Низький уклін Вам, каніавчани !

Низький вам уклін, канівчани –

 наші волонтери, благодійники і просто небайдужі люди

Нині ми відзначаємо День волонтера. Тож в цей день мені хочеться подякувати тим, хто останні півтора роки був поруч з нами, хто, не рахуючись із власним часом і коштами, допомагав нам підтримувати канівських хлопців на полях битв на сході країни. Тож, наше щире волонтерське спасибі сільгоспвиробникам Канівщини Василю Куделі,  Василю Тертичному, Петру Кононенку, Сергію Бойку, Олегу Дорошенку, Ігорю Ковалю, Володимиру Степаненку, Миколі Пустовому,  Юрію Юрченку, Івану Слюсару, Івану Кульші, Сергію Геращенку, Сергію Зубенку, Анатолію Хоменку, Василю Білоусу, Анатолію Ковалю, Руслану Булаху, Олександру Прокопенку, Канівському ВПУ РМ, підприємцям Аркадію та Вадиму Лаврентьєвим, Олені Воюцькій, Єлизаветі Лагутінській, Василю Шишкіну, Тамілі Лисак, Володимиру Буряку, пенсіонеркам Катерині Кругової, Зої Добровольської та іншим небайдужим жителям Канева і району.  Саме завдяки вашій небайдужості ми змогли зібрати, придбати, переслати, передати або й вручити особисто учасникам АТО Канівщини 4 кевларові каски, генератор,  75 аптечок, 85 індивідуальних медичних пакетів, 32 спальних мішки, 95 пари берців, 39 футболок, 40 «розгрузок»,  25 комплекти теплої камуфляжної білизни, 25 теплих гольфів, більше 180 літрів бензину, 65 блоків сигарет, 29 комплектів форми, 15 комплектів костюмів-дощовиків, 68 пар каталітичних устілок, 15 пакетів кровоспинного засобу «целокс», 10 ізраїльських джгутів, 4 буржуйки, шкарпетки, шапки, одяг, засоби гігієни, продукти харчування та багато іншого.

Що наша з вами робота потрібна, зрозуміла із розповіді одного з канівських хлопців, якому ми передали одну з кевларових касок, які минулого Нового року заробили новорічними вітаннями наш Дід Мороз із Ударчиком.

– Знаєте, – розповів він мені при зустрічі, – на жаль, каска мені довго й не прослужила. В ході одного з боїв під Широкіно як пальнуло по голові від розриву міни і удару осколка, що каска  залетіла кудись так, що я її не знайшов, та й часу на пошуки не було, думали про те, щоб живим залишитись. Але щоб її тоді не виявилося на мені, я б з вами сьогодні не розмовляв. –

Хіба не варто ради цього працювати!!!

Катерина ЧЕРНЯК, керівник волонтерської групи Канівського осередку партії «УДАР»