Чому Нібулон ніколи не буде побудовано у Каневі?

Щоб не говорити високими матеріями, конкретно розставимо все на свої місця.

1. Місце будівництва – це прибережна захисна смуга річки Дніпро.   Відповідно до українського законодавства будь-яке будівництво у прибережній захисній смузі заборонено.
2. Знаходяться такі, хто стверджує, що лівий берег – це промислова зона Канева. Так, вона була такою, але на період будівництва Канівської ГЕС і ажніяк не сьогодні.
3. Канівська ГЕС – це стратегічний об’єкт, тож хто безголовий може дозволити „Нібулону” виконувати днопоглиблювальні роботи у підніжжі Канівської ГЕС? Щоб нас знесло разом із ГЕС? А без цього терміналу не зробити. Територія до пристані „Тарасова гора” є заборонна зона Канівської ГЕС. Пляжі будувати не можна, а тут термінали!
4. На відстані 500-600 метрів вниз від місця будівництва по Дніпрі проходять дві нитки каналізаційного колектора до відстійників на лівому березі. Ви уявляєте, що буде якщо судна вантажопідйомністю 5000 тонн зачеплять їх?
5. Тепер щодо пропозицій В. Бондаря і С. Ткаченка, їхній запал щодо інвестицій в економіку Канева та нові робочі місця. Скільки їх, тих робочих місць, з’явилося із приходом у регіон „Нашої ряби”, „Шапмпіньйона”,” „Ергопака”, „Вереса”, „Сатурна” і т. д.? І що з того? Ну додасться до цих працівників ще 25 рядових робітників із навколишніх сіл  і 25 привезених спеціалістів на „Нібулоні”. Це врятує Канів? До Канева і сьогодні з’їжджаються з усієї України на роботу. Чи відчули  канівчани якесь полегшення? Міський бюджет також мало що одержав. А можливо стали кращими дороги та тротуари? Навпаки, канівські дороги ще більше розбили великовантажні автомобілі (уявіть, що з ними буде, якщо щодня додадуться тисячі машин із зерном), на ринку ціни стали ще вищими, бо працівники цих підприємств, отримавши досить непогану зарплату, витрачають її на продукти харчування. За цінами на ринку Канів вже рівняється хіба що із столицею. І що робити тому пересічному пенсіонерові чи й держслужбовцю, учителеві за свої 750-1800 гривень?
6. Деякі „теоретики” стверджують, що не буде викидів, а отже і шкоди здоров’ю. А ви зверніться до лікарів, у екологічну інспекцію. Скільки людей звертаються до них щовесни, коли цвіте тополя і тополиний пух розлітається повсюди, а це далеко не тополя і викиди „Нібулону” двома весняними тижнями не обмежаться.
7. Канів „накрила” радіаційна хмара. Нехай згадають нинішні ініціатори будівництва „Нібулона” ті часи, коли чи не всі в один голос  (і вони в тім числі) стверджували, що радіації в Каневі немає, що вона в межах норми і що вона не шкідлива. І тільки кілька сміливців взялися довести і таки довели, що радіація в Каневі є, що вона згубно діє на здоров’я населення і завдяки їхнім старанням Канів таки віднесли до 4-ї зони. Тоді, коли все вже майже було вирішено, нинішні ініціатори будівництва терміналу у Каневі також підтримали їх.
8. Нинішні ініціатори будівництва зернотерміналу не думають, що, нехай і незначна (є межа), але саме та частка викидів із „Нібулона” може призвести до вибуху хвороб органів дихання та інших. Так що ви, пане Семиволос не праві, коли стверджуєте, що вам хоч і 5 „Нібулонів” аби не один „Укршампіньйон” і його запахи. Сьогодні мало сміливців, які б реально могли піднятися і повстати  проти ганебного нехтування цим підприємством природоохоронним законодавством. Так навіщо ще одне підприємство впускати в центр Канева, що геть загубити наше місто, наше Дніпро, щоб і ногою влітку не ступнути в Дніпро?  Що ж до запахів, то радіація також не пахне, а відразу валить живе до землі.

 Тож давайте краще думати про зелені насадження, про квіти в центрі міста, про вічно недобудований парк на набережній, у який, як у ліс, через бур’ян нині страшно зайти, про бордюри, тротуари, водопостачання і розриті дороги. Не думайте, що „Нібулон” вирішить наші з вами проблеми. Нам, канівчанам, треба нарешті усвідомити, що ми – громада і Канів – наш дім. Треба братися за мітлу і вигрібати увесь непотріб із міста, а разом із сміттям і тих, хто не хоче і не дає дихати чистим повітрям канівчанам.

Микола Ляшко. м. Канів.