”Черкащани мандрують під землею двома трубами”

”Раніше старшокласники з 17-ї та 11-ї шкіл у ”першотравневій” трубі уроки прогулювали. Там збиралися перші неформальні угрупування: гріфітчики, скейтери, рокери, але потім вхід заварили”, — каже черкасець 23-річний Михайло Новиков.

Михайло Новиков (попереду) разом із другом у ”першотравневій” трубі в районі Мисливського спуску в Черкасах. Там бере мобільний зв’язок ”київстар” і ”лайф”. Підлога незацементована. По ній розкидані дерев’яні балки, ростуть гриби(фото: надане Михайлом Новиковим) 

У Черкасах дигери (люди, що подорожують штучними підземеллями. — ”ГПУ”) мандрують двома трубами — так званою ”першотравневою” діаметром 1,85 м і 3-метровою ”казбетською”. Перша — зливова труба, якою дощова вода потрапляє в Дніпро. Друга — недобудована каналізація.

— Зараз залишився вхід у трубу неподалік яхт-клубу, — продовжує Новиков. — Можна зайти там, а вийти аж на перехресті Гоголя–Крилова. Багато ходів, про які всі знали, вже заварили або забетонували. Біля РАЦСу навіть асфальт на тому місці поклали. Але залишилося чимало колодязів, через які можна спуститися в трубу за допомогою мотузки.

Дигер розповідає, що уздовж ”першотравневої” труби є чотири приміщення, через які вивозили землю під час будівництва. Усередині — драбини заввишки 2–3 м. Сходинки на більшості вже іржаві, метал кришиться. Кімнати накриті прямокутними залізобетонними плитами з двома люками. Перша — у районі залізничного вокзалу, друга — у Першотравневому парку, ще дві — біля РАЦСу та в районі Мисливського узвозу.

Під землею дигери досліджують будову і функції підземних споруд, написи на трубах. Шукають нові шляхи і виходи на поверхню. 2006-го навіть проводили екскурсії. Було шість груп по сім-вісім осіб.

— Дигери не беруть із собою людей, схильних до паніки, — додає черкасець 18-річний Іван Власенко. — Щодо вікових обмежень точно не можу сказати. Звісно, ніхто не буде брати дітей до 15 років.


Найцікавішими місцями називають бункер у Городищі, підземні ходи навколо Мотронинського монастиря в Холодному Яру




— Нічого страшного в тих трубах немає. Різке збільшення води, так звану колекторну хвилю, у ”казбетській” трубі ніколи не спостерігали. Але є підозри, що якесь підприємство інколи спускає туди воду. По всій висоті на гачках і зачіпках висить сміття, в основному шматки поліетиленових пакетів. Ще одна небезпека — це шкідливі гази, які є в усіх підземках. Найстрашніша тварина, яку я бачив у трубі — це дощовий черв’як, — сміється Михайло.

Чоловіки кажуть, що з міліцією і комунальниками не доводилося зустрічатися.

— На форумі дигерів є достатньо порад як уникнути затримання.

Найцікавішими місцями в Черкаській області дигери називають бункер у Городищі, підземні ходи навколо Мотронинського монастиря в Холодному Яру, під Каневом, катакомби в Умані, Жашкові, Смілі.

 Школяр три години блукав трубами


У квітні 2003-го 14-річний учень черкаської школи N8, тікаючи від хуліганів, упав у люк, що в Першотравневому парку. Вилізти з нього самостійно не зміг. Вирішив шукати вихід в іншому місці. Йшов зливовими трубами 3 години. Дістався Будинку природи на розі вул. Вишневецького і Мисливського узвозу. Ходу далі не було. Школяр почав кликати на допомогу. Неподалік проходив Анатолій Тарасенко, що тоді очолював обласне управління з питань надзвичайних ситуацій. Допоміг хлопцю вибратися.

Наталія ТАВАНЕЦЬ

http://gazeta.ua