі. | |
| Richard Machowicz 11 липня 2010, 15:26 IP: 194.9.36.xxx | Рейтинг: 0 |
| Oleksa, ты меня в гости пустил?)) я здесь вообще-то со спецзаданием..) и разве можно назвать украинцем человека, владеющего своим "родным" языком хуже, чем молотком? (см. ваш "кодекс украинця"))) А на Соловках вас никто не ждет - СЛОН давно расформирован, теперь там музей-монастырь, как и было раньше. кто такие "укры" - вообще знать не знаю) | |
тато 11 липня 2010, 16:36 IP: 94.178.250.xxx | Рейтинг: 0 |
| Richard Machowicz А признайся, друзяко, руки так і чешуться – аби кого поохороняти… Ото би старі порядки вернулися – ти би без роботи не залишився. Га, РІЧАРДЕ) | |
| тато 11 липня 2010, 16:37 IP: 94.178.250.xxx | Рейтинг: 0 |
| nadar А ти все паскудиш… Чекай, спіймаю на вулиці – відшльопаю нЕслуха і в куточок поставлю… на горох))) | |
| Richard Machowicz 11 липня 2010, 16:41 IP: 194.9.36.xxx | Рейтинг: 0 |
| тато сто лет вы мне впали)) своих секретных миссий хватает и так.... | |
| тато 11 липня 2010, 16:47 IP: 94.178.252.xxx | Рейтинг: 0 |
| Richard Machowicz це не моє звичайно діло... та все ж - вас на марс ще не відправляють... місссіонєр)))) | |
| Richard Machowicz 11 липня 2010, 16:52 IP: 194.9.36.xxx | Рейтинг: 0 |
| ты ж не забывай: мое задание - поиски самого смертоносного, самого современного, самого точного в мире оружия! | |
| тато 11 липня 2010, 17:19 IP: 95.132.17.xxx | Рейтинг: 0 |
| Richard Machowicz прощавай зброє... читай класиків) | |
| kalimaha 11 липня 2010, 18:36 IP: 95.132.17.xxx | Рейтинг: 0 |
| tango Вільна людина є людина, яка вміє жити з вільними людьми, навіть якщо вони - рабовласники. Почувати себе вільним в оточенні рабів неважко й рабові. | |
| ВОЛЯ 13 липня 2010, 08:31 IP: 78.137.23.xxx | Рейтинг: 1 |
| "Не читав, але засуджую" - крилатий вислів радянських часів стосовно творчості Солженіціна. Першоджерело відсутнє. Інформація взята з якогось російськомовного, отже ворожого до України сайта більш ніж через місяць після події. Та навіть в ній ідеться про тих, хто НЕ ХОЧЕ ЗНАТИ українську мову. На українській землі, в українській державі. Ще в 2004 році покійний Іллєнко стверджував про окупацію українського інформаційного простору. Досі ніхто не зміг це заперечити. Канівський сайт не виключення. Отже, хто може думати - думайте, робіть висновки. Стосовно провокаторів. На мою думку провокатор не той, хто захищає свій народ, свою мову, свою культуру, а той, хто цю боротьбу оббріхує, перекручує, висміює, той хто принижує автохонне населення. Насамкінець декілька фраз з книги Лариси Масенко "Нариси з соціолінгвістики" (Києво-Могилянська академія, 2010): "Щоб розлучитися з Росією, мало відокремитися від неї державним кордоном. Не менш важливо відділити українську культуру від російської в свідомості русифікованого населення. Як показує досвід інших народів, запорукою утвердження і зміцнення Української держави може бути лише шлях мовно-культурного самоствердження. Лише захистивши в своїй державі українську мову й створену на її основі культуру від потужного впливу колишньої метрополії, українцям вдасться здолати наслідки тривалої асиміляції й реалізувати своє право на національну самобутність, а відтак сформуватись у модерну політичну націю." | |
axez 15 липня 2010, 02:08 IP: 95.132.103.xxx | Рейтинг: 0 |
| а таких как это фарион надо стерилизовать шоб такие моральне уроды не плодились | |
| axez 15 липня 2010, 02:09 IP: 95.132.103.xxx | Рейтинг: 0 |
| этой бабе явно длинного толстого хера не хватает, вот и бесится ))) | |
| ВОЛЯ 15 липня 2010, 08:13 IP: 78.137.23.xxx | Рейтинг: 0 |
| Скільки злоби, скільки людиноненависті. От вже кого потрібно лікувати, так це axez. | |
mailk 15 липня 2010, 08:21 IP: 84.228.130.xxx | Рейтинг: 0 |
| просто бешенная сучка. | |
WayBe 15 липня 2010, 09:08 IP: 94.179.161.xxx | Рейтинг: 0 |
| Ну просто какая-то АССИМИЛЯЦИЯ кругом | |
| axez 15 липня 2010, 09:16 IP: 95.132.103.xxx | Рейтинг: 0 |
| МІША - це КАТАСТРОФА! | |
| Олекса 15 липня 2010, 09:32 IP: 94.153.224.xxx | Рейтинг: 0 |
| Та нашої правди силу вже не зупинити ! Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою, злою кров’ю Волю окропіте! Т.Г. Шевченко Московити, яничари туману нагнали, Зомбували українців, міфами приспали. Свіжий вітер рве туман той, міфи розганяє, ‚‚Прокидайтесь! Протріть очі, до людей гукає. Обдурили, обікрали, готують кайдани Синам твоїм, Україно, новітнії пани. Вгодувались, розжиріли на твоєму горі, Що їм ненька Україна? Все в них є в коморі. Тільки совісти, у клятих і правди немає. Об’єднуйтесь, українці!‘‘ Вітер закликає. Піднялася, знахабніла імперська сволота, Знову хоче нас загнати до свого болота, Очорнити, оббрехати, себе відбілити... Та нашої Правди силу вже не зупинити! Розправляє свої крила на всю Україну Дух козацький, дух «Свободи» — лицарського чину! І як би там не сичало, гадюччя погане, Для нас, браття українці, день світлий настане. Василь Тертичний м.Канів | |
| Олекса 18 липня 2010, 22:55 IP: 78.137.22.xxx | Рейтинг: 0 |
 Ірина Фаріон: СИЛЬНОЮ ЖІНКОЮ БУТИ НЕСКЛАДНО. ЦЕ – НОРМАЛЬНО. - Вас вважають сильною жінкою. А чи завжди Ви були такою? Василь Стус казав м’яти себе, як глину, поки не станеш твердю. Суть життя полягає в тому, щоб себе створити. Хоч цього змалку я ще не усвідомлювала, однак завдання перед собою ставила. Взагалі, найкращі завдання – власні. Впливали на мене кілька чинників. Перше: література, яку я читала. Була вона або історична, або біографічна. Така, де менше вигадки, менше інтерпретації письменника, а більше фактів, які його зобов’язують до правди. Письменники люблять дурного понавигадувати. Через художню літературу вимальовувалися ідеали. Скажімо, пам’ятаю з малого мальства ідеал Марії Заньковецької. Мене дуже цікавив театр корифеїв, я переймалася тим, як їхні театральні трупи межи собою сварилися: Старицький, Кропивницький, Тобілевичі... Другий чинник – це реальність. Досі пам’ятаю епізод. Був це перший клас. Я вийшла до коридору з’їсти мандаринку. Щойно почистила, як мені цю мандаринку вибили з рук. І мандаринка полетіла не до мого шлунка, а в протилежному напрямку. Я застановилася над тим, що треба все зробити для того, щоб я з’їла цю мандаринку. Бо це – моя мандаринка. Якщо я сама себе не захищу, то чи матиму те, що хочу ? І третє. Я свідомо формувала характер, маючи за ідеал людину, яка володіє двома визначальними рисами, - сила волі і незалежність. Чомусь інші риси характеру мене цікавили менше. Такі речі, як чесність, відповідальність, совість і доброта були самоочевидні. А от формування сили волі і незалежности, зрозуміла я, потребують серйозної праці над собою. Є доступний метод формувати сили волі. Хочеш з’їсти хліб на ніч – нема чого. Ти ж знаєш, наслідки можуть бути погані – потім треба буде бігати навколо хати. Змалку було усвідомлення: аби чогось досягнути, треба багато в чому собі відмовити. Життя – це не суцільна насолода, це зусилля над собою. Я бачила, як тяжко гарував мій тато, а мама все про нього казала – ніч виганяє, ніч приганяє. Тато прокидався о шостій зранку і приходив опівночі. Я бачила його спрацьовані руки – майже граблі. Я бачила, як натхненно і закохано працювала моя мама в бібліотеці. Ще був приклад діда. Він неймовірно красиво столярував. Це все творилося в атмосфері, цілком протилежній до суспільної: родинна релігійність, правдивість і незнищенна українська затятість, на противагу до комуністично-совкового смороду зовнішнього світу. Моя родина вибудовувала в мені ні від кого не залежний внутрішній світ самодостатньої і самочинної людини. Зовнішнє стало способом його поборювання. Ось так мені і формувалося. Знаю, замало бути геніяльним чи талановитим – треба ще мати характер. Геніяльним був Гоголь. З його геніяльности маємо трагікомедію в українській культурі. Тому що Гоголь, чи радше Ґоґаль - це найбільша духовна поразка України після переяславської ради. Тож якщо не буде характеру – не буде досягнень, а понад то – духовного лідерства. - Чи відразу Ви вибрали свій фах? Була, ймовірно, глибинна мотивація вибору, яку тоді сповна не усвідомлювала. А вона в людині вигойдується, як магма в землі, і рано чи пізно вибухне вулканом. Тяжіння до слова у мені сиділо завжди. Пам’ятаю, в дитинстві до мене збігалися діти з нашої округи, і я, маленька дівчинка, розповідала їм всілякі історії: переповідала казки, книжки, що читала. Вони уважно слухали. А ще я бавилася у школу чи бібліотеку… …Перший рік я вступала на українську філологію, не усвідомлюючи насправді, що це таке. Якщо б тоді знала, який містичний фах обираю (а радше - він обирає мене), то не засмучувалася б своєю поразкою у недібраний пів бал. Ніщо так не навчає, як поразка. Це було благословенне випробування, за яке дякую Господові. Після того подумувала про філософський факультет. Правда, він відпав дуже швидко, бо треба було їхати до Києва, а це ж російськомовне місто, чого я категорично не сприймала і не сприймаю. По-друге – треба було жити в гуртожитку, а це взагалі – катастрофа – колективістсько-комунальний спосіб життя. Я завжди була самотнім вовком із дуже обмеженим колом друзів. - Чи важко бути сильною жінкою? Сильною жінкою бути нескладно – це нормально. Це – як природа – людина її ніколи не здолає. Як не здолає примітивне суспільство сильної особистости. І зовсім не важить: жінка це чи чоловік. Головне – які маєш цілі у житті. Якщо хочеш бути сильною – то нею будеш. Не хочеш, будеш такою, якою себе зліпиш. І не треба ремствувати на зовнішній світ. Він відносний – як межа між Життям і Смертю. Абсолютні лише наші думки у кожну приречену мить життя. Добре, що є чоловіки, які мають усвідомлення, що сильна жінка - це не ведмідь з барлоги, а людина, яка хоче панувати над собою. - Ви спілкуєтеся з такими чоловіками? Таке спілкування називається Любов’ю, а отже, Творенням і бурхливим Життям. Це навзаєм заряджання, пізнавання і насичення. Це змагання у конкурсі: "Станьте ще кращі, сильніші і любовніші…" - Ваша донька – ніжна і ласкава Софія – хто вона для вас? Подруга? Діти – вершина щастя, бо є плодом любови і дивом творіння. І не лише материнське це щастя, а батьківське також. Особлива насолода в тому, що маємо можливість народити собі не просто дитинку, а колежанку..., що і сталося у моєму житті. Річ у тім, що я не з тих мамів, що люблять забавлятися з немовлятками… Я завжди питала у друзів, коли настає такий період, аби дитина переставала безпричинно плакати. Софійка - мій світоглядовий однодумець, моя найглибша і найвірніша подруга, а часом ми з нею навіть міняємося ролями: вона мама, а я доця. Часто запитую у неї, чи я чемна мама… Я з нею ділюся своїми секретами, можливо, навіть більше, ніж вона зі мною, – бо у мене на разі більше зварйованих життєвих історій. - А за що можете "посіпатися"? Коли вона довго сидить за комп’ютером. Але навіть тоді – це світлячок із крильцями. - Чи потрібне Вам натхнення, аби працювати? Ні. Натхнення – це насправді стан щоденної вилюбленої і рідної, а не рутинної роботи. Любов натхнення не потребує – вона сама ним є. Тому головне, робити те, що любиш. Найбільше, чого потребую – щоб інші, хоч і потрібні справи, не так навально виривали мене з моїх наукових планів. Я зараз у 14-17 столітті. Моя проблема – дослідити мовну свідомість того часу. Там відповіді на наші теперішні ментально-суспільні проблеми. Без мовної свідомости нема етнічної свідомости, а без неї – нема держави. Не буде сильної держави, якщо не буде сильних індивідуальностей. І от якщо через такі речі пізнаєш сильні індивідуальності – це класно. Це, власне, те, що заряджає. - Чи Ви шкодували за чимось? Ніколи. Що минуло змінити неможливо, як неможливо змінити вчорашньої погоди. Життя – це та мить, що зараз. І якщо Ти не наповнив її мудро, чесно і глибоко – то будеш мати дурне завтра. Нема часу тужити за вчорашній днем. - Чи Ви задоволені всім, що маєте в житті? Щодня чимось не задоволена, тому й рухаюсь за покликом переконань і серця. | |
SKI 19 липня 2010, 03:18 IP: 69.165.147.xxx | Рейтинг: 0 |
| Oleksa, глина - це не те, що в тебе в штанах, скiльки її не мни вона твердiшою не стане... | |
| Олекса 19 липня 2010, 11:05 IP: 78.137.22.xxx | Рейтинг: 0 |
| ЗНАЮ ТОЧНО – САМЕ ЗА ТАКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ВОРОГИ УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ РОБЛЯТЬ „ТРАВЛЮ” Ірини Фаріон !!! ...... у переповненому залі Львівської філармонії відомий мовознавець, кандидат філологічних наук, доцент Львівської Політехніки, член Політради ВО "Свобода" Ірина ФАРІОН презентувала свою нову монографію "МОВНА НОРМА: ЗНИЩЕННЯ, ПОШУК, ВІДНОВА" (або як говорять політики). Презентація перетворилася у найсправжнісіньке театралізоване дійство за участю студентського театру «Коробка» Львівського Національного університету ім. Івана Франка. Юні актори, одягнені у чорно-білий одяг, відтворили на сцені Знищення, Пошук та Віднову української мови. Звучала камерна музика. На екрані висвітлювалися плакати на захист рідної мови, які намалювали студенти. Ірина Фаріон зізналася, що ніколи не ставила собі за мету написати книгу з культури мовлення. «Стимулом для мене стали пленарні засідання і висловлювання наших політиків. Я вирішила поставити запитання не просто, як говорити правильно, а чому ми говоримо саме так. Простежила розвиток мови впродовж 100 років і побачила, що мовна норма зазнала неймовірних мутацій, політики втрутилися у структуру мови і тепер мають спокутувати свою провину". Мовознавець наголосила, що сьогодні українці розмовляють не українською мовою, а радянською: "Це книжка про те, як звільнитися від радянської мови. Прізвищ тут немає, бо я не ставила за мету когось образити". З виступу Ірини ФАРІОН "Знищення. Пошук. Віднова. Це не просто три лексеми, це етапи життя людини, нації, держави. Але тільки тієї людини, нації, держави, що хоче бути собою всупереч власній внутрішній драмі та всупереч чужим зовнішнім обставинам. Для українців зовнішні обставини - це не лише досьогоднішня російська окупація, але і власна, вихована колоніяльним режимом влада. Україна зосталася собою не завдяки владі - чи то своїй, чи то чужій, а всупереч їй. У цьому її феномен і незнищенна внутрішня сила, що називається мовою, традицією та культурою». «ВОНА нашої влади каже: "Вони хочють коньчіти уряд". Вона його, по-моєму, сама "коньчіла": ні міністра фінансів, ні міністра оборони, ні міністра транспорту. САМА працює - попелюшка наша, старається, щоб "євра двацать двінацать" було і "кровль над головою" після повені у кожного. .. І це все ВОНА робить, тримаючи "в клюві вітку миру" над "ручєйкамі, що злилися в адне море" її партії. І якесь Патап у Львові видає це за особливий ораторський дар. Направду, з Україною не в серці, а в іншому органі, що також на с розпочинається. Суржик у вишиванці - це гірше, ніж християнин у ярмулці. ВІН нашої влади весь час каже "слідуюче" і має особливі проблеми з "відношенням до уряду", хоч переконаний, що ВІН "самий демократичний", отож, треба подякувати ЙОГО за це, як Він нещодавно "подякував лікарів". ВОНО нашої влади ким тільки не було: і міністром економіки Криму, і міністром закордонних справ, і головою Верховної Ради, і головою Нацбанку, але каже, що йому "це не представляється можливим вирішити". Може, тому, що "на багатонаціональній Буковині" забув про моноетнічність української нації? ТІЛЬКИ ВІН звертається на зустрічі до українців "Ей, дядьку!". ТІЛЬКИ ВІН як найяскравіший кучміст передирає з англійської поганою українською статтю чужого автора і підписує її ТІЛЬКИ своїм прізвищем. Тільки не його це час, на щастя, сьогодні. ТОЙ, ЩО ВСІХ ЧУЄ, - насправді погано бачить, бо каже, що ми козли, а в Тернополі - динозаври, а хто їде до Донецька, тому "памперси потрібні"... То хай він приїде до Тернополя. Там йому динозаври дещо повідкушують, а мо' він відразу зімліє, як колись у Франківську... ВОНИ мають таку мову. Саме Вони п'ятеро відмовились від дебатів. Чи не тому, що Мова свідчитиме проти них, а Вони явно переоцінюють свою роль у житті України. Тому ВОНИ - не Україна, а наслідок її тривалого вбивання від 1654 року». Не про їхню мову (це нецікаво!!!), а про причини такої мови моя праця. Знищений правопис 1929 року, а отже, фонетико-морфологічна система мови, і ухвалений 1933 року (автор "єврей з походження, росіянин культурою" Наум Каганович) повів мову московським шляхом. Принаймні відкриймо це для себе, знаймо про це. Правда зробить нас вільними і незалежними. Радянські словники стали кодифікаторами псевдонорми. В одинадця-титомовому СУМІ читаємо, що нашими є слова баловство, бувший, відкритка, відношення, діючий, заключний, знаходитися, клятва, стакан, яд, язва..., а в українсько-російському словнику за 1953-1963 роки знаходимо ще вишуканішу "українську" лексику: тряпка, уборщиця, утюг, чердак, ябеда, тоскувати, требувати... Водночас творено списки заборонених слів, на зразок світлина, підсоння, косина, славень, про-зірка, долішній, горішній, осоння, південний, заглада, змаг, робітня. Словники стали головним знаряддям боротьби з самою мовою. Заборонено питому термінологію, а отже, галузеві словники, з мовознавства, математики, фізики, хемії, медицини, географії, зоології, біології, права, технічних та гуманітарних наук тощо. Інакше - всіх сфер наукового і суспільного життя нації. Ось чому базарна перекупка псев-доукраїнської політики Інна Гєрмановна Багасловская кривословить в етерах про неможливість українською мовою висловлювати наукові поняття. Вони, ці дикуни й окупанти, робили все можливе, аби так насправді сталося. І не тільки через знищені словники спотворювали мову, а репресовували і вистрілювали інтелектуальний мовознавчий і весь гуманітарний провід нації. За один хіба 1933 рік, як звітував міністр освіти В. Затон-ський, було репресовано 1649 українських науковців-"націоналістів", головно фахівців з української мови та історії. А на цьому тлі запроданці і пристосуванці писали статті з промовистими назвами: "Націоналістична небезпека на мовному фронті й боротьба проти неї", "Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті", "Націоналістичні перекручення в питаннях українського словотвору", "Націоналізм в етимології", "Націоналістичне шкідництво в синтаксисі української літературної мови . А також урядові постанови: "Постанова Народного Комісара Освіти УСРР від 5-го вересня 1933 р.: до видання нового українського правопису", "Резолюція Комісії НКО в справі перевірки роботи на мовному фронті", "Резолюція Комісії НКО для перевірки роботи на мовному фронті в питаннях термінології", "Резолюція Комісії НКО для перевірки роботи на мовному фронті в справі граматичній". Як наслідок приписів у цих одіозних постановах сьогодні маємо синтаксичні дивогляди "стрічку перерізано Литвином" (гак ніби ножиць не було), "підписано членами Нашої України" (там членів щоразу менше - то до Яценюка кинулися, то до Януковича), "затверджено головою" (дерев'яна голова - все витримає). А один горе-видавець у Львові навіть від мене вимагав, аби я у книжці своїй написала "рекомендовано вченою радою", бо його радянські мізки не сприймають форми "вчена рада рекомендувала". Ну то я його послала вчити питому українську мову, а верстку винесла з видавництва. На щастя, мова, за Ю. Шевельовим, - це чортячо небезпечний свідок історії. Вона духова за своєю природою, тому містить у надрах найнебезпечнішу Українську Правду: нашу окремішність, чи ідентичність. Я намагалася зазирнути у ці надра. Там ми, неповторні і незнищенні". Не говорімо, як вони. (З книги Ірини Фаріон) Не попав на засідання - не потрапив на засідання Не хватає нам грошей – не вистачає нам грошей Поступила пропозиція - надійшла пропозиція Я рахую, що - вважаю, що Знаходитися на колегії – перебувати на колегії Прийняти за основу - взяти за основу П'яти чоловік - п'ятьох (п'яти) осіб Дане питання це (таке) питання Бувшого простору колишнього простору Заключити угоду — укласти угоду Виключно за кошти - тільки (лише) за кошти Люба зміна - будь-яка зміна |
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій,
оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
| Сторінки коментарів: |
 | Нові теми: |
Втрата чоловіка, служба в ЗСУ і материнство: історія бойової медикині Каріни Білик
Росія запускає тисячі ІПСО для дискредитації топпосадовців та ЗСУ, – керівник кібербезпеки СБУ Вітюк
СБУ обіграла російські спецслужби по всіх ключових напрямках, - Василь Малюк
JCfUZQsq
JCfUZQsq
JCfUZQsq
JCfUZQsq
JCfUZQsq
JCfUZQsq
JCfUZQsq
Популярні за тиждень:
Втрата чоловіка, служба в ЗСУ і материнство: історія бойової медикині Каріни Білик [0]
Активні оголошення:
Продам
Куплю
Робота
Послуги
Продается дом
Здам квартиру
Послуги
Міняю
Оголошення
Розділи новин:
З блогів
Міські новини
Регіональні новини
Цікавинка
Влада
Податкова
Спорт
Шевченко
Історія
Кримінал
Спортивні новини
Новини
Анонси
Районні новини
Новини району
Вибори
Політика
Флейм
Віка
Космос
www.kaniv.net
Video
Розповіді
Видання
Міські новини, екологія
Нещасний випадок
Статистика
Мистецтво
Долі людські
Транспорт
Війна
Політика, канів
Цікавинка регіональна
Історія, Свято
Обговорення
Дніпрова зірка
Бизнес
Історія, політика
Сміх тай годі!
Наука
Пожежа
Криминал
демократія і авторитаризм
права людини
Обхохочешься блин
Карти
Розваги
Милосердя
Обласні новини
Недільна школа
Міські новини, КУКіМ
Міські новини, зустріч з міським головою
Пенсійний фонд
Новини ринку
Екологія
Торренты
Канівщина,затримано, крадій, ліс
Центр Молодіжних Ініціатив
Телекомунікації
Бізнес
чат, чам
фото
| Травень | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
