Останні громадські слухання, які відбулися 24 липня в м. Каневі з приводу будівництва в місті зернового терміналу закінчились явною перемогою прихильників будівництва. Переважна більшість присутніх висловилась «за» будівництво. Це є протилежний результат до попередніх слухань, лейтмотив яких був «НІ промисловому будівництву в Каневі». Зрозуміло, що Нібулон та їх прихильники зуміли в цей раз мобілізуватись і результат голосування говорить сам за себе. В той же час, слухання залишили вкрай неприємні враження, посіяли тривогу в душах багатьох учасників і є багато сумнівів говорити про якусь перемогу – як для Нібулону, тим більше для канівчан.
Ціль виправдовує засоби?
«Артпідготовка» до події, стиль та форма проведення цих слухань нагадує кращі зразки радянських часів та чорного піару українських політичних виборів. Спочатку місцева та обласна преса надала слово виключно прихильникам «Нібулону» - серія публікацій розвіювала всі аргументи опонентів будівництва, чітко лобіюючи основний месидж піар - компанії – «Нібулон – це прогрес та розвиток». До слухань добре підготувались, - основна маса в залі була дійсно «мобілізована». Достатньо було вийти до мікрофону представнику опонентів будівництва, як з залу починались вигуки та коментарі, яким важко підібрати відповідні епітети. «Козли», «гнилая интелегенция», «хватит умничать», «закрой рот», «пошел отсюда» - ці та подібні репліки говорять самі за себе і за те, яка публіка в своїй більшості зібралась в залі. Знайома підприємець – жителька Канева, яка сиділа поруч, відчувала очевидну незручність ситуації і сама дивувалась дійству, яке відбувалось. Хітом цькування «инакомыслящих» стало питання «а ти звідки?». Якщо з Києва, їдь собі до свого Києва і нічого тобі тут робити чи говорити, голосують тільки місцеві.
Найбільше питань, звичайно, до ведучого – Тимошенко Ю. Г. Замість того, щоб утихомирювати «активістів», він, навпаки, їм підігравав – його репліки до опонентів «питання не по суті», «виключіть мікрофон», «ставимо на голосування», «регламент вичерпаний» і т.п. віддавали настільки відкритою та наївною упередженістю, що ні про яку демократичність чи хоча б зовнішню коректність слухань мова не йшла.
В результаті таких дій головні опоненти ображені вийшли з зали ще задовго до кінця слухань. Наслідками такого стилю ведення зборів маємо
Глибоку недовіру до результатів голосування зібрання та його ініціаторів від будь-якого прогресивно мислячого громадянина міста і України
Несправедливо та публічно ображених відомих громадян міста
Відповідно, зачеплені честь та гідність багатьох канівчан, киян – всіх не байдужих до долі міста та до питань розвитку громадянського суспільства
«Ціль виправдовує засоби» - класичний та перевірений метод українських реалій, але в данному випадку, здається, ініціатори явно перегнули палку. До вищесказаного, варто додати що сама законність цих слухань під сумнівом, - відповідно до закону про громадські слухання, їх ініціатори повинні були повідомити громаду в місцевій пресі за 7 днів до початку слухань, а не за 2 чи 3, як це було в даному випадку. Інші деталі, обурення канівчан цими слуханнями та коментарі щодо «методів» – див. www.kaniv.net
Суть конфлікту
Але повернемось до суті конфлікту – адже ясно, що форма провокацій дуже часто зручна для ініціаторів подібних зібрань, щоб приховати суть питання і швидше добитись своєї мети. За цими слуханнями можуть бути чергові, потім ще одні і т.д. – в Україні нам є в кого вчитись, і наша псевдо-демократія дійсно не має меж.
Тому потрібно розібратись по-суті – чи вигідне це будівництво громаді, чи ні. Якщо вигідне, то в чому саме, як це вписується в загальну перспективу розвитку міста. А те, що це є конфлікт інтересів, - причому який виходить далеко за межі Канева, - сумнівів не виникає.
Суть - на поверхні і вона не є складною.
Лідер вітчизняної зернопереробки, слідуючи своїй стратегії покриття території України зерновими терміналами через кожні х00 кілометрів, вибирає місто Канів для чергового терміналу. Канів – може бути стратегічним активом компанії. На відміну від степових терміналів, в Каневі є Дніпро – транспортна артерія, звідки зерно Київщини та Черкащини може йти прямо в Чорне море і далі на експорт. Отже – міст, який зв’язує лівий та правий береги Дніпра, готовий фарватер, підведені комунікації (в тому числі залізна дорога), дешева та кваліфікована місцева робоча сила. До того ж, - закинута роками саме в «тому» потрібному місці промислова площадка, за яку неважко домовитись з її власниками. Все просто класно - бери й будуй.
З іншого боку, - ця колишня, з радянських часів пром. площадка входить в охоронну територію Канівського природного заповідника. Заборона будь-якого промислового будівництва підкріплена 2-ма указами колишніх президентів України. Місто Т.Г. Шевченка є символом та духовною скарбницею українства, тому промисловий термінал та потоки барж майже навпроти Тарасової гори можуть сподобатись хіба що любителям авангардних сцен, але не добропорядному українцю, який шанує традиції. Крім того, місто роками «настроюється» на розвиток туризму, як пріоритетного напрямку – хоча правда, що нічого в цьому напрямку не робить.
Отже, одна сторона інтересів -
Вітчизняний промисловий гігант, очолюваний паном О.О. Вадатурським - одним з найбільш шанованих господарників України. За свої досягнення в 2007 р. отримав Героя України.
Корпоративні власники закинутої пром. Зони – Дніпробуд та інші. Їм вигідно швидше та за пристойну ціну продати своє нікому не потрібне майно та землю.
Деякі місцеві депутати, активісти та підприємці, які не проти отримати свої дивіденди від входження великої компанії.
Інша сторона інтересів -
Громадяни міста, які потерпають від екологічних наслідків діяльності вже двох наявних місцевих промислових лідерів національного масштабу - «Укршампіньон» та «Кура ряба». Поява третього промислового об’єкту в їхньому розумінні навряд чи покращить екологічну ситуацію.
Культурологічні та природоохоронні заклади, які дбають за гармонійний та екологічний розвиток навколо двох головних установ – Шевченківського музею та Канівського природного заповідника. Завважте, - обох з національним статусом.
Всі прихильники, установи та підприємці туристичного розвитку регіону, - для них поява промислового об’єкту є певною та очевидною загрозою.
Багато культурних діячів та депутатів всеукраїнського масштабу, для яких місто Шевченка багато значить – як зі справжніх щирих почуттів, так і з кон’юнктурних міркувань.
Вже з такого розкладу видно, що –
а) противників будівництва мало б бути значно більше – колишні працівники Дніпробуду та десяток активістів, готових «віддатися» любому інвестору не можуть представляти 26-тисячне місто та всеукраїнську громаду на подібних слуханнях
б) враховуючи потенціал «Нібулону» дискусія мала б йти в площині «яким чином входження великого інвестора відповідає інтересам розвитку міста та району».
Насправді, цього не відбулося.
Аргументи тих, хто «проти» і тих, хто «за»
Від самого початку дискусія йде переважно в «екологічній» та «законодавчій» площинах. Екологічна тема підняла аргументи та контр-аргументи відносно алергії, відходів, шуму, інших видів забруднень і, зрештою, зовнішнього вигляду.
Законодавча тема апелювала до попередніх та існуючих законів та розпоряджень щодо можливості будівництва саме в цьому місці.
Однак, постановки питання у вказаному вище контексті, - «яким чином та наскільки… відповідає інтересам міста», де-факто, не було. Тому що не можна вважати створення 120 робочих місць та абсолютно незрозумілі в кількісному та якісному вираженнях наміри інвестора щодо соціального та інших розвитків – відповіддю на це запитання.
Таким чином, супротивники будівництва, педалюючи «екологічну» тему значно полегшили вироблення контр-аргументації менеджерам Нібулону. Дуже сумніваюсь, що це було зроблено свідомо, - скоріше просто з причини недостатньої інформації та через сумний досвід з «шампіньонами та курми».
Насправді, екологічність, сучасність, відповідність сучасним нормам по ландшафтному дизайну тощо – в мене особисто не викликає сумнівів. Дискусія в цій площині після двох слухань вичерпана і не потрібно більше на це витрачати багато часу. Тим більше, проекту ще немає і тим більше, що старі промислові розвалини на тому місці ніскільки не кращі.
Зовсім інші почуття та міркування викликає теза Нібулону - «ми – це розвиток». Тим більше в Канівському контексті.
Стратегічним планом розвитку Канева від 2005 року саме Туризм визначено як пріоритет №1. Цей напрямок, підтверджений, до речі, вже планами до 2015 року, є ключовим і для районної адміністрації. Місцева влада в черговий раз заявила про це на 2-ох конференціях 10-11 червня цього року, які об’єднали теми туризму, інфраструктури та сталого розвитку, та в яких прийняли участь багато українських та закордонних гостей. В результаті, учасники приймають ряд рішень з прискорення розвитку, зафіксованих в Меморандумі – зокрема, про створення Туристичної Асоціації регіону та про створення стратегії з розвитку туризму (відсутня на даний момент). Все це – разом та у взаємодії з владними структурами.
На сьогодні Асоціація створена, прийнято рішення по створенню спільної робочої групи (Міськвиконком, РДА, Асоціація, активісти руху) з розробки стратегії туризму. Ми чітко бачимо інтерес до цих ініціатив та перспектив у цьому напрямку від багатьох кругів як канівчан, так і партнерів міста.
Власне, мій інтерес до історії Нібулону і бажання висловитись публічно – це і як співзасновника цієї Асоціації, і як підприємця, який вже вклав свої кошти в цей розвиток. А також як просто громадянина та, де-факто, жителя цього регіону з корінням звідси.
Справжні питання – поки що «поза кадром»
Можна скільки завгодно критикувати владу за бездіяльність в напрямку розвитку Туризму чи інших перспективних напрямків в попередні роки, але хіба це знімає питання про реальні пріоритети розвитку міста та громади?
Отже, говорячи про відповідність інтересів інвестора власним інтересам потрібно чітко та детально визначити саме власні пріоритети розвитку. З «Нібулоном» практично все ясно. Дійсно, класна компанія, гордість України. Дійсно, можуть інвестувати в розвиток міста. Але куди та в який? Скільки? Куди та як планує йти саме місто? Яка перспектива, які пріоритети, який власний стратегічний план дій?
Якщо в наступному та подальших ювілейних роках місто планує значно збільшити кількість туристів, ввести в експлуатацію декілька готелів, збудувати кемпінги, залучити нових операторів та нових інвесторів з тими ж розважальними комплексами … то який «позитивний» вплив може виявити на ці процеси грандіозне промислове будівництво на лівому березі? Яким чином ми можемо розвивати, скажімо, водний туризм – від байдарок до катамаранів та яхт, коли поруч будуть пропливати багатотоннажні баржі? Про який сільський та зелений туризм йде мова, коли подібне будівництво, як мінімум на рік відштовхне відпочиваючих як з самого міста, так і з прилеглих до нього сіл?
Власне, а чи є в нас альтернатива Нібулону? Багато канівчан говорили мені про грандіозні проекти розважальних комплексів, аква-парків тощо... і для яких теж знаходились інвестори. І які забезпечували сотні робочих місць і загальний розвиток всієї інфраструктури. Досить подивитись який вплив на розвиток регіонів виявляють інвестиції в Камянець-Подільському, чи як підняв весь малий та середній бізнес карпатського регіону Буковель.
Правда, в Каневі інвестори кудись щезали. Але чи потрібно ставити на цьому хрест, - можливо справа в умовах для таких інвесторів? Чи дійсно ці умови та робота з інвесторами поставлені в Каневі на належному рівні
Уявімо собі на цьому ж місці нинішньої суперечки сучасний туристично-розважальний комплекс. То чому віддати перевагу? Виходячи з яких критеріїв? Що дасть більший вклад в розвиток туристичної та міської інфраструктури? Що, зрештою, дасть більше робочих місць місту?
Продовжувати подібний список серйозних запитань можна ще довго, але… По-перше, потрібна чітка позиція і громади, і місцевої влади в цьому питання. Поки що немає ні того, ні другого. По-друге, викликає подив замовчування чи «з’їзджання» прихильників та представників Нібулону з подібних складних питань – наприклад, з теми доріг. Що буде з дорогами в Каневі – як під час будівництва, так і під час експлуатації терміналу? В те, що вантажівки не будуть йти з правого берега через місто і ГЕС, може повірити хіба що дитина. Отже, яким чином та хто буде підтримувати стан доріг в належному стані? Всі ці пост-радянські роки, дороги – це бич Канева і, на жаль, вони чомусь гірші чим деінде по Україні. І чи взагалі місту потрібні ці транспортні потоки?
Подібні запитання мають пряме відношення як до розвитку туризму, так і до вирішення звичайних побутових проблем жителів міста.
Це є важливі питання і те, що громада їх не ставить в повному обсязі, а інвестор на деякі вже поставлені не відповідає – по меншій мірі, насторожує. І проблема тут не в тому, що поки немає проекту в інвестора. Проблема, на мій погляд в іншому, - інвестор, насправді, не дуже й переймається інтересами громади, тим більше що сама громада не спроможна чітко та ясно донести до нього свої пріоритети розвитку. Всі ці розмови про екологію – це напрямок в минуле, - як в контексті існуючого досвіду, так і в контексті ознайомлення з сучасними технологіями. Насправді ж, потрібно говорити про майбутнє – і не про 120, та хай і тисячу робочих місць, - а про те чи є Нібулон дійсно тим вибором, який забезпечить громадянам та місту їхнє гідне, здорове та забезпечене майбутнє. З урахуванням всіх критеріїв вибору та сумісності з загальною стратегією розвитку.
А для цього потрібно самим відповісти на ці складні запитання (ще раз чи спочатку?) – куди йдемо, чого хочемо та як ми плануємо це зробити, - тобто виробити ці самі критерії та стратегію. Дбаючи про своє місто і пам’ятаючи, що це місто дійсно є символом для тисяч українців цілого світу.
Кілька слів до менеджерів «Нібулону»
Ці громадські слухання, а також ознайомлення з діяльністю компанії викликали в мене протилежні почуття. Сам 20 років в промисловому бізнесі, я був в топ-менеджменті великих компаній і знаю скільки важить слово першої особи, знаю, яким важким є шлях до лідерства на ринку і яким насправді може бути потенціал таких підприємств. Коли зустрічаєш такі компанії як «Нібулон», відчуваєш справжню гордість та глибоку повагу. Глобальні розмови про те, що «Нібулон» «не те розвиває» (експорт сировини замість її переробки) в канівському контексті абсолютно зайві. Важливо те, що ми маємо справу з сучасною компанією – лідером ринку, яка має великі амбіції та можливості.
Приємно й те, що «Нібулон» добре розуміє аспекти ЕКО – їхні технології є відповідними та сучасними.
Є всього чотири, але великих «але» –
будь-яка промислова компанія наштовхнеться сьогодні в місті на опір певної частини громади, - оскільки є глибокі протиріччя з напрямками розвитку туризму, ідеями сталого розвитку, які підтримують велика частина громади і міста, і району. Є відразу конфлікт з прихильниками націонал-демократичних сил. Стратегія входження та інвестування повинна це враховувати, а не ігнорувати. У випадку «Нібулону» ми не бачимо цієї сумісності, більше того, - складається враження, що пан Вадатурський О.О. навіть не намагається розібратись в цьому клубку протиріч.
стиль та методи проведення останньої піар-компанії відштовхують, а поява генерального директора в компанії явно люмпенізованої публіки просто компрометує його особисто та його компанію в очах всієї прогресивної громадськості і не тільки Канева. Далі буде так само чи як?
явне ігнорування інтересів інших зацікавлених сторін в громаді – наприклад, ігнорування запитань щодо культурологічної спадщини та можливого відповідного вкладу, - також не додає очок «Нібулону». І особливо в Каневі.
замовчування важливих вже поставлених питань (дороги і т.п.) може говорити про явне небажання інвестора давати обіцянки в подібних речах. Це також не викликає довіру до справжніх намірів. Як є реальні факти по інвестиціям «Нібулону» в інших регіонах в сфери розвитку та в інфраструктурні проекти?
В ролі екс - колеги, хочеться порадити менеджерам «Нібулону» та іншим потенційним великим інвесторам підкорегувати свої піар – ходи і вчитися вибудовувати відносини на інших принципах, з дотриманням необхідного балансу інтересів.
Підсумовуючи…
Правильно сказав на останніх слуханнях Забродський Іван Андрійович – «чому ви ставите питання, що канівська громада категорично «проти» будівництва Нібулону?». Дійсно великі інвестори зараз потрібні як ніколи. Питання тільки у взаємовигідності інтересів. Зустрічна пропозиція громади до «Нібулона» вже прозвучала на попередніх слуханнях, - «ми вам раді, але не в самому Каневі»…
А на сьогодні обидві сторони продовжують запеклу боротьбу, розколюючи громаду Канева на два протилежні табори.
Однак, краще було б переводити цю боротьбу в конструктивний діалог, в дискусію щодо розвитку міста та регіону, опрацювати всі елементи можливої взаємовигідної співпраці.
Громаді та владі необхідно переглянути свою стратегію, пріоритети розвитку та політику роботи з інвесторами. Це суперважливо, як в загальнополітичному контексті, так і з точки зору ведення цих переговорів. Поважають сильних і які знають, чого хочуть. І хочуть не тільки в своїх особистих інтересах. В іншому випадку – «лохотрон» по повній програмі. А на що ще заслуговує така громада?
Далі, - потрібно вести дискусію, а не боротьбу. Дискусію, яка базується на чіткому розумінні власних (тобто громадських) інтересів. І вести цю дискусію прозоро, відкрито, конструктивно та з дотриманням елементарних правил взаємоповаги. Здається таке бажання в даному випадку є з обох сторін, принаймі, це декларується як з боку місцевої влади, так і з боку власника «Нібулону».
От як би ще можна було уникнути явних маніпуляцій, постійних натяків та підозр, дешевих «понтів», якими постійно підживлюється частина публіки, і що успішно використовують заангажовані «ініціативні групи» та «ведучі» подібних слухань і на що, на жаль, «ведуться» інші.
Але хіба все це можливо в Україні? При тій культурі і тому стані речей, які ми бачили в минулу суботу? А може, спробуємо?
Це й буде нашим тестом на зрілість – зрілість переконань, зрілість у баченні майбутнього, зрілість у вмінні відстоювати власні інтереси, поважаючи при цьому партнера.
Олександр Юрчак, співзасновник Туристичної Асоціації Канівщини, незалежний експерт з питань стратегічного маркетингу (yurchak.alexandre@gmail.com)
Обговорювати можна з людиною яка чує. Зустрічна пропозиція громади до «Нібулона» вже прозвучала на попередніх слуханнях, - «ми вам раді, але не в самому Каневі»… паном Вадатурським категорично не сприймається. Для нього головним є економічний ефект. Витрачати гроші на шлюзування, дороги як такі, так і залізницю не буде. Це я довідався з особистої розмови з ним.
Вибухонебезпечне підприємство хоч і космічне, будувати біля ГЄС небезпечно. Космічні човни теж вибухають, а там технології і безпека!!!
Ще, навряд чи «Нібулон» буде зареєстровано в Каневі. Як сільгоспвиробник зареєстрований в селі в нього 0 % ставка податку, а якщо в місті на сьогодні це (точно не пам’ятаю) 20%. Який бізнесмен не знайде шляхів, щоб не втрачати ці 20%.
Пане Getmanе , а чому Ви вважаєте, що ті десять відсутніх депутатів зробили би погоду для Нібулона, а не навпаки…
Думаю, це той самий випадок, коли як кажуть – ні вашим, ні нашим… це є їхня депутатська позиція, досить мудра… але то мудрість ПІСКАРЯ… і від такої мудрості просто нудить.
Ну хіба що й насправді ( що навряд) в них була поважна причина, к приміру – вони ніжили свої любі телеса та вигрівали старі чиряки десь на морському пісочку. Не думаю.
Ба ж пани Тимошенко, Грищенко та іже певно були… та й пан Коржов з однодумцями відповідно теж.
А тому в даному випадку підтвердилась стара як світ, але дуже добра істина – ЩО КОМАР, ТО СИЛА !!!
До речі, на сайті міської ради й досі немає інформації щодо вчорашньої сесії… Мабуть, міськрадівський модератор не в захваті від її рішення. Ну то його проблеми…
Пане ГЕТЬМАНЕ, то може б Ви нам прояснили картинку голосування, якщо не поіменно, то хоча би пофракційно… заодно й про піскарів щось корисне для себе дізнаємося ))
Друже, тато!
(Не ображаєтеся за «друже»? Це прийняте звернення один до одного в середовищі націоналістів)).)
Я вважаю так, бо чув в «кулуарах» принаймні ще одне прізвище, щодо якого говорили, що якби він був присутній, то проголосував би «ЗА». Так згадували депутата Кривенця. Тож ще одного з решти відсутніх думаю, що віднайшли б.
А щодо внесення ясності в картинку голосування, то, слава Богу, не я один бачив те дійство. Якщо я правильно ідентифікую наших учасників сайту, то в недалекому майбутньому, я думаю, що JIeXa та Роман поставлять на сайт відеоролик про те історичне голосування. Вони знімали хід сесії на відеокамеру.
Пропозицію про поіменне голосування внесла депутат Жанна Ніколенко, завідуюча центральною аптекою. Вона виступає категорично проти розміщення «Нібулону» на площадці ЖДВТ на лівому березі і тому заявила, що не хоче сорому від того, що в загальних цифрах голосів, які будуть повідомлені в пресі, тінь підозри за відданий «Нібулону» голос може лягти й на неї.
В лавах депутатів на пропозицію про поіменне голосування було явне замешкання. За цю пропозицію проголосували лише 11 депутатів і на багатьох депутатських обличчях засяла неприхована радість. Але тут Коржов не спасував і нагадав присутнім норму регламенту міської ради: за процедурне питання, яким є поіменне голосування, достатньо третини голосів від присутніх у залі депутатів. Присутніх же при цьому було лише 32 депутата, тому 11 голосів для поіменного голосування вистачало. І тут сам мер В. Коломієць наполіг, що голосування буде поіменним.
Голосування відбувалося таким чином: ведучий читав прізвище депутата по списку. Якщо депутат був при цьому присутній, він піднімався і говорив, як він голосує: «ЗА», «ПРОТИ», чи «Утримався», а секретар відмічав у протоколі сесії. Я навіть спробував записати голосування, та списку депутатів у мене не було, щоб лише відмічати, а записати всіх я не встигав, а деякі прізвища сам в своїх записах зараз прочитати не можу )).
Але для Вашої уяви хто як голосував, назву тих, кого зафіксував:
«ЗА» - Власенко, Калніболоцький, Колодій, Колісник, старший і молодший Маланчеви, Марікуца, Мартинюк, Олексюк, Танана, Ткаченко та інші.
«ПРОТИ» Коломієць В., Височин, Дяченко, Коржов, Ніколенко Ж., Томілева, Хоміцька.
«Утримався» - Корнєєв.
Решту Героїв, вибачте, зафіксувати не встиг. Може побачимо на відеоролику або якась з газет назве всіх.
А пан Ю.Г. Тимошенко у цьому скликанні не є депутатом. Він лише з якогось дива «вляпався» в ініціативну групу по проведенню других громадських слухань і був їх ведучим.
Щоб вплинути на депутатів психологічно, коли в порядку денному є «гарячі» питання, і щоб бачити, як вони вирішуються, треба на сесії приходити. Вхід зацікавленим особам в межах наявних в залі вільних місць дозволяється. Вам можуть навіть надати слово, якщо депутати дозволять. А представників громади було цього разу небагато.
Намагатися розмістити термінал там де його розміщувати завідомо не можна-авантюра.
Проводити громадські слухання не надаючи громаді належної інформації-авантюра.
Нахряписто імітувати так звані повторні слухання –ще більша авантюра.
« Виносити питання на вирішення сесії міськради не маючи чітких відповідей на всі поставлені зацікавленими сторонами питання – авантюра.»
А от надсилати « міській раді листа з вимогою розглянути … саме на найближчий сесії та ще в додаток місцевій раді вирішити низку питань, пов’язаних з зняттям заборон і обмежень, встановлених для обраної зони розміщення підприємства нормативними документами» - оце вже більше ніж авантюра і хамство разом ( в усякому разі по відношенню до громади).
З іншого боку начебто всі згідні зі збереженням за містом статусу національного туристично-культурного центру з нересурсозатратною екотолерантною єкономікою на перспективу, з яким в свою чергу несумісне технологічне чудо Нібулону.
То в чому справа, панове? І звідкіля бажання « третіх, четвертих і наступних громадських» слухань. Не полишає враження ,що останніми слуханнями мають бути ті, які попри всі статуси таки проллють золотий дощ на голови власників таких бажань.
Те, як "Нібулон" нахрапом, безпардонно, переступаючи через моральні та етичні норми добивається позитивного для себе рішення нагадує дії "тушкованої" коаліції у Верховній Раді. Ім можна, чому не можна "Нібулону"?
Дійсно, як мінімум два депутати, з тих сімнадцяти, хто підписав вимогу дати добро "Нібулону" були відсутні при голосуванні. Отже ніхто не гарантує, що на початку вересня буде ще одне депутатське звернення, і з другої спроби міська рада дасть одобрямс. Тому ті, хто проти "Нібулону" на лівому березі, не повинні впадати в ейфорію. Все ще тільки починається. Досягнути ж бажаного результату можливо тільки координуючи свої дії. Якщо ці дії будуть діями щуки-лебедя-рака, як це було перед другими слуханнями, то і результат буде відповідний.
turoc! Говорити 20 років про розвиток міста, як духовної і туристичної «мекки» і не мати щорічного реального просування в досягненні цієї мети не лише авантюра, а ЗЛОЧИН перед громадою.
А хто відповість за цей злочин?
Держава таку програму розвитку Канева на своє фінансування не бере, місцевий бюджет цю мрію «не тягне». Тож реально реалізуватися можна через недержавного інвестора (інвесторів).
Мої переконання полягають у тому, що ЗНАЙТИ ЇХ – ОБОВ’ЯЗОК МІСЬКОГО ГОЛОВИ І ДЕПУТАТСЬКОГО КОРПУСУ МІСЬКОЇ РАДИ.
З об’єктивних і суб’єктивних причин з 1994 року до кола цих людей я не належу. Але наші обранці мають розглядати всі шанси, які з’являються на «горизонті», щоб не лише «вирвати» Канів з економічної стагнації та залежності міського бюджету від різних субвенцій, життя канівців – від субсидій, виплат з Фонду на випадок безробіття та від виплат матеріальних допомог, а й забезпечити реальне втілення в життя обраної стратегії розвитку міста.
Ідеальним виходом з ситуації було б мати своїх місцевих меценатів, які зароблені власним розумом і потом гроші вкладали б в святі українцям місця і в святі справи, але де вони серед нас ті меценати??? А теоретично могла б серед донорів нашого поступу бути Канівська ГЕС, наприклад… Але не виправдує звання почесного громадянина Канева С.Поташник, завищеною пошаною користується її директор І.Синенко, бо не все, що могли б, вкладають у розвиток Канева.
Це колись було, що Лаври, Храми, Академії будувалися, розбудовувався Київ і інші міста не лише за рахунок державної скарбниці, а й за особисті капітали родин Хмельницьких, Мазепи, Полуботка, Терещенків, Семиренків та інших українських меценатів-патріотів. Та я вірю в можливість повернення до цих добрих національних традицій. Для цього потрібно лише невелика дещиця: потрібно ліквідувати дефіцит націоналізму в суспільстві, створити нашу українську національну еліту(почитайте Д.Донцова «Дух нації», якою має бути національна еліта) і покласти на неї її природну місію – вивести народ на рівень гідного сучасного життя, привести нашу землю, ліси, води в належний стан, гідно пошанувати нашу історію, піднести на належний рівень культуру і духовність .
Тож Герой України Вадатурський мав би бути перевіреним нашою владою на готовність ввійти в почесний список українських меценатів. Для цього наш міський голова, підтриманий депутатським корпусом, мав би провести з ним переговори так і підготувати таку угоду про спільні дії, де була б чітко виписана участь «Нібулону» в розвитку Канева по обраній громадою стратегії, наш дозвіл на розміщення «терміналу» і відповідальність СП «Нібулон» за відхилення впливу його діяльності на природне середовище і людей від тих надзвичайно високих характеристик, які декларуються технічними параметрами, аж до повної зупинки і повного відшкодування заподіяної шкоди, включно з моральною. А потім принципово і послідовно потрібно домагатися виконання угоди. Знайдеться таке порозуміння між нашою владою і Вадатурським – він наш інвестор, а його підприємство будується і діє в Каневі. Не підходить це йому – на таких же принципах шукаємо інших.
Але головне, що потрібен постійний пошук, постійна дія, а не застій, стагнація та «чесання язиків».
Та це «по плечу» лише сильному меру-націоналісту, сильній, націоналістичній міській раді, а не слабакам, які або кидаються на все і всім віддаються, або заперечують все, всьому і всім недовіряючи, втрачаючи й власний авторитет, й довіру до себе. Потрібні сміливі, рішучі, але добре виважені, професійно підготовлені кроки влади. А маємо застій, шокове «ручне» латання дірок, непрофесійну діяльність, або, навіть, її імітацію і демагогію, демагогію, демагогію…
Тож сьогодні я з тими, що не дозволяють будувати у Каневі нібулонівський термінал лише тому, що не вміють у нас і немає кому належним чином підготувати і погодити як місце його розміщення та умови і параметри діяльності, так і угоду про його участь у розвитку міста, або повідомив би нам, що претендент в інвестори - лукавий.
І де він взявся, той «Нібулон»? Як би не він, то спали б ми спокійно до чергових виборів, а далі, поворушившись на виборах, спали б до наступних, підклавши під голови «Стратегічний план розвитку м.Канева». А прокидаючись в Руїні з України, ми не обговорюємо, як з прірви вийти, не шукаємо спільно із неї дороги, а боремося, щоб хтось опинився на поверхні трупів. Але виживши у нелегкій борні, він складе свою голову зверху на ним поборених, отруєний трупними газами.
Вибачте за емоції і алегорії.
в свою чергу декілька своїх - по розвитку подій та відопвідно до попередіх
1) коменти показують, що багатьом дійсно "болить" - це вже перший признак не байдужості, а звідси один крок до діяння
2) дискусія, про яку згадано в статті таки йде і в досить конструктивному руслі - дякуючи Гетьману, Аліса, Калімаха, Роман, Тато... ого вже чимало "небайдужих" :) От якби ще почути тих, хто "за" Нібулон - тільки по-суті
3) Нібулон діє нахраписто (лист = безпардонний тиск на місцеву владу), що не залишає сумнівів у його відношенні до місцевої влади та громади
4) голосування депутатів відзеркалють розкол в громаді - він таки є
5) ще не зачеплена тема - консолідації громадських сил : незважаючи на присутність в Каневі 65 (?) громадських організацій, жодна з них не виступила з відповідною заявою щодо останніх подій. Це певний індикатор рівня та активності громадянського суспільства в Каневі. Хто ж тоді має відстоювати інтереси громади та яким чином?
Громада сама має захистити свої інтереси своєю активністю, визначивши насамперед їх (інтересів) пріоритети і взаємозв’язки між ними.
Романе, ти вже близький до правильної позиції, але ще не зрозумів її. А вона лише в тому полягає, що б всі ми, канівська громада, виграли, бо всі ми НАШІ. Неправильна - зайняти позицію однієї з сторін конфлікту, посиливши її, щоб в результаті одні перемогли інших і ми залишилися в Каневі поділеними на переможців і переможених.
Я член громади, один з її активних людей, який на протязі прожитих років здобув певний життєвий і політичний досвід. Мені болять інтереси громади, тому я намагаюся бути відповідальним за свою позицію в будь-якому питанні, які нам спільно необхідно вирішувати. Для цього треба бачити колективний інтерес громади і вміти ставити його вище власного, вище навіть найвищих своїх амбітних намірів. Доводиться часом наступати собі на власне амбітне горло. Повір, це теж не легко. Але у націоналіста вищою ціллю є інтереси Нації. Наша міська громада – частина моєї Нації. Хліб – один з національних пріоритетів. Тарас Шевченко і наш славний край – честь нашої нації і її Святині. Здоров’я наших людей – сила і майбутнє Нації.
Тож вирішити проблему, яка у нас є, треба так, щоб зміцнити всі ці три пріоритети водночас. Це завдання нашої з вами майбутньої сильної влади, яку нам необхідно обрати.
«Хліб – один з національних пріоритетів.»( Getman)
Однак сам по собі цей факт не є підставою робити священну корову з зернотрейдерської компанії Нібулон, стратегії якої саме у відношенні загальнонаціональних інтересів є далеко не безспірними. При всій патетиці неможливо схрестити півмільйоннотонну зерноперевалку з інтересами Канева в широкому їх розумінні.
Та й «проблема , яка у нас є … і … завдання нашої з вами майбутньої сильної влади» зовсім не в цьому. Наша проблема у невмінні жорстко ставити завдання знову ж таки нашій владі і заставляти її їх виконувати.
turoc!
Діюча влада не вміє спрямувати переговори з Вадатуським так, щоб зробити його інвестором стратегічного поступу Канева. А у нього грошей для цього предостатньо і бізнес у нього саме той, який Україна мала відродити. Треба вміло розпалити у ньому бажання ввійти в історію меценатом розвитку у Каневі Духовного і туристичного центру України. А Ви цю перспективу, ймовірність реалізації якої я бачу, навіть відкидаєте в принципі. Я відмовлявся б від "Нібулону" лише у тому випадку, якби не домовився з ним про суттєві інвестиції, можливості яких відповідають його власному капіталу, і про договірні гарантії безпечної для здоров'я людей роботи терміналу на альтернативному місці розміщення чи на обраному ним місці, але з корекцією проекту на відповідність компромісу з заповідниками та міністерством культури.
Ви ж категорично проти співпраці з "Нібулоном". Тож до тих пір, поки Ви не відкриєте іншу тему і не покажете в ній інші реальні джерела фінансування розвитку Канева по обраній ним стратегії розвитку мільйонів на 10 – 20$ на першому етапі і подальшими новими інвестиціями - Ви деструктивний елемент, демагог. Бо того, хто пропонує взаємовигідну співпрацю Ви безапеляційно відхиляєте, але інших пропозицій від Вас немає.
а з чого це ви взяли, що нібулон щось буде інвестувати в Канів ??
місце на лівому березі вибрано стратегами нібулону саме з міркувань мінімільних капіталовкладень і максимального прибутку.
повторю - МІНІМАЛЬНИХ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ !
і інше місце, за словами Вадатурського, їх не влаштовує. чому ? збільшатся витрати. все прораховано. і це означає, що збільшувати капіталовкладення - виділяти гроші на якийсь там Канів - ніхто не буде !! максимум - дадуть попервах відчіпного, і то ця сумма буде скурпульозно прорахована нібулоновськими економістами, щоб не дай Боже, не дати зайвого.
не обманюйте себе, нібулон - не благодійна організація, і в туристичний бізнес гроші теж не інвестує. нібулон їх вкладає ТІЛЬКИ В ЗЕРНОПЕРЕВАЛОЧНІ ТЕРМІНАЛИ, щоб перевалювати зерно за кордон і мати валюту. крапка.
ще раз повторюю - не тіште себе надіями в якесь там "інвестування". ЙОГО НЕ БУДЕ !
чи може хтось хоче позмагатися з нібулоновськими менеджерами та економістами і обгрунтувати пану Вадатурському необхідність розвивати туристичну інфраструктуру Канева ??? це буде смішно.
Такие вещи надо в документах прописывать. Хочеш работать в нашем городе - обязуйся то-то-то. За невыполнение то-то-то. Всё просто. А наслово конечно никогда в таких вещах нельзя верить.
и вообще, "хорошее" ли дело делает Вадатуский - вывозит зерно за границу ?
почему вывозит ? потому, что там можно дороже продать чем у нас. какое зерно вывозят ? лучшее, потому что плохое буржуи брать не хотят. а что за урожай, к примеру, в этом году ? - лишь треть украинской пшеницы нового урожая согласно действующему стандарту сможет считаться продовольственной.
теперь правительство предлагает понизить стандарт. а если это произойдет, то выпекать хлеб без химических добавок будет невозможно, отмечают хлебопеки. а хорошее зерно будет уже за границой.
а нам - кушайте химический хлеб !
хвала нибулону ! вот заживем !!
basozy, для того что бы Вадатурский вкладывал в Канев деньги, нужно было об этом говорить на слушаниях с ним. Для того он и хозяин. А не выводить подорванную Шамановскую которая увидела в Витово... кучку зерна.
Рассказывать о буржуе Вадатурском можно долго. Но извини у тебя неграмотный подход к этому. А пиво которое ты любишь пить оно какое украинское?
Я это к тому, что через время Порошенко захочет строить пивзавод на Левом берегу или Коломоский алюминевый завод. Так что Коломойский или Порошенко будут лучше за Вадатурского?
Это действительно смешно. Они правят миром. Вы можете на этом сайте плюваться, ругаться на них, но сути это не изменит.
С ними можно только договариваться. Причем с максимум выгодой для города. Поэтому я еще раз повторю те два дня, когда Вадатурский приезжал сюда к простым людям в Канев, можно без преувелечения назвать эпохальными.
Порошенко уже б не приехал. Коломойский тем более. Они вообще презирают персечного украинца.
Поэтому, если кто-то думает, по своей наивности, что выгнав с Канева Вадатурского, ему на смену прийдет более сговорчивый "буржуй" глубоко заблуждается.
Getman 1 серпня 2010, 19:09 : «…інших пропозицій від Вас немає»
Пропозиції альтернативні нібулонівським були і є:
http://kanev.info/showthread.php?t=1128&page=28
http://kanev.info/showthread.php?t=1128&page=27
http://kanev.info/showthread.php?t=1128&page=26
http://kanev.info/showthread.php?t=1128&page=22
договариватся с ним - пораженческая стратегия. пусть договариваются с нами.
Роман, с такими настроениями никогда не сделаешь к примеру крепкого независимого профсоюза, который может защитить права рабочих.
p.s. а в Греции давно бы уже не только машины, терминал нахер сожгли бы..
basozy!
Бізнес намагаються будувати так, щоб він був максимально ефективним, тобто давав якнайвищий прибуток від кожної вкладеної в бізнес гривні. Але прибуток, зароблений від ефективного бізнесу, розумово здорові люди розподіляють на різні витрати, не лише на витрати, пов'язані з розвитком бізнесу. А якщо людина духовно багата та ще й патріот Нації, Держави, то вона може вкласти зароблені гроші в духовну сферу, в культуру, в медицину, в освіту, в туризм, в спорт і в інші сфери життя суспільства. Слухаючи Вадатурського у мене склалося враження, що це саме така людина, яка в бізнесі економить кожну копійку, але здатний ту копійку вкласти благодійно в добрі справи. Та щоб він це зробив, той хто звернеться до нього має отримати його довіру від ефективної діяльності в своїй галузі. Так, вкладаючи гроші благодійно, він буде контролювати ефективне їх використання. Але крім благодійної участі, я думаю, що його можна схилити до того, щоб у Каневі з’явилися його готелі, кемпінги та інші об’єкти для туристичної галузі. Тобто він може стати інвестором розвитку Канева і вкладати в Канів більше, ніж заробить прибутку з Канівського термінала, бо вкладати у нього є що. Те що він має, він ні сам, ні з родичами і друзями не «з’їдять». Але для цього потрібний талант представників влади для ведення з ним переговорів і вміння підготувати відповідні проекти документів. А громаді треба уміти шанувати таких людей, а не безпідставно ображати підозрами і недовірою.
Роман – дійсно, сильних профсоюзів мало. Якраз зза таких програшних настроїв – „Они правят миром. Вы можете на этом сайте плюваться, ругаться на них, но сути это не изменит.
С ними можно только договариваться.”
Але ж ти забув – думка МАТЕРІАЛЬНА! А ти говориш це назагал.
Чи може ти хочеш навчити громаду як ходити манівцями? Чи пропетлювати по життю? ...щоб недай Бог якийсь олігарх не розтоптав. Ти це називаєш МУДРІСТЮ?
Україна здатна виробити стільки зерна, що його вистачить і нам не бути голодними і зернотрейдерам мати чим торгувати.
Але щоб зернотрейдери не залишили нас без хліба, має подбати про нас держава, Верховна Рада має створити відповідну законодавчу базу. Такі закони, хоч і недостатньо досконалі, але є. Та то вже проблема не «Нібулону». Зернотрейдери вигідні для виробників зерна. Без них держава загнала виробників зерна в злидні своїми низькими закупівельними цінами. А при наявній конкуренції з зернотрейдерами і державні закупівлі дорожчають.
Наступна проблема: зерна ми вирощуємо багато, але продовольче зерно родить у нас лише на обмежених площах. Здебільшого наше зерно фуражне. І торгують трейдери більше фуражним, ніж хлібним зерном. Та торгівля фуражним зерном заробляє валюту, за яку при потребі можна купити необхідну кількість продовольчого зерна для себе.
basozy
Мы рождены, чтоб сказку сделать былью!! )))
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Олександр Скорина Ми тримаємося, WAYBE. Ми вірили і віримо в наші ЗСУ, Нацгвардію, тероборону та інші збройні формування і в нашу Перемогу. Коли це закінчиться? [1]
fishingessay Заходьте та починайте — місце чудове, і все готове. Як і у Грі зі Змійками, ви починаєте google baseball з простого та розвиваєтесь. Тут усе готове до розвитку; просто трохи спрямуйте це на масштабування. Єлизавета Зубчук [2]
litytremble Локація супер, усе вже обладнано — заходь і працюй. Це як у гру Snake Game: чим далі проходиш, тим більше ростеш, але починаєш з простого. Тут теж все підготовлено для розвитку, варто лише трохи спрямувати — і можна масштабуватись. Єлизавета Зубчук [2]