Канів-2016: у будь-якому досягненні, пущеному на самоплив, незмінно спрацьовує правило бумеранга

У недалекому 2013 році ВІКА на своїх сторінках порушила проблеми набережної Дніпра в межах Канева. Постійні нагадування міській владі про ці проблеми дали свої результати: набережна була очищена від бататорічних чагарників, систематично викошувався бур’ян, встановили сміттєві контейнери, встановили заборонний знак із застереженнями — “не смітити”, “не розпалювати багаття”, “не заїжджати транспортними засобами”... Застереження ці, чесно кажучи, виявились лише застереженнями: як розпалювались багаття у пляжній зоні, так і розпалювались надалі, як смітили недобросовісні відпочивальники, так і продовжували смітити, як їздили знахабнілі власники авто набережною, так і продовжували їздити. Правда, інтенсивність цього безладу значно зменшилась.  І все-таки...

У минулому році ми не поверталися на сторінках газети до “пляжних проблем”, але, як кажуть, час ставить усе на свої місця: якщо певні досягнення пускаються на самоплив, починає спрацьовувати своєрідне правило бумеранга — “Все в житті повертається”... 

Справжнє літо цього року розпочалось в середині червня — 30-градусна спека; на березі Дніпра з’явились перші відпочивальники, багато дітлахів...

Коли сьогодні йдеш набережною, на “стометрівці” від катера — непоганий краєвид, викошені бур’ян і чагарники, більш-менш чисто. А ось далі... Тут уже — згаданий вище 2013 рік: некошена трава, кущові чагарники, там-сям — результати недавніх шашличних вогнищ. А ще — пивний палаточний генделик, який, напевно, має уособлювати  своєю “привабливістю” ставлення канівців та гостей міста до повноцінного відпочинку...

Про такі пивнушки в літній зоні відпочинку біля Дніпра давно говорять у місті і міські депутати, і “простий люд”. Балачки, як правило, закінчуються нічим. Мало того, схоже на те, що черговий генделик невдовзі з’явиться й... на бетонному причалі біля будівлі Авто-ріки. Принаймні сьогодні там уже встановлений металевий каркас багатообіцяючої споруди...

Та сьогодні мову хотілося б завести не про пивнушки, чагарники, багаття та автотранспорт на набережній  (хоча ці проблеми й залишаються у порядку денному!). Сьогодні мова йтиме про сам Дніпро, про те, у що головна водна артерія країни в межах “духовної столиці” перетворюється з  роками.

Років 20 тому, коли ще не було знищене пасажирське пароплавство, Дніпро здавався незмінним. Десятки разів за добу відкривався й закривався шлюз, пропускаючи черговий пароплав. Цей процес не давав можливості воді застоюватись від шлюзу і вниз за течією.

За цих два десятиліття все змінилось: що таке “Ракета” чи “Метеор” нинішня молодь знає лише зі старих фото та фільмів тих років; про кількість пропущених через шлюз за добу плавзасобів можемо лише здогадуватись — шлюз тепер відкривається рідко і, як наслідок, застоюється вода в міській пляжній зоні, заростаючи водоростями. І цей природний процес із року в рік перебуває в своєму звичайному розвитку: з кожним роком все більше й більше водяної рослинності, яка через кілька років загрожує перетворити міську пляжну зону в застійне болото. Та й для плавзасобів на цьому відрізку Дніпра з’являться відповідні проблеми. Сьогодні уже практично немає більш-менш чистих місць для купання канівців, а тим більше — дітей: від самого берега і вглиб відпочивальникам уже не отримати задоволення від плавання в дніпровській воді, та й водорості досить часто при такому запливі плутаються в ногах, що колись для когось може закінчитися трагічно...

Як сказала одна відпочивальниця цими днями на березі Дніпра, “нехай би зобов’язала місцева влада тих, хто використовує для своєї діяльності міську землю, почистити пляжну зону від водорості...”.

А чому б і ні? Якщо вже дозволили в зоні відпочинку встановлювати генделики — зобов’яжіть їх власників, скажімо,100 метрів угору і 100 метрів вниз за течією від своєї споруди вичистити воду від водорості на відстані не менше 50 метрів від берега!

Я розумію, читаючи цю пропозицію, міський чиновник скаже, що це нереально — де, мовляв, ці підприємці візьмуть спеціальну техніку для очищення річки від рослинності? Відповідь проста: в країні існують спеціалізовані підприємства, які займаються цією проблемою. Міська влада разом зі згаданими підприємцями укладає з таким підприємством угоду на виконання робіт; підприємці, прив’язані своєю діяльністю до зони відпочинку, оплачують виконання цих робіт.

Де знайти виконавця таких робіт? І тут відповідь очевидна — хто шукає, той завжди знаходить. Приміром, є в столиці таке підприємство — “Центр енергетичних технологій” (м.Київ, вул. Автозаводська,18). Телефони підприємства неважко знайти в соцмережі.

Не влаштовують умови цього підприємства? Шукай інше! Було б бажання! Адже через кілька років про бажання доведеться забути — з’явиться обов’язок: застійне болото з водяними чагарниками обов’язково примусить зайнятись вирішенням цієї проблеми. Але, як кажуть, потім буде дорожче!..

Валерій РЕВА, газета ВІКА №25, червень 2016