В Каневі відбувся освітянський захід міні - EdCamp

16 лютого на базі міського методичного кабінету відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради відбувся освітянський захід у новому форматі міні-EdCamp.

Педагоги зібралися, щоб обговорити деякі проблеми, що стоять перед шкільною освітою міста, окреслити коло питань на найближчу перспективу, розкрити та обговорити ресурси педагогічної спадщини Канівщини, познайомитися з новими педагогічними формами та інструментами методичної роботи, обмінятися досвідом.

Коротко про історичну довідку.

EdCamp уперше було проведено у 2010 році натхненними едукаторами з Філадельфії (США). На сьогодні понад 550 заходів об'єднали 25 000 вчителів і різних стейкхолдерів навчального процесу з усіх куточків земної кулі для відкритого обміну педагогічним досвідом, співпраці й вирішення спільних завдань.

Незважаючи на енергійне зростання популярності (за даними міжнародних досліджень  формат «EdCamp» є шостим у світовому рейтингу найбільш інноваційних освітніх заходів 2015 року), є ще багато педагогів, які залишаються не інформованими про цю унікальну модель професійного розвитку вчителів.

EdCamp як інноваційний формат взаємонавчання та спілкування вчителів поширюється по світу вже протягом п’яти років. Україна стала 24-ою країною, що приєдналася до цього руху.

У червні 2015 року у Харкові провели перший всеукраїнський освітній кемп, дводенну (не)конференцію-практикум для 300-х учасників.

EdCamp Ukraine будує спільноту відповідального вчительства, яка об'єднає кращих агентів змін у системі національної освіти.

Канів не залишився осторонь. У рамках «EdCamp Каniv-2016» було передбачено інтерактивну виставку«Просвітителі Канівщини», огляд книжкової виставки «Історія педагогіки Черкащини в особистостях», роботу наукової студії, майстер-клас, дискусію, зустрічі з працівниками Шевченківського національного заповідника та його науково-дослідних відділів, міської бібліотеки, обговорення участі  в обласному проекті, а також скринінгове та рефлексивне опитування.

З тематикою (не)конференції учасники ознайомилися через запрошення та програму заходу: Урок 20хх року. Педагогічні персоналії у сучасному освітньому процесі: від Г.Сковороди - до сьогодення через доробок видатних педагогів Канівщини. Як з маленького школяра виростити велику людину?

Учителі – це провідники освіти. І навіть зараз, незважаючи на кризу, низьку зарплатню і безліч проблем є вчителі-новатори, які хочуть давати своїм вихованцям нові знання, пропонують нові методики. Таких людей має бути якомога більше. І EdCamp їх об’єднує.

На початку заходу будо проведено педагогічний скринінг про найбільш актуальні питання і проблеми, що стоять сьогодні перед педагогічним загалом, для того щоб винести їх на подіумну дискусію, обговорити, почути думку інших. Ще Бернард Шоу казав: «Коли у двох людей по одному яблуку, і вони ними обмінюються, то в них і залишається по одному яблуку, а коли люди обмінюються ідеями, то у кожного по дві ідеї».

30 років тому в Україні розпочалася реформа школи і триває до цих пір, але чомусь ми не радіємо сьогоднішнім результатам. Ми постійно в експерименті, не завершуємо перший - починаємо інший. Непроаналізовані отримані, а вже чекаємо нових результатів.

Розвиток педагогічної науки і практики в сучасній Україні неможливо уявити без осмислення наявного потенціалу наукових досліджень у педагогіці та без звернення до нагромадженого у вітчизняній і світовій науці дієвого арсеналу інноваційних ідей і технологій, накопичених за останні століття.

За наслідками педагогічної розвідки коло педагогів Канівщини, що збагатили педагогічну науку, розширилося до шести осіб. Це - М.О.Максимович, Д.П.Юркевич, Я.П.Козельський, О.О.Андрієвський, В.С.Гнилосиров, П.Р.Чамата.

Про результати досліджень їх спадщини поділилися спікери І.К.Юрченко, завідувач науково-дослідного відділу «Літературна Канівщина» Шевченківського національного заповідника (Освітня мудрість філософії серця (до 190-річчя з дня народження Памфіла Юркевича) та Н.Л.Бондаренко, вчитель української мови і літератури Канівської гімназії імені Івана Франка (Формування особистості у педагогічній спадщині Григорія Сковороди).

Наукову студію «Праці М. О.Максимовича в континуумі становлення і розвитку системи вітчизняної освіти (історичні традиції та сучасний досвід)» провели спікери: Миколенко Л.В., старший науковий співробітник науково-дослідного відділу охорони пам'яток Шевченківського національного заповідника та Криволап Л.П., учитель біології та хімії КЗ “Канівська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради”.

Учасники майстер-класу «Проведення сучасного уроку з використанням інфографіки» (спікер Т.С.Євтушевська, методист міського методичного кабінету) створювали покрокову інфографіку усвідомлення себе як людини, педагога, власної відповідальності, самоактуалізації. Крім цього, познайомилися з доробками Чамати П.Р., основоположника досліджень самосвідомості особистості в Україні.

Усі педагоги багато зробили для культурно-просвітницького розвитку України, поширенню серед молоді ідеї української самосвідомості, для відкриття нових навчальних приміщень, застосування у школах так званої музейної педагогіки, зробили важливий науковий доробок у дослідження проблеми розвитку української школи та психології самосвідомості дітей і підлітків.

Так склалося, що більшість постатей залишилися в затінку історії, не дивлячись на їх обдарованість, неперевершений розум, любов до Батьківщини.

Виступаючі звертали увагу на виховні аспекти, їх педагогічні принципи та ідеї, які, на жаль, до сьогодні в певній мірі призабуті.

Від яких не варто відхрещуватися, а, навпаки, треба ще раз уважно перечитати, проаналізувати та перенести в сьогодення, в уроки 20хх років! Учасники дійшли одностайної думки: «Педагогічна спадщина може бути агентом змін у сфері освіти».

Цікавою виявилася дискусія з наступних питань: Чи можемо сьогодні сказати, що в нас є українська національна система освіти і виховання? Якщо «так», то в чому її сутність? Якщо «ні», то чому, маючи таку велику багатогранну педагогічну спадщину, вона досі не сформована. Чому ми не можемо її створити? Що або хто заважає? Що ми можемо зробити безпосередньо зараз? Чи несе педагог відповідальність за результат своєї діяльності? Якщо «так», чи можливо визначити межі такої відповідальності? Що обмежує свободу творчості вчителя?

Висновок був приголомшений: Педагог відповідальний особисто за свій професійний розвиток, за освіту дітей, за якість процесу та результати. «Недивлячись на труднощі, на відсутність підручників, сучасного навчального обладнання та ІКТ, часту зміну навчальних програм, обмеженість свободи творчого учителя – ми працюємо, «вигораємо», але працюємо. І, повірте, результативно». «Складається враження, - доповнив інший учитель, -що нами керують особистості, завдання яких – знищити освіту в країні, а ми заважаємо!». «Сподіваємось, що цей захід отримує «ефект довгого хвоста» - доповнив ще один.

Рефлексивне опитування по завершенню заходу показало, що 96% присутніх відмітили високий рівень актуальності питань, які обговорювались, 64% респондентів вказали на практичну спрямованість матеріалів, які взяли із собою на озброєння.

88% учасників EdCamp висловились про позитивний вплив теми заходу та місця проведення на їх внутрішню та зовнішню активність, а 84% відмітило підвищення їх емоційного стану.

Запропоновано зібрати матеріал про педагогічну спадщину Сорокопуда Івана Івановича (1917-2015) та Арабажина Костянтина Івановича (1866-1929).

Ось так педагогічний загал міста відзначив 190 років від дня народження видатного українського мислителя, філософа і педагога - Памфіїла Даниловича Юркевича. Цим самим було відкрито міську виставку перспективного педагогічного досвіду «Освіта Канева – 2016».

А завершено захід словами Софії Русової, якій, до речі, виповнюється також ювілейні 160 років від дня народження: «Кожна держава, що через ті чи інші обставини, дійшла до руїни, може з неї врятуватись, коли добре організує свою єдину національну школу від нижчої до вищої».

Відділ освіти міськвиконкому

Джерело: сайт Канівської міської ради