Мистецькі барви „Фарботонів” – знову у Каневі

„Фарботони” в українській культурі – явище унікальне. Це справді вагома музична подія за участю справжніх грандів вітчизняного (і не тільки) музичного мистецтва. І навряд чи існує в Україні інший проект, який дарує найвишуканіше мистецтво мешканцям районного центру. Так, Канів всього лиш (на превеликий жаль!) пересічний районний центр. При всій своїй історичній значимості місто залишається в економічному плані глибоко депресивною територією, що не додає йому привабливості  в очах організаторів гастрольних турів більш-менш пристойних виконавців, не кажучи вже про «перші величини». Тому дванадцять років тому ініціативу  Івана Тараненка з організації концертів провідних музикантів і знаних колективів в Каневі називали не інакше як авантюрою. Але саме „Фарботони” стали найбільш стабільним з українських фестивалів.

25 листопада цього року дітище канівчанина за народженням композитора, виконавця і педагога, секретаря Правління Національної Спілки композиторів України Івана Тараненка - Міжнародний фестиваль академічної та сучасної музики „Фарботони” розпочав друге десятиліття свого життя.

Щорічна афіша „Фарботонів” може викликати заздрість і у мешканців багатьох обласних центрів, зокрема й близьких Черкас – за ці роки у Каневі побували (назву тільки декотрих) співачка Ніна Матвієнко, бандурист Роман Гриньків, композитор Євген Станкович, камерні хори „Київ” та „Хрещатик”, симфонічний оркестр Національної філармонії України імені М.В.Лисенка, оркестр „Київська камерата”, квартет саксофоністів Національної філармонії, джазовий гітарист Енвер Ізмайлов  та його колектив, вокальна група „Камерата” з Білорусі. В рамках фестивалю в усіх можливих аудиторіях Канева виступають і молоді виконавці – студенти столичних навчальних закладів мистецтва. Часом „Фарботони” стають ще й змаганням для молодих музикантів і тоді Канів опиняється музично-географічним центром велетенської території від Великої Британії до Китаю. 

Цьогорічні фестивальні концерти, що відбувалися з 25 до 27 листопада, не були винятком. Справді знаковим стало відкриття „Фарботонів” виступом Національної академічної хорової капели „Думка” під керівництвом Народного артиста, Героя України, Лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка  Євгена Савчука. На диво – це перший за кількадесят років приїзд українського хорового бренду до Канева. І перше виконання сучасним складом колективу, історія якого налічує 90 років, знаменитих Шевченкових „Заповіту”, „Думи мої”, „Реве та стогне Дніпр широкий” біля могили видатного Поета. За словами художнього керівника „Думки”, пережите на Тарасовій Горі стало духовним одкровенням для співаків. А для канівчан, напевно, одкровенням став справжній безмір хорового співу – адже програма капели – це виняткові діаманти жанру: від духовної музики до академічних версій народних пісень.



Наступний концертний вечір представив гостей із Білорусі – хор священнослужителів Гродненської Єпархії під керівництвом регента, композитора, доцента кафедри композиції Білоруської Державної Академії музики протоієрея Андрія Бондаренка. Дещо несподівано було чути духовні піснеспіви білоруською мовою. Вже після концерту о. Андрій Бондаренко на питання „Нашого кола” про це, відповів, що має багатьох противників, втім вважає, що справу перекладу та їхньої фахової музикальної адаптації треба продовжувати, незважаючи навіть на ризик розростання суперечок. А ризик дійсно існує, хоча б з огляду на те, що мова церковного співу в Україні знаходиться в центрі міжправославної дискусії. А в глядацькій залі дискусії почалися з перших звуків ось цього твору  з програми гостей з Білорусі:

Чудовим подарунком і сюрпризом для канівчан став виступ лірника і кобзаря Вадима Шевчука, одного з найкращих виконавців старовинних українських духовних народних піснеспівів – кантів і псальмів. На музичні інструменти того вечора Вадим Шевчук змінив пензлі і палітру, бо  вже тривалий час працює над внутрішніми розписами архітектурної перлини Канева  – Успенського Собору, збудованого у  XI столітті. 



Третій вечір і підсумок концертної програми фестивалю представив композицію у стилі ф’южн Івана Тараненка на вірші Валентини Давиденко  - „Майстер снів”. Музичні враження від співу автора у супроводі  сесійного музичного колективу „Музклуб Івана Тараненка” та Академічного оркестру народної та популярної музики Національної радіокомпанії України були доповнені відеофільмами та наживо виставленими на сцені живописними полотнами авторки поезій та камерних пластичних композицій скульптора Ігоря Романовського.
І вдень увесь фестивальний час любителям музики була надана можливість слухати й слухати чудових виконавців – у залах Канівської школи мистецтв та районного будинку культури, де виступили лауреати міжнародних конкурсів, студенти і аспіранти Національної музичної академії імені П.І.Чайковського Роман Фойтума, Ірина Навроцька, Максим Степаненко та Олена Тараненко, а у фойє Національного Шевченківського заповідника для слухачів грав браз-квінтет „Мажор-Київ”.


На фініші цього музичного свята дуже хочеться знати, що ж буде далі, чиєю виконавською майстерністю, якими музичними жанрами і стилями зазвучать наступні „Фарботони” ?  Але, за словами Івана Тараненка, інтрига програми та складу учасників зберігатиметься чи не до останніх тижнів перед початком фестивалю. Принаймні зараз це є саме так. Гарно це чи погано? Принаймні, самому засновнику „Фарботонів” хотілося б спланувати події заздалегідь, що не завжди виходить, зокрема й через фінансові обставини. Минулого року, наприклад, „Фарботонам” довелося взяти тайм-аут, бо ж Міністерство культури і туризму відмовило їм у підтримці. Цього року, на втіху організаторів, вони знайшли розуміння і у Міністерстві, і у меценатів, порадувало і ставлення нової міської влади Канева. Сам Іван Тараненко відповідальність за перепективи свого дітища бере великою мірою на себе, своїх друзів і партнерів і ще на ту переможну силу, яка „дає можливість усвідомити, що мистецьке свято в Каневі було, є і буде, поки на те є Господня воля”. А відтак, сумнівів у скорій наступній зустрічі з музикою в Каневі – немає!

На фото: Національна академічна хорова капела "Думка" та її художній керівник, Народний артист, Герой України,Лауреат аціональної премії ім. Т.Г.Шевченка Євген Савчук;
Фінал ф'южн-феєрії Івана Тараненка на вірші Валентини Давиденко "Майстер снів" та фінал ХІ Фестивалю "Фарботони"

Відео: "Ой сівий конь бяжить", білоруська народна пісня, виконує хор священослужителів Гродненської Єпархії, керівник о.Андрій Бондаренко;
"Ісусе мій прелюбезний, серцю радосте", старовинний український народний кант, виконує Вадим Шевчук.

Джерело: "Наше коло"