Стійбище мисливців на мамонтів у Межирічі зберігалося 19 тисяч років і руйнується зараз

Межиріцькій археологічній знахідці, що належить до періоду пізнього палеоліту, у вересні виповнюється 45 років з дня відкриття. Так, восени 1965 року в с. Межиріч Канівського району Зіновій Новицький, копаючи погріб біля своєї хати, на глибині близько двох метрів виявив нижню щелепу мамонта...

Перші розкопки були проведені влітку 1966 року під керівництвом київського палеонтолога, уродженця Звенигородщини Івана Підоплічка. Фахівці дізналися, що в селі Межиріч була зимова стоянка мисливців на мамонтів (влітку люди вирушали на полювання). Ця стоянка доби пізнього палеоліту існувала близько 19 тисяч років тому і функціонувала протягом 20 років. Коли мисливські угіддя виснажилися, стародавні люди звідси пішли.

У тих місцевостях, де природних сховищ (печер, гротів) не було, як у Межирічі, люди змушені були споруджувати житла, влаштовуючи стоянки переважно в захищених місцях – в долинах річок та глибоких балках. Це були наметоподібні споруди з дерев'яним (з жердин) каркасом, вкриті шкурами і обкладені зовні великими кістками. Межиріцьке житло займало площу 42 м2, житлова площа становила 23 м2. Для продавлювання шкір, що прикривали каркас житла, слугували 13 черепів мамонта, 30 лопаток і близько 40 трубчастих і тазових кісток, а також 35 бивнів. Характерною ознакою межиріцького житла є захисний паркан з трубчастих кісток мамонтів, який загороджував вхід у житло з півдня. Всього на будівництво житла було використано 385 кісток. При розкопках в Межирічі було знайдено рештки не лише мамонта, а й північного оленя, бізона, вовка, песця та ін.

Фахівці кажуть, що таких археологічних знахідок у світі не більше п'яти. Але держава не в змозі вберегти межиріцьку знахідку від руйнування. Минулої зими дах ангару, який спорудили років тридцять тому над стійбищем, від ваги снігу провалився і впритул наблизився до безцінних розкопок. Влітку археологи з Київського національного університету не змогли увійти безпосередньо до житла стародавніх людей, тому проводили розкопки поблизу. Зате кістки постійно крадуть "колекціонери". Кричуща ситуація начебто хвилює усіх, але питання, як врятувати унікальний скарб, зависло. У села грошей на відновлення немає, не виділяє коштів і Палеонтологічний музей, на чиєму балансі значиться пам'ятка...

Підготував: Лариса ЗЕЛЕНЕНКО