Казочка "Чому чарівник Троха Троха не одружився"

Жив-Був чарівник Бонус, чия чарівна паличка усього давала трохи більше, чим у неї просили.

 Змахне чарівник чарівною паличкою й скаже: "Бажаю ляльку!" - і в нього з'являється лялька й набір іграшкового одягу для неї.

 Змахне чарівник чарівною паличкою й скаже: "Бажаю морозива!" - і в нього з'являється морозиво й в окремій вазочці шоколад і терточка. Захоче чарівник - з'їсть шоколадку прямо так, захоче - потре на терточці й посипле тертим шоколадом морозиво. Тертий шоколад з морозивом набагато смачніше, чим без морозива, і морозиво смачніше з тертим шоколадом.

Згодом чарівник так зріднився зі своєю чарівною паличкою, що словами "і ще трохи трохи" закінчував усе, що говорив, навіть якщо це не було заклинання. За це його прозвали Чарівник Трохи Трохи. Навіть його мама забула, що його звуть Бонус. Не було жодної людини, яка б наважилася в жарт назвати його "Трохи Трохи Чарівник". Хоча багатьом хотілося, але усі пам'ятали, як одного разу Трохи Трохи покарав злого чаклуна, який образив кішку Троха Троха.

 Чаклун дуже хотів попити чаю й перетворив чужу білу кішечку в електричний чайник. Трохи Трохи перетворив чайник назад у білу кішечку, яка стала трохи трохи більше, чим до життя чайником. Чаклуна ж Чарівник Троха Троха перетворив у торговця автомобілями. Чаклун не тільки зовсім втратив уміння чаклувати, але був змушений продавати одночасно звичайні автомобілі й трохи - іграшкові машинки. А це набагато важче, чим продавати машинки окремо, автомобілі окремо.

 Одного разу Чарівник Трохи Трохи полюбив гарну - гарну дівчину, а дівчина полюбила Троха Троха. Але з першого ж разу їм трішки трішки заважало те, що завжди допомагало чарівникові. "Ти мене любиш?" - запитала дівчина (дівчата запитують "ти мене любиш" у того, про кого вони точно знають, що він їх любить). "Я люблю тебе й ще трішки трішки!" - відповів чарівник. Здивувався тому, що вимовив і поправився: "Я тебе люблю й ще трішки трішки!"

 Він знову здивувався, а дівчина сказала: "Любий, ну яке може бути "ще трішки трішки", якщо любиш?"

 "Я буду вірний тобі завжди й ще трішки трішки", - радісно відповів чарівник, але відразу зрозумів, що сказав дурість. Завжди на те й завжди, що воно назавжди, і ніякого "ще трохи" бути не може. І всі слова про любов, які говорив чарівник, виявлялися трохи дурними, тому що любов найбільше , навіть якщо до цього всього додати ще трішки трішки.

 "Ти можеш стати просто людиною, без усякого, навіть трохи, чарівництва?" - запитала дівчина.

 "Можна я подумаю трошечки й ще трішки трішки?" - відповів Троха.

 "Можна, - смутно відповіла дівчина. - Приходь, коли додумаєшся".

 Пройшло вже багато років, а Чарівник Трохи Трохи усе ще думає. Він вже давно забув, як звуть дівчину, яку любив. Він знає, що без цієї дівчини усе - ніщо, і не трішки трішки ніщо, а просто ніщо й зайве, але боїться розстатися із зайвим. А хто боїться втратити зайве, втрачає єдиного, без кого не може прожити.

священик Яков Кротов