Що відбувається на могилі Тараса Шевченка

Таким може стати музей на Тарасовій горі в Каневі

Кілька місяців громадськість України живе під враженням того, що відбувається в Шевченківському національному заповіднику. Після того, як президент України пообіцяв неодмінно відкрити до Дня Незалежності музей на могилі Шевченка, почалися роботи, які, на жаль, ведуть до знищення культурної спадщини Шевченкового меморіалу.

Прийняття Президією Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України 28  травня 2010 року рішення щодо затвердження концепції,  тематичної структури та ескізного проекту експозиції музею Тараса Шевченка, розроблені ТАМ «Л. Скорик», затвердженої наказом №288//16-10  Міністра культури і туризму  України М.А. Кулиняком привело до грубого порушення чинного вітчизняного та світового законодавства, адже відкинуто принципи реставрації пам’яток, що має привести до повного знищення інтер’єру, а також порушення зовнішнього вигляду   будівлі Музею Т.Г. Шевченка – одного з найкращих творінь видатного українського митця Василя Григоровича Кричевського та знищило образ музею як Шевченкової хати-світлиці.

Зокрема, в інтер’єрі музею перефарбовано стіни та колони у сірий колір, закладено гіпсокартоном орнаментальні розписи пілястр (за ескізами  В. Кричевського), розкриті у 2004 р. стелі в експозиційних залах, із декоративними розписами, нині не передбачається відновити. Вікна в експозиції передбачається частково закрити експозиційними щитами, що розірве зоровий зв’язок краєвиду, який відкривається з вікон експозиції із самою експозицією, що є питомою характеристикою останньої, зафіксованої в охоронному паспорті Музею. У вестибулі Музею, згідно з новою концепцією та  тематичною структурою експозиції, стелю буде закрито натяжним екраном, а віконний поліхромний вітраж за проектом  В. Кричевського і П. Костирка буде замінено на монохромний сіро-чорний вітраж.

Згідно з інформацією охоронного паспорту Музею реставрація, яку було розпочато у 2003 р. має завершитись відтворенням первісного вигляду його інтер’єру, запроектованого, але не до кінця втіленим у 1930-і рр.  В. Кричевським і П. Костирком. Але внаслідок затвердження нової концепції,  тематичної структури та ескізного проекту експозиції музею Тараса Шевченка, розроблені ТАМ «Л.Скорик», процес реставрації споруди зайшов нині у гостру суперечність із відповідними положеннями охоронного паспорту Музею, які регламентують напрям, у якому ця реставрація має здійснюватись. І це стосується як внутрішнього, так і зовнішнього вигляду споруди Музею.

Рух добровольців «Простір свободи» у 2009 році звернувся до віце-прем’єр-міністра Івана Васюника з закликом підтримати ідею повернення хреста на Шевченкову могилу. Учасники організованої у травні 2009 року «Прощі до Тараса» навіть утворили символічний живий хрест на Тарасовій горі. На початку травня 2010 р. Корпорація «УкрНДІпроектреставрація» провела в Каневі виїзне засідання, на якому прийнято рішення вписати хрест в сучасну скульптурну композицію на могилі Тараса Шевченка. За проектом ТАМ «Л. Скорик» зображення хреста буде викладено плиткою навколо могили та на підлозі у одній з виставкових зал музею, що суперечить як раніше прийнятим рішенням, так і уявленням християнина про розміщення хреста на могилі. Викликає побоювання той факт, що таке розміщення хреста (під ногами людей) може стати на перешкоді проведенню панахид та літій на могилі Кобзаря.

Зазначені вище зміни внутрішнього та зовнішнього вигляду споруди Музею є грубими пошкодженнями та суперечать ряду статей Закону України про охорону культурної спадщини.